Справа № 2-1575/10р.  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    12 листопада   2010 року                  Староміський  районний суд міста Вінниці

в складі :

                    головуючого  судді                                    Татаурової І.М.,

                    при секретарі                                            Вохміновій Г.С.,

                    з участю:

                    позивача                                                     ОСОБА_1,

                    відповідача                                                ОСОБА_2,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1   до  ОСОБА_2 про  витребування  майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом до   ОСОБА_2 про  витребування  майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи свої вимоги тим, що в серпні 2007 року його син ОСОБА_3 придбав собаку, а саме суку «Умку», породи алабай та подарував матері, дружині позивача на день народження, але документи на собаку оформленні на нього. Викладене підтверджується міжнародним ветеринарним сертифікатом. У кінці 2009 року, під час прогулянки, у м.Вінниці в районі вул. Примакова собака вирвалась і втекла. У травні 2010 року старший син  позивача ОСОБА_4 випадково побачив її на прогулянці з відповідачем по справі. Після перемов і домовленостей з відповідачем, про винагороду за повернення собаки (двох цуценят від Умки), собаку було повернуто позивачу. В подальшому відповідач неодноразово з’являвся до позивача додому, розмовляв із дружиною позивача ОСОБА_5, прохаючи віддати йому собаку, оскільки він до неї звик та не може без неї, на що отримував відмову. Через незначний проміжок часу, коли відповідач був відсутній у м.Вінниці, відповідач з’явився до нього додому та  умовив його дружину тимчасово віддати йому собаку, начебто для профілактичного огляду у ветеринара. Але, в подальшому, відповідач категорично відмовився повернути собаку, мотивуючи це тим, що собака живе у позивачів в вольєрі, що є  недопустимим, а в нього їй буде краще. На неодноразові вимоги позивача, щодо повернення належної йому собаки, відповідач не реагував, добровільно повернути йому собаку відмовляється, що змусило позивача звернутися з даним позовом до суду. Просить суд витребувати у відповідача з його незаконного володіння належне йому майно – собаку – суку двухмастну,ІНФОРМАЦІЯ_1, породи алабай по кличці «Умка» та повернути її власнику.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позов підтримав за обставин викладених у ньому. Додатково  пояснив, що його родина дуже звикла до собаки і сумує за нею. Просить позов задовольнити, витребувати у відповідача ОСОБА_2 з його незаконного володіння належну йому собаку – суку двухмастну,ІНФОРМАЦІЯ_1, породи алабай по кличці «Умка». Також, позивач просить стягнути судові витрати понесені ним при зверненні до суду.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, оскільки собака «Умка» вже тривалий час проживає у його родині і є невід’ємним членом його родини. Крім того, він вважає, що собака не належить позивачу. Також, на утримання собаки пішли значні кошти. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_6, суду показала, що позивач є її сусідом та у нього у володінні перебуває собака білого кольору із плямами із документами -  «Умка», яка під час прогулянки восени 2009 року втекла.

Свідок ОСОБА_7, суду показав, що він живе поряд із позивачем у якого є собака білого кольору із плямами - «Умка», яка під час прогулянки восени 2009 року втекла. Через деякий час позивачу повернули собаку приблизно навесні 2010 року, а потім знов її забрали.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона та її співмешканець ОСОБА_3 у серпні 2007 року у м. Калинівці, Вінницької області придбали щеня породи алабай на кличку «Умка», яку потім подарували дружині позивача на день народження. Собака приводила цуценят. Восени  2009 року, під час прогулянки собака, втекла.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що вона є дружиною позивача. У 2007 році її син та його співмешканка на день народження подарували собаку породи алабай на кличку «Умка», яку оформили на чоловіка. Собака жила у вольєрі надворі. Восени 2009 року, коли її чоловік вигулював собак «Умка» втекла. Через деякий час вони забрали собаку у ОСОБА_2 Однак, коли чоловіка не було вдома, до неї приїхав ОСОБА_2 та попросив дати собаку, щоб відвезти до ветеринарного кабінету, на що ОСОБА_5 погодилась і більше після цього собаку не бачила.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона восени 2009 року переходила через дорогу і побачила як автомобіль збив велику білу собаку, яка кульгала. Їй стало шкода собаку та вона забрала її до себе додому. Собака була вся в рана, батько лікував її, возив до ветеринарного кабінету.  Оголошення до преси щодо собаки не розміщували.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що 28 вересня 2009 року її донька в АДРЕСА_1 знайшла собаку і привела її додому. Розміщували оголошення щодо знайденої собаки на зупинці, приходило троє людей, однак ніхто не впізнавав в «Умці» свою собаку. Собаку доглядали  та  постійно возили до ветеринарного кабінету і вона стала членом родини.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він працює диспетчером на маршруті 7А, у жовтні 2009 року у сім’ї ОСОБА_2 з’явилась собака породи алабай. У собаки на грудях були рвані рани та вона булла у занедбаному стані. Через деякий час з’явився господар собаки та її забрали. Підстави на яких перебувала собака у ОСОБА_2 свідку не відомі.

Свідок ОСОБА_13 суду показав що він працює ветеринаром у ветеринарному кабінеті по вул. Нансена, він тричі оглядав собаку породи алабай. Першого разу у жовтні 2009 року по причині того, що собаку збив автомобіль і вона перебувала у стресовому стані. Другого разу в червні 2010 року по причині гнійних запалень ран. Третього разу в серпні 2010 року для огляду собаки та заповнення необхідних документів.

        Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, оглянувши флеш-карти, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення  з наступних підстав.

           Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між сторонами виникли правовідносини в сфері  недоговірних зобов’язань,  що регулюються  відповідними нормами Цивільного Кодексу України.

Судом встановлено, що  відповідно до міжнародного ветеренарного паспорту, собака породи алабай, двухмастна, статі сука, ІНФОРМАЦІЯ_1. належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.5).

Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.08.2010р. відмовлено в порушенні кримінальної справи  відносно ОСОБА_2 за ст. 190 КК України на підставі ст. 6 п.2 КПК України. (а.с.7).

Під час огляду речових доказів: флеш – карт та відео матеріалів, які були надані сторонами,  суд прийшов до висновку, що на даних доказах зображена одна і та ж сама тварина – собака, яка  належить на праві власності ОСОБА_1

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

 ОСОБА_1 набув право власності на собаку – суку двухмастну,ІНФОРМАЦІЯ_1, породи алабай по кличці «Умка» отримавши її в подарунок від свого сина.

 Судом встановлено, що спірна собака, породи алабай по кличці «Умка» незаконно вибула з володіння ОСОБА_1, оскільки  була передана дружиною позивача відповідачу ОСОБА_2, з метою надання останнім допомоги у ветеринарному кабінеті, і яку відповідач відмовляється повернути законному власнику ОСОБА_1

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 здійснює володіння собакою – сукою двухмастною,ІНФОРМАЦІЯ_1, породи алабай по кличці «Умка» без належних правових підстав.

Норма ст. 180 ЦК України передбачає, що тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберігала у себе за рахунок іншої особи (потерпілого)без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Законодавець звертає увагу, що положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.  

Вказані норми закону вказують, що, незалежно від поведінки ОСОБА_1 та його відношення до тварини, безпідставно набуте майно - собака повинна бути повернута  власнику.  

Враховуючі викладені обставини в їх сукупності та вимоги закону, суд прийшов до висновку, що  ОСОБА_2 без відповідної правової підстави заволодів спірною собакою – сукою двухмастною, ІНФОРМАЦІЯ_1, породи алабай по кличці «Умка», власником якої є ОСОБА_1, і який набутий відповідачем безпідставно з порушенням права позивача, яке підлягає захисту, шляхом витребування у ОСОБА_2 з його незаконного володіння належну ОСОБА_1 вищевказану собаку.

 Згідно вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути  з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 171грн., з яких:  судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.    

    Керуючись  ст.ст. 180, 328, 387, 1212,1213, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 218, ЦПК України, суд  –

в и р  і  ш  и  в :

Позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_2 з його незаконного володіння  собаку – суку двухмастну, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, породи «алабай», по кличці «Умка» та повернути її власнику ОСОБА_1.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1  судові витрати  в розмірі  171 (сто сімдесят одну ) грн.  00коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів  з дня його проголошення.

Суддя :