Справа № 2o-341/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„2" жовтня 2007 р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Дрішлюка А.І.

народних засідателів: Грачової В.М, Сорокина С. М.,

при секретарі судового засідання Кулікової О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3, зацікавлена особа орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації м. Одеси, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_2 з заявою про визнання її колишнього чоловіка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місцезнаходження якого невідоме, безвісно відсутнім, посилаючись на те, з 2000 року ОСОБА_4 зібрав всі речі і відбув у невідомому напрямку і до теперішнього часу його місце знаходження невідоме. Визнання, безвісно відсутнім ОСОБА_3 заявниця обгрунтувала тим, що їй необхідно усунення перешкод пов’язаних з відчуженням квартири, власниками якої в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності є позивачка та її син - ОСОБА_5

Дослідивши матеріали справи, заслухавши заявницю, пояснення свідків суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім і вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підставах.

Заявниця перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, який був розірваний 28.02.2001 року, від шлюбу мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. В 2000 року ОСОБА_4 зібрав всі речі і відбув у невідомому напрямку. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.02.2001 року ОСОБА_3 був визнаний таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1. На теперішній час за відомостями адресно - довідкового бюро ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 не значиться зареєстрованим в м. Одесі та Одеській області.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_3 в місці його постійного проживання в місті Одесі протягом більш одного року підтверджується зібраними в справі доказами.

Допитані судом свідки, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, кожний окремо, показали, що починаючи з 2002 року, тобто більше року, за місцем постійного проживання не бачили, де він може знаходитись не знають. Зі слів колишньої дружини їм відомо, що він їй не пише, ніякої допомоги не надає.

У суду немає яких-небудь основ ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками; даних про яку-небудь зацікавленість свідків у результаті справи немає, їхні показання відповідають і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Заявниця довела обставини, на які вона посилається і визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3 має юридичне значення для заявника.

Оскільки не представляється можливим установити точний день одержання останніх звісток про зниклого, початком плину терміну безвісної відсутності ОСОБА_3 згідно ч. 2 ст. 43 ЦК України варто вважати 1 січня 2003 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 ЦК України, ст. ст. 202, 202-1, 203, 261-264 ЦПК України, СУД -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, початком безвісної відсутності вважати 1 січня 2003 року

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження суду протягом 10 днів з моменту оголошення рішення, та подальшої подачі протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.