ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 2-432 /2010

    10 листопада  2010  року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С.,  за неявки сторін, розглянувши у судовому засіданні в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”  до  ОСОБА_1    про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

    У червні 2010 року ТОВ “Український промисловий банк”  звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  за кредитним договором у розмірі 21294  гривні 38 копійок  та судових витрат.

    Відповідно до ухвали суду від 01.10.2010 року позивача у справі товариство з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”   замінено на  його правонаступника  - публічне акціонерне товариством  “Дельта Банк”.

    Представник позивача у судове  засідання не з’явився, подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача,  просив задовольнити позовні вимоги, пославшись на невиконання відповідачем умов кредитного договору  щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. Проти винесення судом заочного рішення не заперечував.    

    Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином, за правилами ст. 74-76 ЦПК України, повідомленим про час і місце розгляду справи,  у судове засідання не з’явився без повідомлення причин, клопотання про розгляд справи за його  відсутності не подав.

За таких обставин  за правилами ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

    Дослідивши подані письмові докази, суд дійшов висновку про необхідність позов задовольнити частково з наступних підстав.

    Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 1740-0201051/ФК-08   від 26.08.2008  року ТОВ “Український промисловий банк”,  правонаступником якого стало публічне акціонерне товариство “Дельта Банк”, -  позивач у справі (далі Банк), надав кредит  ОСОБА_1,  – відповідачеві по справі, (далі Позичальник) на суму  15000 гривень шляхом  видачі суми кредиту готівкою через касу підприємства  з кінцевим строком повернення до 25 серпня 2010 року. За користування кредитом Позичальник зобов’язався сплачувати процентну ставку у розмірі 25 % річних. Погашення заборгованості по кредиту повинно здійснюватись щомісячно відповідно до  графіку платежів (Додаток № 1 договору). Пунктом  5.2. кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ними, та інших платежів, передбачених договором, банк має право вимагати, а позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення, від суми простроченої заборгованості. Відповідно до п. 6.2. кредитного договору банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або поручителем (заставодавцями, гарантами, поручителями, майновими поручителями умов договору, а позичальник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником відповідної вимоги банку повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилася, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим договором, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у разі, зокрема, порушення позичальником строків платежів, що встановлені цим договором, а також інших умов договору.

    Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

    Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Як видно із матеріалів справи позивачем по справі взяті на себе зобов’язання виконано у повному обсязі.

    Доказів виконання зобов’язань відповідачем, взятих на себе умовами укладеного договору кредиту суду не надано.

    Згідно довідки банку станом на 26.05.2010 р. загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитом складає 21294 гривень 38 копійок, в т.ч.:

-   заборгованість по кредиту – 1 875,00 грн.;

-   прострочена заборгованість – 13 125,00 грн.;

-   заборгованість по прострочених процентах – 6 294,38 грн..

    Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

    Згідно  ч.1 ст.610 цього Кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання).

    Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати належних йому процентів.

Згідно п. 6.2. кредитного договору обов’язок позичальника достроково повернути кредит у разі порушення строків платежів виникає з дати отримання ним відповідної вимоги банку.

Однак суду не надано доказів отримання позичальником, - відповідачем у справі, такої вимоги.

    За таких обставин стягненню з відповідача ОСОБА_1 підлягає прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 13 125 грн. та прострочені проценти у розмірі 6 294, 38 грн., всього 19 419 грн. 38 коп..

Підстав для дострокового стягнення кредиту у розмірі 1 875 грн., строк повернення якого на час звернення до суду з цим позовом не настав, немає, оскільки позивач не виконав умови п. 6.2. договору, необхідні для виникнення обов’язку у позичальника повернути кредит достроково і тому право такої вимоги у позивача ще не настало.

За правилами ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалюється рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.                                                                                                                                                                                

    Керуючись ст. 209, 212-215, 226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” прострочену заборгованість за кредитним договором  на суму  19 419  гривень  38  копійок, а також понесені судові витрати  у сумі  194  гривні 10 копійок по оплаті судового збору та 120 гривень  сплачених витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи,  всього  19 733 гривні 48  копійок.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто  за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана  протягом десяти днів.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, а у разі залишення  заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення – відповідачем до  апеляційного суду Київської області через  Славутицький міський суд.  Апеляційні  скарги можуть  бути подані позивачем -  протягом десяти днів  з дня  одержання копії рішення, відповідачем – у той же строк  з дня постановлення ухвали  про залишення без задоволення  заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя