Справа № 2-9609/10

РІШЕННЯ  

 Іменем України

26 жовтня 2010 року            Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого                                       Грицака Р.М.

за участю секретаря                                  Семяоніді В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_2 про визнання майнових прав на об’єкт нерухомості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання майнових прав на квартиру, цокольне приміщення та гараж, посилаючись на те, що 01 грудня 2007 року між ним та ФО-СПД ОСОБА_2 було укладено договір про дольову участь у будівництві житла, за умовами якого виконавець  ФО-СПД ОСОБА_2  веде будівництво а інвестор ОСОБА_1 фінансує згідно умов договору будівництво для довірителя п’ятикімнатної квартири АДРЕСА_1. Сторонами була узгоджена вартість 1 кв.м загальної площі квартири на момент підписання договору в розмірі 360 доларів США. Крім того, між сторонами було укладено договір про будівництво приміщення цоколя загальною площею 290 кв. м та визначена вартість  1 кв. м площі в розмір 390 доларів США. Позивачем було повністю сплачено відповідачу вартість квартири в сумі 158290 доларів США, що еквівалентно 302333 грн. 90 коп., та виконано повністю умови договору, тому позивач набув права на майнові права. Однак відповідач не виконала умови договору, не оформила акту введення в експлуатацію зазначеного будинку та не передала  у власність квартиру, цокольне приміщення та гараж. У зв’язку з цим просить визнати за нею майнові права на вищевказане нерухоме майно та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив його задовольнити.

Представник відповідача ФО-СПД ОСОБА_2 позов визнала та суду пояснила, що дійсно між ним були укладені договори про дольову участь на будівництво квартири,  гаража та цокольного приміщення, однак будинок до цього часу не прийнятий до експлуатації  та квартири не передані у власність дольовикам у зв’язку з відсутністю коштів.      

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає, що заявлені позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань:

14.04.2005 року рішенням Тернопільської міської ради № 4/14/172 було затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва 6-квартирногно житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями СПД ОСОБА_2 за адресою вул. В.Великого. На будівництво вказаного житлового будинку інспекцією держархбудконторолю було надано дозвіл на проведення будівельних робіт № 25/06 від 28.02.2006 року.

01 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ФО-СПД ОСОБА_2 було укладено договір про дольову участь у будівництві житла, за умовами якого виконавець ФО-СПД ОСОБА_2 веде будівництво а інвестор ОСОБА_1 фінансує згідно умов договору будівництво п’ятикімнатної квартири АДРЕСА_1. Сторонами була узгоджена вартість 1 кв.м загальної площі квартири на момент підписання договору в розмірі 360 доларів США.  

Крім того, 01 грудня 2007 року між сторонами було укладено договір про дольову участь у будівництві приміщення цоколя загальною площею 290 кв. м та визначена вартість 1 кв. м площі в розмір 390 доларів США.

Згідно п. 3.1 3.2. умов даних договорів, позивач зобов’язалась  своєчасно і повністю оплатити вартість житла за три місяця до введення в експлуатацію будинку та перерахувати аванс в сумі 39000 доларів США.

Позивачем було повністю сплачено відповідачу вартість квартири в сумі 158290 доларів США, що еквівалентно 302333 грн. 90 коп., що підтверджено сторонами та  розпискою, наданою ОСОБА_2 про отримання  нею  коштів від ОСОБА_1

Таким чином, суд вважає, що зі сторони інвестора ОСОБА_1 договори від 01 грудня  2007 року виконано повністю.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В період дії договорів відповідачем не було пред’явлено до позивача жодних додаткових вимог про оплату грошових коштів чи про внесення будь-яких змін до вказаних договорів. Крім того, відповідачем не подано доказів про закінчення будівництва в запланований строк – третій квартал 2007 року та виконання таким чином умов договорів.  

Встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов’язання,  оскільки по даний час не завершив будівництво квартири не здійснив дії по прийняттю в експлуатацію зазначеного будинку та не передав у власність квартиру, чим прострочив виконання взятих на себе зобов’язань.  

Відповідно до змісту ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов’язковим для виконання сторонами).

    Відповідно до змісту ст. 190 ЦК України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 набув майнові права на спірну квартиру на шостому поверсі, проектною загальною площею 152,1 кв. м, гараж  площею 30 кв.м, приміщення цоколя загальною площею 290 кв. м у житловому будинку за адресою вул. В.Великого, в м. Тернополі.

В суді встановлено порушення прав позивача відповідачем, які підлягають захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем ОСОБА_1 майнових прав на  квартиру АДРЕСА_1 та стягнення з відповідача  в користь позивача судових витрат в сумі 1820 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 294 ЦПК України, ст.ст. 190, 208, 509, 526,  629, 654  Цивільного кодексу України,  ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 у відповідності до договору від 07 грудня 2007 року.  

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на гараж площею 30 кв.м,   у житловому будинку за адресою вул. В.Великого, в м. Тернополі у відповідності до договору від 07 грудня 2007 року.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на цокольне приміщення загальною площею 225 кв. м у житловому будинку за адресою вул. В.Великого, в м. Тернополі у відповідності до договору від 07 грудня 2007 року.

Стягнути з фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1820 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення  до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий             підпис         Р.М. Грицак