Справа 2-1123/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 листопада 2010 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді- Андрусіва І.М.
з участю секретаря – Литвинюк І.М.
адвоката -ОСОБА_1
представника відповідача –ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Долина справу за позовом
ОСОБА_3 до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбуд» про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу у зв»язку з незаконним звільненням з роботи,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким поновити його на підприємстві Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбуд» на раніше займаній посаді.
Свої вимоги мотивує тим, що з 02.07.2001 року,до часу незаконного звільнення (26.07.2010 р.) він, без жодної догани, працював маляром 4 розряду Будівельно-монтажного управління № 4 Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд". 26.07.2010 р. його було звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України , про що видано наказ № 45, в якому вказано причину його звільнення – відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.
З 19.07.2010 р. по 22.07.2010 р. за домовленістю з працівниками, які були відправлені працювати до Рогатинської ГКС, зокрема з майстром ОСОБА_4, який організовував роботу та якому ці працівники безпосередньо підпорядковувались, було встановлено, що кожний робочий день працівники працюватимуть більше часу понад встановлений робочий день (визначений правилами внутрішнього-трудового розпорядку з 08:00 хв. до 17:00 хв.) для того щоб в останній робочий день тижня (п’ятниця) виїхати з Рогатинської ГКС до Долини не в 17:00 хв., а в 15:00 хв.Тож фактично робочий день з 19.07.2010 р. по 22.07.2010 р. тривав не до 17:00 а до 17:45.
Така усна, погоджена між працівниками та керівництвом відповідача домовленість, зумовлена тим, що деякі працівники працюючи до 17:00 на Рогатинській ГКС, проживають в селах області, приїжджаючи в тому числі до м. Долини, не встигали на останні рейси автобусів. При дотримані такої постійної та звичної домовленості з керівництвом відповідача, всі працівники, в тому числі і він, розраховували виїхати з Рогатинської ГКС до Долини в п’ятницю 23.07.2010 р. о 15:00 хв., що є відповідно закінченням робочого дня та робочого тижня та прибути до Долини біля 18:00 хв. На його повідомлення про те, що він, повинен їхати 23.07.2010 р. о 14:00 хв, майстер ОСОБА_4 не заперечував.
Відповідно до п. 4. ст. 40 КЗпП України - трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Враховуючи вищевказане, до нього було незаконно застосовано вищевказану норму, а відповідно і незаконно звільнено, оскільки у нього були поважні причини відсутності на роботі, відсутність на роботі не була самовільною, а з відома майстра ОСОБА_4 Окрім він не був відсутній на роботі більше трьох годин так як залишив робоче місце о 14 годині.
Також ним було виконано норму тривалості (40 годин) робочого тижня (з 19.07.2010 р. по 23.07.2010 р.), що відповідає ч. 1 ст. 50 КЗпП України, так як з 19.07.2010 р. по 23.07.2010 р. фактично відпрацьований ним час становить 40 год. (8:45 хв. робочого часу * 4 дні = 35 год. + 5 год. = 40 год.).
Відповідач приймаючи незаконний наказ про його звільнення також не врахував вимог ст.149КЗпП України ,оскільки при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Відповідно до наказу № 45 від 26.07.2010 р. його було звільнено за попередньою згодою профкому.
Відповідно ч. ч. 1 – 3 ст. 43 КЗпП України - розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено ,однак на засідання профкому його не викликали і він не був присутній..
При цьому зазначає, що днем вчинення ним прогулу, як це вказано у наказі № 45, є 23.07.2010 р. (в кінці робочого дня тижня – п’ятниця), а вже після обіду 26.07.2010 року ,після відібрання у нього письмового пояснення, йому на руки було видано копію наказу підписаного не керівником , а головним інженером відповідача.
Вищевказані обставини підтверджують незаконність та безпідставність звільнення його з роботи, оскільки відповідачем порушено процедуру звільнення.
Також відповідачем порушено вимоги ст. 47 КЗпП України ,згідно якої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
В порушення вищевказаного відповідачем в день звільнення не було видано неналежно оформлену трудову книжку , не проведено в день звільнення розрахунок, виплата відбулась 11.08.2010 р., за що настає відповідальність передбачена ст. 117 КЗпП України, не повідомлено письмово про нараховані належні при звільненні суми.
Такі незаконні дії і бездіяльність відповідача є також наслідком порушення процедури звільнення, що дає всі підстави для скасування незаконного наказу № 45 від 26.07.2010 р. та поновлення його на роботі.
Під час розгляду справи ОСОБА_3 позовні вимоги збільшив та вказав, що здійснення відповідачем його незаконного звільнення стало наслідком:
1. Моральних страждань , що проявились у погіршенні сну, висутності апетиту, пригніченості, що як наслідок стало підставою його звернення за медичною допомогою до лікаря-невропатолога Долинської районної лікарні. За фактом звернення про медичну допомогу,згідно виписки медикаментів зазначається в його амбулаторній картці лікарем-невропатологом було виписано медичні препарати, які він купував, згідно копій фіскальних чеків на купівлю виписаних медичних препаратів та вживав, для відновлення психологічного становища.
2. Вчинення ним додаткових зусиль у організації свого життя, що проявились у:
- пошуку нової роботи, для отримання заробітної плати з метою забезпечення себе найпростішими людськими потребами в їжі, одежі, житлі (оплата комунальних послуг). Пошук нової роботи було здійснено шляхом надсилання рекомендованими листами до підприємств,
станов та організацій заяв.
- проханні позичити кошти в розмірі 500 грн. для забезпечення свого життя.
Завдану моральну шкоду оцінюю в розмірі 5000,00 грн.
Окрім того, відповідачем при незаконному звільненні його з роботи, було утримано кошти за незданий ним спецодяг, термін використання якого ще не минув, а отже при поновленні його на роботі, утримані за неповернутий спецодяг кошти підлягають стягненню на його користь.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги уточнив та відмовився від коштів за неповернутий спецодяг ,врешті пітримав позовні вимоги ,зіславшись на вищевикладені обставини.
Представник відповідача позовних вимог не визнала та пояснила , що звільнення позивача проведено згідно вимог трудового законодавства,оскільки він був відсутній на роботі більше трьох годин.Головний інженер правомірно підписав наказ про звільнення ,оскільки керівник був у відрядженні. Раніше до дисциплінарної відповідальності позивач не притягувався.
Суд вислухавши доводи сторін, дослідивши здобуті та досліджені в судовому засіданні докази вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Матеріалами справи та в судовому засіданні встановлено,що ОСОБА_3працював у відповідача з 2.07.2001 року по 26.07.2010 року маляром 4 розряду. Згідно наказу №45 від
26 липня 2010 року, позивач звільнений з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України через відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Підставою звільнення являється ;доповідна записка майстра,акт про відсутність ОСОБА_3 на роботі ,рішення профкому про надання згоди на звільнення.
Згідно ст.40 п.4 КЗпП України ,трудовий договір укладений на невизначений строк ,а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку ,прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня)без поважних причин.
Доповідна записка майстра ОСОБА_4 від 23.07.2010 року на ім.»я начальника БМУ №4 Боднара В.М., підтверджує, що ОСОБА_6 був відсутній на роботі ,протягом 3 годин 30 хвилин .
З даних акту від 23.07.2010року ,складеного в м.Івано-Франківську ,встановлено,що позивач 23.07.2010 року в робочий час будучи у відрядженні в м.Рогатин о 13.30 хв.без вагомих причин та пояснень самовільно залишив робоче місце та був відсутній до 17год.
З подання начальника БМУ-4 БМФ «Укргазпромбуд» В.М. Боднар від 23 липня 2010 року №391 встановлено, що адміністрація БМУ-4 БМФ «Укргазпромбуд» просила дати попередню згоду на звільнення маляра 4 розряду ОСОБА_3 через відсутність його на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, яке мало місце 23.07.2010 року.
Згідно повідомлення профспілкового комітету БМУ-4 БМФ «Укргазпромбуд» від 26 липня 2010 року про розгляд подання начальника БМУ-4 БМФ «Укргазпромбуд» від 23.07.2010 року №391 та витягу із протоколу №30 засідання профспілкового комітету БМУ-4 БМФ «Укргазпромбуд» від 26.07.2010 року було вирішено дати згоду на звільнення ОСОБА_3 за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, згідно п. 4 ст.40 КЗпП України.
З протоколу №30 від 26.07.2010 року ,засідання цехового комітету БМУ-4 ,встановлено про те,що дано згоду на звільнення маляра 4 розряду ОСОБА_3 ,за дане рішення проголосували одноголосно.
Підставою для звільнення була відсутність позивача на роботі з 13.30 до 17 години 23.07.2010 року .Факт відсутності на роботі, однак з 14 години , не оспорюється позивачем.
В табелі обліку використання робочого часу за липень 2010 року, ОСОБА_3 23.07,2010 року поставили прогул цілий робочий день та відсутні дані за 26.07.2010 року.
З пояснень ОСОБА_3 в суді встановлено ,що він залишив робоче місце о 14 годині ,оскільки йому необхідно було відремонтувати димар в будинку в якому він проживає.
Однак на думку суду відповідачем при звільненні порушено вимоги ст.149 КЗпП України,згідно якої ,до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення,при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду ,обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.
