АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Козака І.О.
Суддів Хоми М.В., Жолудько Л.Д.
при секретарі Юрдизі Н.Р.
з участю позивачки ОСОБА_1, її
представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3, представників Збаразького районного архітектурно-планувального бюро,
Збаразької районної державної
адміністрації
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Збаразького районного суду від 14 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, Тернопільської регіональної філії ДП “Центр ДЗК” про скасування рішень сільської ради, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, Тернопільської регіональної філії ДП “Центр ДЗК”, Збаразького районного архітектурно-планувального бюро Тернопільської області, Збаразької міської ради, Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання недійсним рішення сільської ради та Державного акту на право приватної власності на землю, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про скасування рішень Стриївської сільської ради Збаразького району №43 від 27.01.2000 р., №58 від 20.10.2000 р., якими ОСОБА_3 виділено та передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,18 га, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що відповідач незаконно отримав у приватну власність земельну ділянку, яка наклалась на земельну ділянку ОСОБА_1, та почав на ній будівництво.
В березні 2008 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1, Стриївської сільської ради, Збаразького районного архітектурного-планувального бюро, Збаразької міської ради, Збаразької районної Державної адміністрації, в якому після уточнення позивних вимог просив визнати недійсним рішення Стриївської сільської ради №110 від 29.11.1996 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0, 66 га, та визнати недійсним виданий 30.06.2002 року на підставі даного рішення Державний акт на право приватної власності на землю серії ТР №01376, а також просив визнати недійсним рішення Стриївської сільської ради №116 від 5.11.2004 року в частині надання ОСОБА_1 дозволу на будівництво житлового будинку.
Рішенням Збаразького районного суду від 14 червня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області за № 43 від 27ґ01.2000р. про виділення ОСОБА_3 розташованої на території кварталу списаного саду в м. Збараж Тернопільської області земельної ділянки для індивідуального будівництва визнано недійсним.
Рішення Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області за № 58 від 20.10.2000р. про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки розміром 0,18 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд визнано недійсним.
Виданий 27.02.2003р. Стриївською сільською радою Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_3 ОСОБА_4 акт серії ІІ-ТР № 029072 на право приватної власності на землю площею 0,18 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд визнано недійсним.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні нею належною їй відповідно до виданого на підставі рішення Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області за №110 від 23.11.1996р. про передачу ОСОБА_1 у приватну власність спірної земельної ділянки за №110 від 29.1.1996р. Державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №01376 земельною ділянкою площею 0,65га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області.
Зобов'язано ОСОБА_3 власними силами та за власні кошти знести збудований ним фундамент житлового будинку, який знаходиться на належній відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ТР № 01376 ОСОБА_1 земельній ділянці.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, Збаразького районного архітектурно-планувального бюро Тернопільської області, Збаразької міської ради Тернопільської області, Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області, Тернопільської регіональної філії ДП “Центр ДЗК” про визнання недійсним рішення Стриївської сільської ради за № 110 від 29.11.1996р. про передачу ОСОБА_1 Державного акту на право приватної власності на землю ТР № 01376 щодо розташованої на території Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області земельної ділянки площею 0,65 га. для ведення особистого селянського господарства, рішення Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області за №116 від 05.1.2004 р. про надання ОСОБА_1 дозволу на будівництво житлового будинку на присадибній земельній ділянці – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю позовних вимог, а його позовні вимоги задоволити в повному об'ємі посилаючись на те, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених у ній, ОСОБА_1 та її представник заперечили проти апеляційної скарги, представник Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області частково підтримала апеляційну скаргу, вважає, що до скасування підлягають рішення Стриївецької сільської ради та Державні акти на право приватної власності на землю і відносно ОСОБА_1, і відносно ОСОБА_3, а питання про виділенням їм земельних ділянок повинно бути вирішено заново. Представник Збаразького районного архітектурно-планувального бюро Тернопільської області підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Встановлено, що рішенням Стриївської сільської ради Збаразького району №110 від 29 листопада 1996 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0, 66 га.
На підставі даного рішення 30 серпня 2002 року ОСОБА_1І видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ТР №01376. Державний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 30.08.2002 року за №146.
Рішенням Стриївської сільської ради №43 від 27 січня 2000 року ОСОБА_3 виділено земельну ділянку, без зазначення площі, для індивідуального житлового будівництва в м.Збараж (квартал списаного саду), а рішенням цієї ж сільради №58 від 20 жовтня 2000 року вирішено передати ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0, 18 га у приватну власність.
Однак, як вбачається з повідомлення архівного відділу Збаразької районної державної адміністрації №158 від 3.07.2009 року, рішення Стриївської сільської ради №43 від 27.01.2000 року “Про виділення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва ОСОБА_3” у протоколах сесій Стриївської сільської ради за 2000 рік відсутнє.
27 лютого 2002 року ОСОБА_3 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №029072. В тексті даного акту є вказівка про його реєстрацію в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №152. Однак, це не відповідає дійсності. Державний акт на право власності на землю серії ІІ-ТР №029072, виданий ОСОБА_3, не зареєстрований у встановленому законом порядку, що стверджується листом Тернопільської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” №5-6/0058 від 8.07.2009 року.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалення рішень Стриївської сільської ради про виділення та передачу ОСОБА_3 земельної ділянки та видача йому Державного акту на право приватної власності на землю здійснювалось за наявності чинного, ніким не оспореного, попередньо прийнятого Стриївською сільською радою рішення №110 від 29.11.1996 року про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 Крім цього, судом враховано відсутність у протоколах сесій Стриївської сільської ради за 2000 р. рішень про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки та відсутність реєстрації у встановленому законом порядку виданого йому Державного акту на право приватної власності на землю, а тому суд прийшов до переконання, що ОСОБА_3 не набув у встановленому законом порядку право на спірну земельну ділянку, а ОСОБА_1 як належний власник згідно ст. 152 ЗК України вправі вимагати усунення порушень її прав на землю.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги про те, що хоча рішення про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки й відсутнє у протоколах сесій, однак посадовими особами Стриївської сільської ради таке рішення йому видавалось і його справжність посвідчена підписом сільського голови та гербовою мокрою печаткою, а Державний акт на право приватної власності якщо й не зареєстрований у встановленому порядку, то не з вини ОСОБА_3, а тому останній правомірно набув спірну земельну ділянку і є її власником, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ст.125 ЗК України чітко визначає момент виникнення права власності на земельну ділянку — момент державної реєстрації цих прав, що у даному випадку зроблено не було. Таким чином, ОСОБА_3 не набув права власності на спірну земельну ділянку.
Твердження апелянта про те, що рішенням №110 від 29.11.1996 року було виділено земельну ділянку не ОСОБА_1, а ОСОБА_5, який не отримував Державного акта на землю, а тому ОСОБА_1 не могла успадкувати землю, виправлення у рішенні Стриївської сільської ради №110 від 29.11.1996 року щодо передачі земельної ділянки з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 проведені невідомою особою, спростовуються довідкою Стриївської сільської ради №12-98/02-01 від 30.06.2009 року, із змісту якої вбачається, що у зв”язку із смертю ОСОБА_5, земельна ділянка, яка знаходилась у його користуванні, надана у користування його дружині ОСОБА_1 ( а не отримана у спадщину) , згідно запису в земельно-кадастровій книзі під №304.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Збаразького районного суду від 14 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді — 2 підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області М.В.Хома