АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого : Парандюк Т.С.
Суддів : Храпак Н.М., Стефлюк О.Д.
при секретарі : Майки Р.Ю.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козівського районного суду від 2 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4589 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
в квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної в розмірі 4589 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн., посилаючись на те, що відповідачі протиправно пошкодили належну йому металеву огорожу, яка розділяла їхні подвір’я, чим завдали йому тареіальних та моральних збитків.
Рішенням Козівського районного суду від 2 червня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 мешканця АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 мешканця АДРЕСА_3 – майнову шкоду в сумі 4589 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 мешканця АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 мешканця АДРЕСА_3 – моральну шкоду в сумі 2000 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 – судові витрати в розмірі 285,89 грн.
В апеляційні скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і відносно нього закрити провадження у справі, посилаючись на те, що його вини в заподіянні шкоди немає, оскільки в цей день він знаходився на робочому місці.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, свідків, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що шкода заподіяна спільними діями і є неподільною, тому її слід стягнути солідарно.
Однак з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, оскільки він суперечить обставинам справи, а це у відповідності до ст. 309 ч. 1 п. 3 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відшкодування пошкодженої речі.
З відмовного матеріалу № 105 за заявою ОСОБА_1 вбачається, що 2 березня 2010 року, близько 10.00 год. ОСОБА_3 самовільно порізав болгаркою, належний ОСОБА_1 металевий забор, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.186 ч.1 КупАП, де ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненому. Його син - ОСОБА_2, привіз батькові круги по металу для порізки забору і підтримуючи забор, допомагав у його порізці.
Допитана в судовому засіданні апеляційного суду в якості свідка ОСОБА_4 підтвердила, що ОСОБА_3 різав належний ОСОБА_1 забор, а його син ОСОБА_2 підтримував металеву огорожу, щоб вона не хиталася, коли батько її різав.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що приїхавши 2 березня 2010 року на подвір”я ОСОБА_1, побачив знищений забор.
Згідно звіту № 101 “Про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику огорожі з металевого кольорового профнастилу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 видно, що вартість матеріального збитку завданого власнику огорожі з металевого кольорового профнастилу становить 4589 грн. (.а.с. 4-13).
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що вина ОСОБА_2 у заподіянні шкоди ОСОБА_1 доведена, проте слід встановити ступінь вини кожного з врахуванням їх протиправних дій, зокрема ОСОБА_3 - 70 % та ОСОБА_2 - 30 % і відповідно до встановленого ступеню вини стягнути матеріальну шкоду, а саме з ОСОБА_3 - 3212,30 грн., з ОСОБА_2 - 1376,70 грн.
Доводи апелянта ОСОБА_2, що він взагалі не був присутнім під час зазначеного інциденту, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як видно з пояснень самого ОСОБА_2, які знаходяться у відмовному матеріалі, що батько подзвонив до нього і попросив купити круги по металу, щоб порізати забор сусіда, що він і зробив, приїхавши до батька, а також даний факт спростовується показами сусідки ОСОБА_4 та поясненнями ОСОБА_1
Відповідно до п. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно п. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій відповідачів, йому було завдано моральну шкоду, яка виразиалсь в душевних стражданнях, які він пережив у зв'язку із пошкодженням свого майна, адже бачачи як відповідачі свідомо знищують його майно, призвело до нервових потрясінь, що в подальшому погіршило відносини з рідними та близькими, також у вільний від роботи час він змушений був звертатись за консультаціями з метою захисту свого порушеного права.
Отже, колегія суддів з врахуванням вищенаведеного, прийшла до висновку, що позивачу відповідно до ступеню вини кожного відповідача слід відшкодувати моральну шкоду в розмірі 500 грн., зокрема з ОСОБА_3 слід стягнути в користь ОСОБА_1 350 грн., а з ОСОБА_2 - 150 грн.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ч.1 п.3, 314, 316 ЦПК України, ст.ст.23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Козівського районного суду від 2 червня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 3212,30 грн. матеріальної шкоди та 350 грн. моральної шкоди, а також судовий збір в сумі 41,65 грн. та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 84 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1376,70 грн. матеріальної шкоди та 150 грн. моральної шкоди, а також судовий збір в сумі 15,30 грн. та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 36 грн.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий : (підпис)
Судді : (два підписи)
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Тернопільської області Храпак Н.М.