АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6351/ 2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 19, 24 Бурлака О.В.
Доповідач в апеляційній
Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2010 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2010 року по справі за позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування заборгованості по оплаті за теплопостачання та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Канівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення матеріальної і моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
25.03.2010 р. Канівське комунальне підприємство теплових мереж звернулося в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування заборгованості по оплаті за теплопостачання.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що відповідачі проживають в чотирьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 та станом на 01.03.2010 р. створили заборгованість за надані їм позивачем послуги з теплопостачання в розмірі 2202,47 грн.
Тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь Канівського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за послуги по теплопостачанню в сумі 2202,47 грн. та судові витрати по справі.
27.07.2010 р. позивач збільшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідачів на користь Канівського КПТМ заборгованість по оплаті теплопостачання станом на 28.07.2010 р., в сумі 2862,51 грн.
19.04.2010 р. ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до Канівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення матеріальної і моральної шкоди, мотивуючи зустрічний позов тим, що відповідачем не правильно нараховувалася плата за послуги теплопостачання з 1998 р. по даний час.
Крім цього, належного тепла відповідач не надавав, в зв'язку з чим у його квартирі сирі стіни, він постійно хворіє, на стінах, меблях грибок.
Тому ОСОБА_7 просив суд стягнути з КПТМ на його користь матеріальну і моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду від 19 квітня 2010 р. дані позови об'єднані в одне провадження.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2010 року позовні вимоги Канівського КПТМ до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування заборгованості по оплаті за теплопостачання задоволені повністю.
Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Канівського КПТМ заборгованість за надані послуги по теплопостачанню в сумі 2862,51грн.
Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 30 грн.
Судові витрати по справі у вигляді: судового збору вирішено компенсувати за рахунок держави.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до Канівського КПТМ про стягнення матеріальної і моральної шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду, скасувати ухваливши по справі нове рішення, яким стягнути на його користь з Канівського КПТМ 10 000 грн. за моральні та матеріальні збитки.
При цьому вказав на ті ж підстави, що і в зустрічній позовній заяві.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги позивача за первісним позовом суд першої інстанції вважав їх обґрунтованими.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 не надано належних та беззаперечних доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Правовідносини щодо надання послуг з теплопостачання регулюються Цивільним кодексами України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», постановою Кабінету Міністрів України N 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1, згідно до довідки КП «Житлово-експлуатаційної контори № 111/29 від 11.03.2010 р. зареєстровані та проживають ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 а. с. 4.
Дана квартира є чотирьохкімнатною та має загальну площу 73,60 кв. м.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом першої інстанції, 19.02.2008 р. між Канівським комунальним підприємством теплових мереж та ОСОБА_7 було укладено договір N 3521, відповідно до якого ОСОБА_7 та інші члени сім’ї отримували від Підприємства послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води і зобов’язувалися своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором а. с. 36, 37.
Крім того, 19.02.2008 р. між Канівським комунальним підприємством теплових мереж та ОСОБА_7 був укладений договір № 2032 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію, за яким ОСОБА_7 було надано розстрочку у погашенні заборгованості за теплопостачання, що утворилась станом на 01.01.2008 р. в строки, в розмірах та на умовах зазначених в договорі а. с. 42.
Дані договори підписані ОСОБА_7
Проте відповідачі за первісним позовом умов приведених договорів не виконали та у відповідності до довідки Канівського комунального підприємства теплових мереж мають борг за спожиту теплову енергію станом на 28.07.2010 р. в розмірі 2862,51 грн.
Зі змісту зустрічного позову ОСОБА_7 убачається, що ним пред'явлені вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди з Канівського комунального підприємства теплових мереж.
При цьому, як на підставу своїх вимог ОСОБА_13 посилався на те, що комунальним підприємством не правильно нараховувалася плата за послуги теплопостачання з 1998 р. по даний час та надавались послуги неналежної якості.
В якості доказів ОСОБА_7 надав заяви адресовані Канівському міськвиконкому від 16.02.2005 р. про перевірку правильності нарахування боргу за надану теплову енергію і від 25.12.2009 р. з вимогою направити комісію для обстеження квартири, власний розрахунок боргу та протоколи проведення досліджень метеорологічних факторів від 2004 р. та 26.01.2010 р. а. с. 15 – 18, 22.
Будь-яких належних доказів, які б містили інформацію щодо предмета доказування ОСОБА_7 надано не було. Позовна заява не містить і розрахунку завданої шкоди.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що послуги з теплопостачання надаються відповідачам за первісним позовом згідно з укладеним договором, оплата на надані послуги нараховується відповідно тарифів на теплову енергію, затверджених виконавчим комітетом Канівської міської ради з розрахунку загальної опалювальної площі квартири, яка визначена відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, з урахуванням існуючих пільг, теплоносій подається у будинок належної якості, проте відповідачі в порушення вимог договору та закону не здійснюють вчасно та в повному об’ємі оплату за надані послуги, чим створили існуючу заборгованість, обґрунтовано дійшов висновку, що вона підлягає стягненню з відповідачів в примусовому порядку.
Разом з тим, суд встановивши, що ОСОБА_7, ставлячи до комунального підприємства вимоги в зустрічному позові про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не надав доказів, які б стверджували факт заподіяння шкоди, її обсяг та те, що шкоду заподіяно саме Канівським комунальним підприємством теплових мереж неналежним наданням послуг, тобто доказів, які б обґрунтовували заявлені ним позовні вимоги, також, прийшов до обґрунтованого висновку, що в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_14 зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають. Крім того вони були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.
Іншими сторонами рішення суду не оскаржувалось.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.І. Василенко