В судовому засіданні встановлено,що від ОСОБА_3, перед видачею наказу не відібрано пояснення ,оскільки пояснення було дане позивачем 27.07.2010 року ,свідченням чого являється журнал реєстрації вхідної документації ,де пояснююча зареєстрована під №284 27.07.2010 року , позивач вперше притягується до дисциплінарної відповідальності ,шкоди не заподіяно , в суді встановлено ,що він залишив робоче місце о 14 годині, оскільки йому необхідно було відремонтувати димар в будинку в якому він проживає.Окрім цього згідно п.6.7.7 Положення про Будівельно-монтажне управління №4 начальник БМУ -4 приймає на роботу та звільняє з роботи працівників застосовує до них заходи дисциплінарного стягнення та матеріального заохочення. Наказ про звільнення ОСОБА_3видано головним інженером Дземан І.
В судовому засіданні з пояснень представника відповідача встановлено про те,що начальник з 26.07.2010 року по 30.07.2010 року, знаходився у відрядженні в с.Лисичево Закарпатського ЛВ УМГ тому наказ про звільнення підписаний головним інженером.
Однак дані доводи судом оцінюються критично і до уваги не беруться,оскільки з пояснень позивача встановлено ,що 26.07.2010 року ОСОБА_5 наказав писати йому заяву на звільнення .Про те,що начальник БМУ - №4 ,26.07.2010 року ,знаходився на роботі свідчить пояснення
ОСОБА_3,дане керівнику відповідача. Пояснення про те,що начальник БМУ №4 знаходився у відрядженні,спростовується даними втановленими в заяві поданій ОСОБА_3.в якій він просить реалізувати спецодяг по залишковій вартості ,отриманий під час роботи в БМУ-4,де стоїть віза начальника та дата 27.08.2010 року.
У відповідності до вимог ст.43 КЗпП України ,розірвання трудового договору з підстав передбачених пунктами 1(крім випадку ліквідації підприємства ,установи,організації),2-5,7 статті 40 може бути проведено лише за попередньою згодою виборчого органу первинної профспілкової організації ,членом якої є працівник.
Відповідачем при звільненні було порушено також вимоги даної статті ,оскільки начальник БМУ-4 звернувся з поданням ,яке не обгрунтоване.Окрім цього подання має розглядатись у присутності працівника ,на якого воно внесено,його розгляд дозволяється за його заявою. Однак відповідачем не представлено доказів ,того що позивач запрошувався на засідання профспілкової організації чи писав заяву про розгляд подання у його відсутності.
Окрім цього повідомлення профспілкового комітету та прийняте рішення були подані 27.07.2010 року ,свідченням чого являється журнал реєстрації вхідної документації де повідомлення зареєстрована під №285 - 27.07.2010 року,наказ про звільнення позивача виданий 26.07.2010 року.
Таким чином, суд приходить до висновку що звільнення позивача є незаконними, а тому ОСОБА_3 необхідно поновити на посаді маляра 4 розряду.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
З врахуванням даних довідки № 874 від 15.10.2010 року виданої відповідачем середній заробіток
ОСОБА_3 за період з 27.07.2010 року по 29.10.2010 року ,становить12751.87грн.Віповідно по місяцях ( з 27.07.2010 року по 31.07.2010 року становить 836.20грн, за серпень 2010 року становить 3971.89грн.,за вересень 2010 року становить 3971.89грн.з 01.10.2010 року по 29.10.2010 року становить 3971.89грн).
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В судовому засіданні встановлено, що у зв’язку з незаконним звільненням позивач втратив спокій та нормальні життєві зв’язки, був порушений його звичайний уклад та ритм життя. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивача в цій частині.
Питання судових витрат та витрат по сплаті ІТЗ необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.ст.81,88 ЦПК України.
На пiдставi ст.ст. 40 п.4,149,235,237-1 КЗпП України ,ст.367 ЦПК України,
ст.88 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213, 215,218 ЦПК України,суд,
Р I Ш И В :
Позов задоволити частково.
Поновити ОСОБА_3 на посаді маляра 4 розряду Дочірної компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України «в особі Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбуд».
Стягнути з Дочірної компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України «в особі Будівельно-монтажного управління №4 Будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбуд» на користь ОСОБА_3 12751,87грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.07.2010 року ., 1000 грн.моральної шкоди та стягнути 1000грн витрат за надання юридичної допомоги адвокатом ,згідно квитанції,та стягнути в дохід держави 138,50грн.судового збору ,120грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .
Рішення суду в частині виконання поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць- підлягає до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене на протязі 10 днів з часу ознайомлення з мотивувальною частиною рішення, до апеляційного суду Івано- Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: