№ 2- 6128

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року                                                                     Жовтневий районний суд

                                                                                                    м. Дніпропетровська

                                                                              в складі: головуючого

                                                                                              судді Антонюка О.А.

                                                                                  при секретарі Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Українсько-Ірландського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірма «Сі-Ес-Ті Інвест» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги телефонного зв’язку і судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-Ірландське ТОВ та іноземними інвестиціями фірма «Сі-Ес-Ті Інвест» 12 жовтня 2009 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги телефонного зв’язку і судових витрат. Позивач в своєму позові посилається на те, що 17 травня 2004 року між ними та відповідачем було укладено договір № 2555 про підключення термінального обладнання та надання послуг зв’язку в системі стаціонарного радіо доступу стандарту CDMA. Згідно укладеного договору ними відповідачу виділено номер, відкрито рахунок, договір почав виконуватися. Але в порушення умов цього договору і закону відповідач перестав оплачувати рахунки за користування послугами телефонного зв’язку, утворилася заборгованість, в добровільному порядку погашення заборгованості не відбулося. Вважають вказане незаконним і просили стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок погашення заборгованості по договору 577 грн. 86 коп., а також судові витрати, задовольнивши позов у повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Суд вважає можливим розгляд справи без вказаного відповідача згідно ст. 169 ЦПК України.

    З’ясувавши позицію сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа  має  право в порядку,  встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється   на   всі правовідносини, що виникають у державі.

    В судовому засіданні встановлено, що 17 травня 2004 року між позивачем Українсько-Ірландським ТОВ та іноземними інвестиціями фірма «Сі-Ес-Ті Інвест»  та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір № 2555 про підключення термінального обладнання та надання послуг зв’язку в системі стаціонарного радіо доступу стандарту CDMA. Згідно укладеного договору ними відповідачу виділено телефонний номер 788-20-25, відкрито рахунок, договір почав виконуватися. Але в порушення умов цього договору і закону відповідач перестав оплачувати рахунки за користування послугами телефонного зв’язку, утворилася заборгованість

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5.1.3 договору сторін та п. п. 32, 40, 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг абонент зобов’язаний вчасно вносити на поточний рахунок чи до каси підприємства плату за користування телефонним номером, послуги телефонного зв’язку і інші послуги надані оператором згідно встановлених рахунків.

Але відповідач перестав оплачувати рахунки за надані йому позивачем послуги користування телефонним номером і послуги телефонного зв’язку, утворилася заборгованість, на прохання позивача погасити вказану заборгованість в добровільному порядку відповіді не було, погашення заборгованості не відбулося.

Відповідно до умов договору відповідач зобов’язаний вчасно вносити на поточний рахунок чи до каси підприємства плату за користування телефонним номером, послуги телефонного зв’язку і інші послуги надані оператором згідно встановлених рахунків.

Позивач відповідно до умов договору відправив на ім’я відповідача претензію і пропозицію про дострокове припинення своїх обов’язків через невиконання відповідачем умов договору. Претензія відповідачем була отримана.     В порушення норм закону та умов укладеного договору відповідач свої зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, перестав своєчасно сплачувати рахунки, утворилася заборгованість. Наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо виконань умов договору та сплату заборгованості є право позивача вимагати повернення вказаної в позові суми.

Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідач ОСОБА_2 повинна довести, що її дiями не було порушено її права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

  Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-якi (крім договірних) домовленості i зобов’язання стосовно вiдповiдача відносно договору і послуг зв’язку, предмета спору, а вiдповiдач не довів незаконність дій позивача. Твердження можливе вiдповiдача про наявнiсть будь-яких iнших зобов'язань стосовно позовних вимог - є припущенням.

      Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з того, що позивач всі передбачені договором сторін умови виконав в повному обсязі, відповідач укладав договір та користувався послугами зв’язку і зобов’язувався виконати договір у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідач мав можливість виконати умови договору і повернути заборгованість позивачу, але без поважних причин цього не зробив.

    Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

    Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

            Таким чином неправомірними діями відповідача, пов’язаними з невиконанням умов договору, позивачу було завдано майнової шкоди, які знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку зі вказаними діями відповідача.

Не може суд прийняти до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним та  ні чим об’єктивно не підтверджується.

При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Українсько-Ірландського ТОВ та іноземними інвестиціями фірма «Сі-Ес-Ті Інвест» загальний борг в сумі 577 грн. 86 коп. та витрати на судовий збір 51грн. і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 748 грн. 86 коп.

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги телефонного зв’язку та витрат знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 526 ЦК України, п. п. 32, 40, 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Українсько-Ірландського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірма «Сі-Ес-Ті Інвест» загальний борг в сумі 577 грн. 86 коп. та витрати на судовий збір 51грн. і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 748 грн. 86 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя -