Справа № 11-а-17 Головуючий в суді 1 інстанції - КУКОВЕНКОВ С. В.

Категорія - ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач - ОСЄТРОВ В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 січня 2008 року Судова колегія апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді - ОСЄТРОВА В.І. Суддів - КАДЕГРОБ А.І., БОРЩА B.C.

за участю прокурора - НАУМЕНКО В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Олександрійського міськрайонного суду від 8 листопада 2007 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Саратова Росії, гр.-н України, не одружений, не працюючий, з базовою середньою освітою, раніше судимий:

- в 1998 році Олександрійським міськрайонним судом за ст. 140 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі з відстрочкою відбуття покарання строком на 1 рік;

- в 2007 році цим же судом за ст. 309 ч. 1, 309 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки засуджений за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України з урахуванням вироку Олександрійського міськрайонного суду від 12.04.2007 року шляхом часткового складання призначених покарань остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 28 червня 2007 року, а потім повторно 13 вересня 2007 року незаконно виготовив для власного споживання, а в подальшому зберігав наркотичний засіб - кустарно виготовлений препарат ефедрину, тобто речовину, що містить ефедрон та непрореагований ефедрин.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності своєї вини та кваліфікації скоєного, просить переглянути рішення суду 1 інстанції та призначити йому більш м’яке покарання не пов’язане з позбавленням волі, оскільки він активно допомагав слідству під час розслідування, щиро розкаявся в скоєному, визнав свою вину та вирішив позбавитися від хибної звички - наркоманії.

Заслухав доповідача, думку прокурора, який вважав необхідним вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, судова колегія приходить до наступних висновків.

Так, вина засудженого ОСОБА_1 в скоєні інкримінованого йому злочину, на думку судової колегії, підтверджується його особистими показами як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, а також доказами, дослідженими судом в порядку ст. 299 ч. 3 КК України, в апеляції засудженим не оспорюється та сумнівів у судової колегії не викликає.

Кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 309 ч 2 КК України колегія суддів вважає об’єктивною і відповідаючою дослідженим доказам.

При призначенні покарання судом було враховано характер та ступінь тяжкості скоєного, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, а тому судова колегія не вбачає підстав для зміни вироку в цій частині.

Окрім того, судова колегія вважає, що оскільки новий злочин скоєно ОСОБА_1 під час іспитового строку, всі злочини як за попереднім так і за останнім вироками пов’язані з незаконним обігом наркотиків, то підстав вважати, що засуджений вирішив виправитися та покінчити з наркоманією у суду не було, а тому призначене ОСОБА_1 покарання слід вважати відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 362-366 КПК України, судова палата, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міскрайонного суду від 8 листопада 2007 року стосовно нього - БЕЗ ЗМІН.