Справа № 2-6564/07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2007 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Куліковій О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи КП „ОМБТІ та РОН" про визнання права власності на домоволодіння, -

ВСТАНОВИВ:

В Малиновський районний суд м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до Одеської міської ради, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання права власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивачка посилалась на те, що вона у квітні 1961 року придбала у сім’ї ОСОБА_2 зазначений житловий будинок, але через відсутність у продавців правоустановлючих документів на житловий будинок договір не був нотаріально посвідчений, через що вона не може оформити на нього право власності. Разом з тим, позивачка з сім’єю проживає там з 1961 року і по теперішній час, несе відповідні витрати з його обслуговуванням. Викладені обставини обумовили звернення до суду з позовом про визнання за нею права власності на зазначене домоволодіння.

В процесі розгляду справи представник позивачки надав суду уточненні позовні вимоги, в яких просила визнати за нею права власності на зазначене домоволодіння, вказуючи в якості відповідача Одеську міську раду.

Представник відповідача Одеської міської ради у попередньому судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В останнє судове засідання представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Суд у зв’язку з неявкою представника відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, у квітні 1961 року позивачка придбала у сім’ї ОСОБА_2 житловий будинок, за адресою АДРЕСА_1. Через відсутність у продавців правоустановлюючих документів на житловий будинок договір нотаріально не посвідчувався.

Позивачка з сім’єю у складі 6 чоловік зареєстровані за адресою спірного домоволодіння, що підтверджується домовою книгою, яка була перейменована згідно рішення третьої сесії Іллічівськом райради від 26.09.1990 року з АДРЕСА_1 Позивачка зареєстрована за адресою спірного домоволодіння і по теперішній час, що підтверджується довідкою № 1076 органу самоврядування населення комітету мікрорайону „Сахарний" від 04.07.07 р.

Рішення третьої сесії Іллічівськом райради від 26.09.1990 року також було знято обмеження на визнання права власності за громадянами житлового масиву „Сахарний" на самовільно збудовані житлові будинки. Як вбачається з рішення № 1960 Одеської міської ради від 26.01.2001 року спірне домоволодіння знаходиться в межах мікрорайону „Сахарний", було побудовано сім’єю ОСОБА_2, тобто знаходилось в цивільному обігу починаючи з 26.09.1990 р.

Відповідно до відповіді управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.03.04р.правові документі на землекористування за вказаною адресою не рахуються.

Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. При цьому власник, здійснюючи свої права, зобов’язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.

Як вбачається з матеріалів справи, до яких долучені відповідні заяви сусідів позивачки права третіх осіб не порушено: ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_4.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. При цьому згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У позивачки відсутній правовстановлюючий документ на домоволодіння. Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.

Згідно зі ст. 217 ЦК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 55 Конституції України, ст. ст. 3, 16, 331 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 169, 212-215, 224-225 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, що знаходиться - за адресою: АДРЕСА_1.

Встановити порядок виконання рішення, згідно з яким, після набрання ним законної сили це рішення є підставою для реєстрації права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 46, 8 кв. м., житловою - 38, 9 кв. м. за ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.