ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21001 м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 61-86-28, e-mail: admin-sud@inbox.ru
П О С Т А Н О В А
І м е н е м Ук р а ї н и
7 серпня 2007 року Справа № 2-а-7123/07
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючого - судді Сторчака В.Ю.
при секретарі - Заболотної О.Д.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2.
відповідача: Уманець Д.А.(за дорученням)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області, про перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
До окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області звернувся ОСОБА_1, в якій просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 01 січня 2006 року до 30 червня 2006 року перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії, обчисленням, виходячи із фактичного розміру мінімальної пенсії за віком встановленого законодавством України прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність і реально отриманими коштами.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2. вимоги підтримали, надали заяву про уточнення позовних вимогпояснення аналогічні до позовної заяви, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача Уманець Д.А. в судовому засіданні проти позову заперечує.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, наказом командира військової частини 3026 від 15.07.1998 року №146 о/с був звільнений з військової служби на пенсію за станом здоров'я, виключений із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. На час звільнення вислуга складала: календарна-30 років.пільгова-40 років.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач визнаний учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, яке видано Головним управлінням внутрішніх військ МВС України 10 травня 1996 року.
Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» йому була призначена пенсія за вислугу років з 16 липня 1998 р. та встановлено підвищення пенсії в розмірі 24 грн.98 коп.
Відповідно до ст. 15 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»,ч.4 п. 22 ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пенсії ветеранам війни-учасникам бойових дій підвищуються в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
На звернення позивача до пенсійного відділення Управління МВС України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області щодо перерахунку підвищення пенсії як учаснику бойових дій і виплатити недоотриману суму за минулий час, йому було відмовлено, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 « Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», якою розрахунок підвищень передбачено виходячи із розміру 19 грн. 91 коп.
Представник відповідача проти позову заперечує, що підтверджується наданим запереченням та зазначає, що ознайомившись з вимогами та розрахунками пенсії, викладеними в позовній заяві щодо підвищення і перерахунку пенсії на 150% мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій, головне управління вважає їх безпідставними і необґрунтованими з наступних причин.
ОСОБА_1 як учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) було здійснено підвищення до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком. Проте, зазначеним Законом не було визначено такого поняття як «мінімальна пенсія за віком».
Однак, ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначається ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, у відповідності до зазначеної статті Закону України «Про пенсійне забезпечення», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості. При цьому питання, пов'язані із реалізацією і додержанням гарантій, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до ст.11 віднесено до відання Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст.116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції України, актів Президента України. Згідно ст.117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Реалізуючи повноваження, надані йому Конституцією України та зазначеними законодавчими актами, Кабінет Міністрів України видав Постанову від 03.01.02 №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремих категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», в пункті 2 якої було встановлено, що підвищення передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», починаючи з 01.01.02 здійснюється виходячи з розміру 19 грн.91 коп. Зазначена цифра і стала базою для обчислення надбавок та підвищення до пенсій.
Відповідно до ст.147 Конституції України, Конституційний суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та Законів України.
Проте, Конституційним судом України не вирішувалось питання щодо невідповідності (неконституційності) вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України №1.
Таким чином, до розрахунку пенсії позивача було враховано підвищення розміру пенсії на 150% - 19,91x150% = 29,87 грн.
Правомірність зазначеної позиції також підтверджена п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.05 №4.
Оскільки, такого поняття як «мінімальна пенсія за віком» для обчислення надбавок та підвищення до пенсій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» немає, законодавцем було виправлено дану помилку і Законом України від 05.10.05 №2939 внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розмірів підвищення до пенсії, зокрема, учасникам бойових дій - 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В тексті позову також містяться посилання на ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно якої права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Проте, Закон України від 05.10.05 №2939 не тільки не погіршує становище учасників бойових дій, а навпаки поліпшує майновий стан пенсіонерів. Так, якщо учасник бойових дій до прийняття зазначеного Закону отримував доплату до пенсії в розмірі 29,86 грн., то з 01.07.06 відповідно до Закону України від 05.10.05 №2939
Із розрахунку 25% прожиткового мінімуму
З 01.07.06 25% = 89,75 грн. із 359,00 грн.
З 01.10.06 25% = 91,50 грн. із 366,00 грн.
З 01.01.07 25% = 95,00 грн. із 380,00 грн.
Зазначені розрахунки підтверджуються пенсійною справою позивача. Крім того, відповідно до Постанови КМУ « Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян » № 1522 від 02.11.06р. та ст. 99 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік» з 01.01.07р. до компетенції органів Пенсійного фонду віднесені функції з призначення ( перерахунку) та виплати пенсії.
Отже, на Пенсійний фонд України покладено функції з призначення ( перерахунку) та виплати пенсії, але жодним з документів не передбачено, що органи ПФУ являються правонаступниками Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, СБУ та ін відомств. Зазначене підтверджується роз'ясненням Міністерства юстиції України від 30.03.07р. №21-46-139.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись також на пропущення строку звернення. Відповідно до ч.2ст.99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.Ч.1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Представник ГУПФУ наполягає на пропущення терміну строку звернення до суду.
Таким чином, оскільки в діях відповідача не вбачається порушень законності при прийнятті рішень щодо нарахування пенсії позивачу, за таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову.
Враховуючи наведене, керуючись, Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України « Про державний бюджет», Указом Президента України № 926/96, Постановами КМУ №393 від 1992 року, № 452 від 1998 року, № 251 від 2003 року, ст.ст. 17, 100, 104, 107, 159, 160, 162, 163, КАСУ суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок розміру пенсії - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя