Справа № 2-3258/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Троян В.Б.
за участю позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Адаменко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про стягнення недоплаченої суми разової допомоги, яка виплачується до 5-го травня –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із цивільним позовом, в якому посилається на те, що він має статус інваліда третьої групи (ЧАЕС), та має право на пільги і гарантії, встановлені законодавством України. Відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, йому передбачена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Проте, відповідач, всупереч вимогам Конституції України та вищезазначеному закону через свої неправомірні дії, не нарахував йому вчасно сум зазначеної допомоги за 2008-2009 роки у розмірах, передбачених цим Законом, чим створив заборгованість у сумі 6123,00 грн. Своїми діями відповідач грубо порушив його право на належний соціальний захист, передбачений Конституцією України. Просить суд стягнути на його користь з відповідача суму недоотриманої разової грошової допомоги за 2008-2009 роки, що виплачується до 5-го травня у розмірі 6123,00 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, в своїх поясненнях спирався на доводи, викладені в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надав суду заперечення на позов, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що позивачу виплачена щорічна одноразова матеріальна допомога до 5-го травня у розмірі, що був передбачений діючим законодавством.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, су вважає, що позовні вимоги позивача, підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов’язком держави.
Відповідно до ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, має статус інваліда третьої групи (ЧАЕС) , і відповідно до цього користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, згідно посвідчення (а.с. 8-9). Відповідно абз. 7 п. 27 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічно, до 5-го травня інвалідам війни третьої групи виплачується грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком..
Станом на 05 травня 2008 року мінімальна пенсія за віком становила – 481,00 грн., станом на 05 травня 2009 року – 498,00 грн.
Вважаю, що відповідач повинен був сплатити позивачу разову грошову допомогу, що виплачується до 05 травня 2008 року у сумі 3367 грн. з розрахунку: 481 грн. х 7 = 3367 грн.; до 05 травня 2009 року у сумі 3486 грн. з розрахунку: 498 грн. х 7 = 3486 грн.
Згідно довідки № 773/07 від 16.02.2010 року, відповідач фактично сплатив позивачу суму разової грошової допомоги у 2008 році у сумі 350,00 грн., у 2009 році у сумі 380,00 грн. (а.с. 5).
Таким чином, сума недоотриманої позивачем разової грошової допомоги, що виплачується до 5-го травня у 2008 році складає 3367 грн. – 350 грн. = 3017 грн.; у 2009 році складає: 3486 грн. – 380 грн. = 3106 грн., а всього 6123,00 грн.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 58, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 3, 16, ч.2 ст.19, 46 Конституції України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про стягнення недоплаченої суми разової допомоги, яка виплачується до 5-го травня – задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недотриману суму разової грошової допомоги, що виплачується до 5-го травня, за 2008-2009 роки в сумі 6123 (шість тисяч сто двадцять три) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: В.М. Бондаренко