Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-2080-2007 р. Головуючий у суді І інстанції Горбунов В. Г.

Категорія - 33 Доповідач - М. М. Суржик

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді -Кіселик С. А.

суддів - Франко В.А., Суржик М. М.

при секретарі - Липі А.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 травня 2007 року.

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі. Просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 01 січня 2006 року між ним та відповідачем ОСОБА_1.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01 січня 2006 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № 156 площею 4.83 га, що розташована на території Ново-Празької селищної ради та належить позивачеві на підставі державного акту на землю, виданого 21 червня 2003 року.

Відповідач не виконує умови договору оренди, а саме тривалий час не реєстрував його у відповідності до чинного законодавства не провів повного розрахунку по орендній платі. Заяву позивача від 06 грудня 2006 року, про намір розірвати договір оренди земельної ділянки відповідач не розглянув і відповіді позивачу не надав.

Рішенням суду позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд з підстав невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 15 та 16 Закону України «Про оренду землі». Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції при вирішенні справи не взято до уваги, що відповідач, для прискорення часу для набрання договору чинності, пропонував позивачеві провести нотаріальне посвідчення договору оренди земельної ділянки. Судом не взято до уваги докази відповідача про проведення ним розрахунку за оренду земельної ділянки на протязі року відповідно до умов договору.

Суд не взяв до уваги матеріали справи із яких вбачається, що виплата орендної плати відповідачем проводилась у відповідності до п.9 Договору, але з боку позивача, як орендодавця, чинилися всілякі перешкоди, як по державній реєстрації договору так і по орендній платі.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що після укладення договору оренди земельної ділянки відповідач діяв не в інтересах обох сторін, порушував передбачені Законом та договором права позивача, як орендаря. Отримавши 20 лютого 2006 року, відповідно до акту передачі та прийому земельної ділянки в натурі, землю, що є предметом договору, відповідач безпідставно змінив дату в вищезазначеному документі на 05 грудня 2006 року, тобто на дату реєстрації договору. Не сплачуючи своєчасно орендну плату відповідач порушив договірні зобов’язання.

Згідно статті 3 Закону «Про оренду землі» відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом, Законом «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Із матеріалів справи (а.с. 6) вбачається, що між сторонами укладено договір оренди земельної частки (паю), тобто встановлено орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку.

Форма укладеного договору відповідає формі типового договору оренди земельної частки (паю).

Однак на час укладення між сторонами договору оренди земельної частки (паю) позивачем вже було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку, а отже існував інший предмет зобов’язань.

В даному випадку сторони мали привести договірні відносини у належний стан, а саме вирішити питання щодо переукладання або розірвання угоди.

Оскільки відповідач на заяву позивача про розірвання договору (а.с. 7) відповіді не дав, тому колегія суддів вважає, що сторони не дійшли згоди з цього питання, то відповідно до вимог чинного законодавства позивач в праві поставити перед судом питання про розірвання договору в односторонньому порядку.

Крім того відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення другою стороною умов договору.

Колегія суддів дійшла висновку, що орендар провівши реєстрацію договору укладеного 01 січня 2006 року лише 05 грудня 2006 року, при цьому отримав землю від орендодавця та користувався нею, і з 20 лютого 2006 року істотно порушив умови договору, а саме пункти 8 та 11 договору від 01 січня 2006 року.

Так пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено на 5 років з моменту реєстрації договору. Пунктом 11 передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації даного Договору за актом її приймання - передачі. Зареєструвавши договір 05 грудня 2006 року, але використовуючи при цьому земельну ділянку із 20 лютого 2006 року орендар збільшив фактичний строк користування землею.

Доводи апелянта, що затягування строку реєстрації договору сталося із об’єктивних причин, оскільки тільки 20 листопада 2006 ним отримано висновок державного органу земельних ресурсів підтверджують висновок суду щодо затягування строку відповідачем реєстрації договору шляхом несвоєчасного подання до повноважного органу необхідного пакету документів.

Оскільки пунктом 11 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 передбачено, що термін перевірки наданих державному органу земельних ресурсів становить 20 днів, колегія суддів робить висновок, що документи, на перевірку до повноважного органу, було подано 01 листопада 2006 року.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 1 статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання чинності.