Справа № 2-7808/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Посилаючись на те, що сімейне життя між сторонами не склалося, відносини між подружжям фактично припинилися, відповідач проживає окремо та спільне господарство не ведеться, позивачка просила розірвати шлюб, зареєстрований 19.12.2009 року Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №988 від 19.12.2009 року.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Суд у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
19.12.2009 року Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що 19.12.2009 р. було зроблено актовий запис №988 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1
Позивачка у судовому засіданні підтвердила, що сімейне життя між сторонами не склалося, шлюбні стосунки фактично припинено та зберегти шлюб неможливо, наполягала на розірванні шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини. Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення. За наведених обставин суд задовольняє позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватися на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тем більш в подружніх відносинах. Відповідно з врахуванням заочного розгляду справи за відсутності заперечень відповідача, суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу. Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Під час реєстрації шлюбу позивачкою збережено дошлюбне прізвище ОСОБА_1, а тому підстав для застосування положень ст. 113 СК України судом не встановлено.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. З врахуванням викладеного, суд встановлює порядок виконання рішення суду у відповідній частині.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 15, 24, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, ст.ст. 10, 11, 174, 209, 212, 213 – 215, 217, 224-225 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 19.12.2009 року Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №988 від 19.12.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.
Встановити порядок виконання рішення відповідно до якого воно після набрання ним законної сили є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану (відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, ст. 115 СК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК