ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2010 р. Справа № 9/255-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 25.01.2010р.
від відповідача : не з'явився,
від третьої особи: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 28.01.2010р.
розглянувши апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи
ОСОБА_2, м. Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "25" травня 2010 р. у справі № 9/255-10 (суддя Олійник Ю.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна
компанія", м. Хмельницький
до Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні позивача - Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 м. Хмельницький
про стягнення 19388,67грн. заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.05.2010р. у справі №9/255-10 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька Універсальна компанія" до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, про стягнення 19388,67 грн. заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 18466,09 грн. заборгованості, 184,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 224,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема таким :
- виходячи із змісту п.2.1., п.6.1. договору №1/а він є договором на постачання комунальних послуг;
- згідно з Правилами користування електричною енергією постачання електроенергії дозволяється лише підприємствам, що мають відповідну ліцензію на постачання таких послуг; позивач не є підприємством, що відповідно до чинного законодавства має право постачати комунальні послуги і отримувати за це оплату;
- позивач перестав бути споживачем електроенергії, а залишився лише власником мереж;
- твердження суду першої інстанції про відповідність форми договору та наявність правових підстав виконувати даний договір та отримувати по ньому кошти на підставі принципу вільності сторін в укладанні договорів є порушенням норм матеріального права;
- позивачем не надано доказів наявності заборгованості відповідача за спожиту електроенергію;
- рапорти про відпуск електроенергії підписувались підприємствами-орендарями, які споживають електроенергію, крім представників магазину №2, що ставить під сумнів достовірність зафіксованих в них показників; рахунки на відшкодування вартості комунальних послуг не виставлялись;
- лічильники на електроенергію перебували не в самому приміщенні магазину, а на трансформаторній підстанції, від якої був запітаний ще магазин "Фуршет" та інші споживачі; достовірно встановити, яким саме підприємством і скільки електроенергії було спожито є неможливим; фактичні обсяги спожитої магазином №2 електроенергії та її вартість встановити неможливо;
- в рапортах за квітень-травень 2008 р. не зазначено номерів лічильників, з яких отримувались показники споживання електроенергії, що ставить під сумнів достовірність даних споживання, зазначених в рапортах, так як позивач стверджує, що лічильники, що обліковували обсяг електроенергії, спожитої магазином №2 були чітко пронумеровані та зареєстровані за підприємством в електропостачаючій організації;
- судом не досліджено питання, чи включалась в склад орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 31.03.2008 р. оплата комунальних послуг;
- актом приймання-передачі приміщення, підписаним до договору оренди від 31.03.2008 р., передбачалось, що підприємець ОСОБА_4 передає в користування комунальні мережі, в т.ч. і електромережі, від точки розподілу - від міських мереж до мереж будівлі магазину №2;
- висновок суду першої інстанції про невключення в склад орендної плати вартості комунальних послуг є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
У судовому засіданні представник позивача та третьої особи ОСОБА_1 заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, зазначивши, що апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 є безпідставною, доводи необґрунтованими та нічим не підтвердженими, а тому в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 25.05.2010р. - залишити без змін.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце перегляду справи, про що свідчить реєстр рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду за 18.10.2010 р.
Нез"явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, в лютому 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницька Універсальна компанія" подала до господарського суду Хмельницької області позовну заяву, в якій просить стягнути з підприємця ОСОБА_2 ( вказану особу зазначено в якості відповідача ) 19388,67грн. заборгованості за договором користування комунальними мережами від 31.03.08 №1/а, посилаючись на п.п.2.1, 2.2 договору та ст.ст. 193, 229 ГК України (а.спр.2,3, т.1).
У письмових поясненнях позивач посилається на те, що технічні умови зазначались сторонами у договорі в розділі №3. Належність електромереж позивачу підтверджується договором № 1050 від 13.08.2007р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності та додатком № 5 від 13.08.2007р. до цього договору, де зазначається акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, укладених між ТОВ "Хмельницьк Уніком" та ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго". Звертається увага, що відповідно до цього договору енергетик товариства кожного місяця проводить збір показників лічильників, погоджує їх із власниками приміщень та подає в ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", яке виставляє рахунки-фактури за спожиту електричну енергію. Після сплати цих рахунків товариство на підставі укладених договорів на користування комунальними мережами з юридичними особами та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності надсилає рахунки за фактично використану електроенергію. При цьому наводиться також кількість та вартість спожитої електроенергії відповідачем згідно із рапортами головного енергетика позивача за період із 31.03.2008р. по 29.12.2008р. на загальну суму 21 989,53 грн. Зазначається , що згідно із актом звірки взаєморозрахунків відповідач сплатила 2600,86 грн.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до п. 1.1., п.5.1. договору №1/а строк дії договору встановлювався з моменту початку користування приміщенням згідно договору оренди нежитлового приміщення від 31.03.2008р., укладеного між ФОП ОСОБА_4 та відповідачем, до укладання договорів на надання комунальних послуг з безпосередніми підприємствами-постачальниками таких послуг. З 15.12.08 відповідач фактично припинив користування орендованим приміщенням, про що свідчить акт. Крім того, комунальні послуги тривалий час не надавались, в зв'язку з чим не було можливості користуватись мережами, покази лічильників в зв’язку з некористуванням не знімались. У період отримання комунальних послуг покази лічильника знімались в двосторонньому порядку, про що складався документ та проводились розрахунки за спожиті послуги. Крім того, зазначається, що позивач не є власником мереж, тому не мав права надавати їх в користування, відповідно не мав права стягувати оплату. Відповідачем звертається також увага на те, що у договорі оренди з ФОП ОСОБА_4 від 31.03.08 у п.3.1. передбачено , що орендодавець , а не позивач, забезпечує орендаря електроенергією. Посилається відповідач також на оплату за електроенергію в складі орендної плати.
Відповідачем надані додаткові пояснення щодо того, що лічильник на електроенергію №25510, який міститься в рапорті, наданому позивачем, зареєстрований в ВАТ "Хмельницькобленерго” за магазином "Фуршет”, а не за магазином відповідача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, підприємець ОСОБА_4 м.Хмельницький у письмових поясненнях позовні вимоги підтримує, повідомляє, що дійсно третій особі належить приміщення АДРЕСА_1, а електромережі, які обслуговують дане приміщення, належать позивачу. Крім того, зазначає, що оплату електроенергії споживачі сплачують саме позивачу, а також те, що відповідач оплату витрат за використану електроенергію третій особі не проводила.
Хмельницьким районом електромереж ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго” надані пояснення про те, що 13.08.07 між ним та позивачем укладений договір про постачання електроенергії з додатком №5 - акти розмежування балансової належності електромереж. При цьому, на балансі позивача знаходиться КЛ-337, КТП №668, ЗТП №63 (у яких встановлені лічильники №24512, №25510) та три трансформатори. Для споживачів промислової групи, до яких відноситься і відповідач, встановлені наступні тарифи на електроенергію: березень - 43,50 грн., квітень - 43,79 грн., травень - 45,02 грн., червень - 46,90 грн., липень - 49,10 грн., серпень - 51,00 грн., вересень - 53,41 грн., жовтень - 56,24 грн., листопад - 58,46 грн., грудень - 58,46 грн. ( а.спр. 55,56, т.1 ).
Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.05.2010 р. у справі №9/255-10 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька Універсальна компанія" до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, про стягнення 19388,67 грн. заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 18466,09 грн. заборгованості, 184,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 224,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено ( а.спр.120,121, т.1 ).
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції з посиланням, зокрема на договір купівлі-продажу, договір оренди нежитлового приміщення, договір на користування комунальними мережами, приписи ст.ст.6,11,208,626,627,628 ЦК України, ст.173 ГК України зазначив, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов’язань щодо відшкодування комунальних послуг ( електропостачання ), внаслідок чого утворилась заборгованість , яка підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Однак, позивач зазначив про часткове погашення 2600,86 грн., натомість відповідачем надані докази щодо сплати 3523,44 грн., а саме платіжні доручення № 49 від 23.09.08 на суму 1126,08 грн. , № 18 від 16.05.08 на суму 160,81 грн., № 47 від 16.09.08 на суму 1181,88 грн., № 48 від 16.09.08 на суму 1054,67 грн. Тому заборгованість складає не 19388,67грн., а 18466,09 грн.
Апеляційний суд погоджується з рішенням місцевого суду, зважаючи на таке.
28.03.08 р. між ТОВ "Хмельницька універсальна компанія” (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 1318,96кв.м. за адресою Грузевицька сільська рада Хмельницький район, масив "Дивокрай”, АДРЕСА_1 ( а.спр.36-38, т.1 ). Відповідно складений акт прийому-передачі від 31.03.08.
Між підприємцем ОСОБА_4 ( орендодавець ) та підприємцем ОСОБА_2 ( орендар ) укладено договір від 31.03.08 р. оренди нежитлового приміщення (а.спр.30-35, т.1) , за умовами якого (п.1.1) позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення магазину №2, що розташоване за адресою: Грузевицька сільська рада, масив "Дивокрай”, АДРЕСА_1, площею 1318,3кв.м. Орендна плата згідно п.4.2 договору розраховується шляхом множення площі приміщення на орендну ставку, яка за 1м. кв. становить 30,30грн., що еквівалентно 6 дол.США та підлягає коригуванню відповідно до зміни курсу долара США до гривні. При цьому, згідно з п.3.1 "б” договору орендодавець зобов’язується забезпечити орендаря електроенергією, водопостачанням, опаленням, газопостачанням в необхідних обсягах. Згідно з п.3.3 договору орендар протягом 2-х місяців зобов’язаний переукласти на себе договори на постачання електроенергії, газу, водовідведення, послуг зв’язку.
Між ТОВ "Хмельницьк Уніком" ( сторона 1 ) та підприємцем ОСОБА_2 ( сторона 2 ) 31.03.08 р. укладено договір №1/а на користування комунальними мережами (його копія міститься на а.спр.8-11, т.1; оригінал оглянуто в засіданні апеляційного суду), за умовами якого ( п.1.1) позивач надає відповідачеві право тимчасового користування зовнішніми електро-, водо- та каналізаційними мережами по об’єкту, що орендується за договором оренди від 31.03.08 р. з підприємцем ОСОБА_4 Згідно з п. 2.1 договору розмір відшкодування, яке сплачується відповідачем позивачу, визначається на підставі відповідних тарифів, встановлених підприємствами-постачальниками комунальних послуг та на основі показників відповідних лічильників.
Згідно з договором між позивачем та ВАТ "Хмельницькобленерго” на постачання електроенергії №1050 від 13.08.07 з додатком №5 (акти розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) на балансі позивача знаходяться трансформатори ТМЗ-1010,4-630 КВА в кількості 3 шт., КЛ-337, КТП №668, ЗТП № 63. Згідно акту №425 допуску на підключення до електричної мережі та переліку засобів обліку електроенергії позивачу встановлені лічильники №24512, №25510.
На підставі вказаного договору ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" направив позивачу рахунки-фактури для оплати за спожиту електроенергію. Рахунки за період з лютого по грудень 2008 р., отримані позивачем від ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", були надані для огляду в суді апеляційної інстанції, копії долучені до матеріалів справи ( а.спр.11-17 , т.2 )
Згідно з актом звірки розрахунків між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького МРЕМ та позивачем з березня по грудень 2008р. позивачем здійснювалась оплата за спожиту електроенергію (а.спр.115, т.1).
На підставі вищезазначеного договору позивачем подавались рапорти до ВАТ "Хмельницькобленерго” на суму спожитої електроенергії , у т.ч. і по магазину №2. Згідно з рапортами за квітень-грудень 2008р. ( з 31.03.08 по 29.12.08) загальна вартість використаної відповідачем електроенергії склала 21989,53грн. Помісячна заборгованість відповідача склала: квітень 2008р. - 2140 квт/год*0,4379* 1,2=1124,52 грн., травень 2008р. - 2340 квт/год*0,4502* 1,2=1264,16 грн., червень 2008р. -2100 квт/год*0,469*1,2=1181,88 грн., липень 2008р. - 1790 квт/год*0,491*1,2=1054,66 грн., серпень 2008р. - 1840 квт/год*0,51* 1,2=1126,08 грн., вересень 2008р. -4960 квт/год*0,5341* 1,2=3178,96 грн., жовтень 2008р. - 6960 квт/год*0,5624* 1,2=4697,16 грн., листопад 2008р. - 6440 квт/год*0,5846* 1,2=4517,78 грн., грудень 2008р.-5480квт/год* 0,5846*1,2=3844,33грн. Оригінали рапортів оглянуті колегією суддів ( а.спр.81-91, т.1 ).
У зазначених рапортах відображено також , що по магазину відповідача покази знімалися з лічильників № 24512 та № 25510. При цьому на запит суду Хмельницьким районом електромереж ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго” надані пояснення про те, що на балансі позивача знаходиться КЛ-337, КТП №668, ЗТП №63 (у яких встановлені лічильники №24512, №25510) та три трансформатори. Для споживачів промислової групи, до яких відноситься і відповідач, встановлені наступні тарифи на електроенергію: березень - 43,50грн., квітень - 43,79грн., травень - 45,02грн., червень - 46,90грн., липень - 49,10грн., серпень 51,00грн., вересень - 53,41грн., жовтень -56,24грн., листопад - 58,46грн., грудень - 59,46грн.
Позивачем відповідачу надсилались рахунки -фактури для відшкодування вартості наданих послуг, які були відповідачем оплачені частково ( а.спр.97-100,т.1; а.спр.18-27, т.2 ).
За даними позивача відповідачем сплачено 2600,86 грн. Однак, відповідачем надані докази щодо сплати 3523,44 грн., а саме платіжні доручення № 49 від 23.09.08р. на суму 1126,08 грн. , № 18 від 16.05.08 на суму 160,81 грн., № 47 від 16.09.08 на суму 1181,88 грн., № 48 від 16.09.08 на суму 1054,67 грн.
З приводу позовних вимог судова колегія вважає за необхідне вказати таке.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору, за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 1, 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами статей 6 та 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно із п.1 ч.1 ст.208 та ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій формі погоджують умови договору. Тому укладення сторонами договору від 31.03.08 №1/а не суперечить загальним засадам цивільного законодавства .
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за договором №1/а від 31.03.08 у період з квітня по грудень 2008р. надав відповідачу (магазин №2) послуг по забезпеченню електроенергією на суму 21989,53грн., що підтверджується відповідними рапортами ( а.спр.81-91, т.1 ).
При цьому, доводи відповідача про неналежність позивачу електричних мереж спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором між позивачем та ВАТ "Хмельницькобленерго” на постачання електроенергії №1050 від 13.08.07 з додатком №5 (акти розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін), актом №425 допуску на підключення до електричної мережі та переліком засобів обліку електроенергії позивачу про встановлення лічильників №24512, №25510 та рапортами про використання електроенергії, в т.ч. і на орендований відповідачем магазин №2, які подавались позивачем до ВАТ "Хмельницькобленерго”, а також письмовими поясненнями Хмельницького району електричних мереж ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго”. Крім того, відповідачем не подано доказів, які б підтверджували ненадання позивачем послуг по забезпеченню електроенергією або про належність електрообладнання іншій юридичній особі (а.спр.57,58,59,75-78,79,80, т.1).
Відповідач не виконав належним чином своїх зобов’язань щодо оплати комунальних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість , яка підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Однак, позивач зазначив про часткове погашення 2600,86 грн., натомість відповідачем надані докази щодо сплати 3523,44 грн., а саме платіжні доручення № 49 від 23.09.08 на суму 1126,08 грн. , № 18 від 16.05.08 на суму 160,81 грн., № 47 від 16.09.08 на суму 1181,88 грн., № 48 від 16.09.08 на суму 1054,67 грн. ( а.спр.97-100, т.1 ).Тому суд першої інстанції правильно вказав, що заборгованість складає не 19388,67грн., а 18466,09 грн.
Посилання відповідача на те, що він звільнив приміщення 15.12.08 р., не впливає на вирішення спору, оскільки позивачем заявлена до стягнення заборгованість за комунальні послуги саме за період з березня по грудень 2008 р.
Також не впливає на вирішення спору посилання відповідача на те, що у договорі оренди з ФОП ОСОБА_4 від 31.03.08 у п.3.1. передбачено, що орендодавець, а не позивач, забезпечує орендаря електроенергією та про оплату за електроенергію в складі орендної плати, оскільки, незважаючи на вказані умови договору оренди, відповідач уклала з позивачем окремий договір від 31.03.08 р. за №1/а на користування комунальними мережами, який у встановленому порядку не визнано недійсним і який не суперечить чинному законодавству, а тому має виконуватись відповідачем. Крім того, судом враховується , що на підставі договору оренди від 31.03.08 прийнято рішення господарського суду Хмельницької області від 12.08.09 по справі № 14/19/796 про стягнення з відповідача на користь ФОП ОСОБА_4 орендної плати.
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач помилково вважає, що позивач є постачальником електроенергії, у зв"язку з чим повинен мати відповідну ліцензію.
Так, з договору №1050 від 13.08.2007 р., укладеного позивачем з ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", вбачається, що позивач є споживачем електроенергії, а згідно з умовами договору №1/а від 31.03.2008 р. відповідач зобов"язався відшкодовувати позивачу витрати за комунальні послуги, зокрема за електроенергію, оскільки саме позивач є власником електромереж, які розміщені в приміщенні магазину №2, що орендує відповідач.
Також є помилковим твердження відповідача про те, що лічильник за №25510 зареєстрований за магазином "Фуршет".
Вказане спростовується поясненнями Хмельницького району електромереж ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" (а.спр.55,56, т.1).
Крім того, слід зазначити, що на виконання умов договору №1050 від 13.08.2007 р. енергетик позивача кожного місяця проводив збір показників лічильників, погоджував їх із власниками приміщень та подавав у ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго".
Апеляційним господарським судом оглянуті оригінали рапортів про відпуск електроенергії по ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" (а.спр.81-91, т.1).
Доводи апеляційної скарги не є переконливими, спростовуються матеріалами справи.
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 25 травня 2010 року у справі №9/255-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Хмельницький - без задоволення.
2. Справу №9/255-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 5 прим.:
----------------------
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - третій особі
5 - в наряд