Справа 2-1066/07

Категорія справи 35

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2007 року

Богуславський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Чумаченка О.В.,

при секретарі Ткаченко НА.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася із вищевказаним позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_3, який продовжує навчання в розмірі 568 грн. щомісячно до закінчення сином навчання. Обгрунтовуючи свої вимоги позивачка посилається на те, що у них з відповідачем, з яким вони раніше перебували у шлюбі, є син ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2. В даний час син продовжує навчання в Дніпропетровському радіоприладобудівному коледжі, і в зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги. Відповідач добровільно не надає їй матеріальної допомоги на утримання сина, хоча вона вважає, що він зобов’язаний надавати їй таку матеріальну допомогу, оскільки вона є інвалідом, не працює, а тому не має можливості матеріально забезпечувати сина.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві і пояснила, що потреби їх сина в щомісячній матеріальній допомозі становлять близько 1000 грн., а тому вона вважає, що відповідач зобов’язаний відшукати можливість для надання матеріальної допомоги їх сину у вказаному нею розмірі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що він не має можливості сплачувати аліменти на утримання свого повнолітнього сина у вказаному позивачкою розмірі, оскільки в нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей від другого шлюбу, а його заробітна плата є єдиним матеріальним джерелом існування його сім’ї. Крім того, в зв’язку із переводом його до іншого цеху його заробітна плата може зменшитись до 700 грн. на місяць, а тому, з урахуванням розміру його заробітної плати, він вважає, що може сплачувати аліменти на утримання свого сина в розмірі не більше 100-150 грн. на місяць.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши та перевіривши матеріали справи та надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_3 з 2005 року продовжує навчання на денній формі в Дніпропетровському радіоприладобудівному коледжі і термін навчання закінчується 30.06.2009 року.

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надати.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітня дочка або син продовжує навчання і в зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У відповідача на утриманні перебувають його неповнолітні діти: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження.

З довідки про доходи видно, що відповідач з 24.09.2007 року працює в Приватному підприємстві Агротехспілка "Україна" і розмір його середньомісячної заробітної плати за виключенням прибуткового податку становив близько 1150 грн.

Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених ст. 61 цього Кодексу.

Позивачка не надала суду доказів того, що відповідач має інші доходи крім його заробітної плати.

Враховуючи те, що на утриманні у відповідача знаходиться двоє неповнолітніх дітей, суд вважає, що він не має можливості сплачувати аліменти на утримання свого повнолітнього сина в розмірі вказаному позивачкою, оскільки цей розмір буде становити близько половини його доходу, а в його розпорядженні буде залишатися сума близька до встановленого законом одного прожиткового мінімуму, що недостатньо для його прожиття та утримання двох неповнолітніх дітей.

Враховуючи розмір доходу відповідача, суд вважає, що він може надавати посильну матеріальну допомогу на утримання свого повнолітнього сина.

Відповідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід суд може визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі. Враховуючи, що відповідач визнав, що він має мінливий дохід, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я і матеріальне становище дитини, стан здоров’я і матеріальне становище платника аліментів а також інші обставини, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач повинен надати матеріальну допомогу на утримання свого сина ОСОБА_3 на час його навчання в розмірі 200 грн. на місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 182, 184, 199 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_3 до закінчення ним навчання в Дніпропетровському радіоприладобудівному коледжі, але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку, аліменти в розмірі 200 грн. щомісячними платежами.

Звільнити сторони від сплати судових витрат на підставі пі 8 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".

Стягнути з відповідача на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Богуславського районного суду Київської області на рахунок ГУ ДКУ у Київській області (код 23569501, МФО 821018, в банку ГУДКУ в Київській області, рахунок 31210259700080) 7 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку визначеному ч.4 ст. 295 ЦПК України.