АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого Міщія О.Я.
суддів Хоми М.В., Ткача З.Є.
при секретарі Стець І.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права користування жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням — квартирою АДРЕСА_1 посилаючись на те, що остання з 2005 року без поважних причин не проживає у вказаному житлі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Справа №22ц-1792/10 Головуючий у І інстанції – Процько Я.В..
Категорія – Доповідач – Хома М.В.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з тих міркувань, що позивачем не доведено факт відсутності відповідачки у спірному житлі без поважних причин понад встановлені чинним законодавством строки.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 проживає у спірному житлі, а тимчасова її відсутність з грудня 2008 р. викликана поважними причинами (хвороба).
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду І інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи.
Встановлено, що сторони з 05.10.1989 року зареєстровані і проживають в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, що стверджується довідкою ЖЕК №13 ЖБК №12 від 12.01.2010 року.
Пред»являючи позов про розірвання шлюбу у лютому 2009 року, ОСОБА_1 зазначав адресу відповідачки ОСОБА_2 - АДРЕСА_1.
З постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 16 вересня 2009 року вбачається, що у вересні 2009 року ОСОБА_2 зверталася в Тернопільський МВ УМВСУ з приводу скандалу, який мав місце у квартирі АДРЕСА_1. У ході проведеної перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 проживає у зазначеній квартирі, 14.09.2009 року вона почула, що хтось стукає у двері її квартири, відкрила вхідні двері та побачила гр.ОСОБА_3, який хотів, щоб вона покликала свого чоловіка ОСОБА_1 Однак, вона відмовила ОСОБА_3 у цьому проханні, і останній вчинив скандал.
Як вбачається з виписок з медичної карти стаціонарного хворого №8545, №02520, ОСОБА_2 у грудні 2008 р., березні-квітні 2009 р. перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом інсульт.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, відносини між ними неприязні, чого сторони не заперечили у судовому засіданні, а тому тимчасова відсутність ОСОБА_2 у спірній квартирі, яка є однокімнатною, після перенесеного нею інсульту, враховуючи неприязні відносини сторін, викликана поважними причинами.
Проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вірно прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 проживає у спірному житлі, а її відсутність у період з грудня 2008 р., березень-квітень 2009 р. мала місце з поважних причин, а саме перебування на стаціонарному лікуванні і продовження лікування амбулаторно, під наглядом своєї матері, яка проживає по АДРЕСА_2
Посилання апелянта на те, що відповідачка ОСОБА_2 не проживає у спірному житлі з 2005 року, а довідки та виписки про її стан здоров»я датовані 2008 р., тобто з 2005 р. по 2008 р. вона без поважних причин не проживала у квартирі, проте суд не взяв до уваги дану обставину, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням з підстав відсутності понад встановлені законом строки, якщо така особа була відсутня протягом цього строку підряд без поважних причин, і саме ці факти повинні бути встановлені судом при вирішенні спору. Оскільки позивачем не представлено доказів про безпервну відсутність відповідачки з 2005 року без поважних причин, суд правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Акти від 02.02.2009 р., 30.03.2010 року, довідка ЖЕК №13 ЖБК від 28.01.2010 р. №49 вірно не взяті до уваги судом як доказ відсутності ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 з 2005 року, оскільки із змісту даних документів вбачається, що факт відсутності ОСОБА_2 у спірному житлі з 2005 року встановлено зі слів власника квартири, тобто позивача ОСОБА_1, який є зацікавленим у вирішенні справи. Інших доказів ним не представлено.
Крім цього, ст.71 ЖК України, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, стосується житла у державному житловому фонді. Спірна квартира перебуває у власності позивача, чого сторони не заперечили, а тому правовідносини щодо користування житлом членами сім»ї власника житла повинні регулюватись ст. 405 ЦК України.
Підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - 2 підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області М.В.Хома