Судове рішення #11915491

Справа № 2-2106/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року  Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Максимович Г.В.,

при секретарі Чернявській М.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Новицької О.В.,

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання звільнення незаконним, зміни формулювання дати та причин звільнення, видачу дублікату трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” (далі - АКІБ „УкрСиббанк”), який уточнив (а.с.4, 50, 67) та стверджуючи, що подавши заяву про звільнення за власним бажанням, на підставі ст. 38 КзПп України, його незаконно звільнили за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, просить суд визнати звільнення незаконним, змінити формулювання дати та причин звільнення - вважати його звільненим з 01 жовтня 2008 року в зв’язку з подачею заяви про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, зобов’язати відповідача внести зміни до наказу про звільнення, вказавши, що він звільнений з 01 жовтня 2008 року в зв’язку з подачею заяви про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, зобов’язати відповідача видати йому дублікат трудової книжки, в який вказати, що він звільнений з 01 жовтня 2008 року в зв’язку з подачею заяви про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

    Позивач також стверджував, що незаконним звільненням йому завдано моральну шкоду, та просив стягнути з відповідача на свою користь її компенсацію в розмірі 30000 грн.

    Позивач також стверджував, що неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало його працевлаштуванню, тому просив стягнути на свою користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

    В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав.

    Представник відповідача Новицька О.В. проти позову заперечувала, стверджуючи, що позивач обґрунтовано був тричі притягнутий до дисциплінарної відповідальності: двічі у вигляді догани, а втретє - у вигляді звільнення з роботи на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором (а.с.187).

    Представник відповідача визнала, що до свого звільнення позивач звертався до відповідача із письмовою заявою про звільнення за власним бажанням, але позивач не був звільнений тому, що на той час перебував на лікарняному.

    Представник третьої особи ОСОБА_5 – ОСОБА_4, проти позову заперечувала з тих же підстав.

    Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділення №577 АКІБ „УкрСиббанк” з 17 грудня 2007 року (т.1 а.с.78-80, 194).

    Наказом №113/1 від 26 травня 2008 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді догани (т.1 а.с.116) за порушення трудових обов’язків, які були виявлені у жовтні 2006 року щодо видачі кредиту ОСОБА_2.(матеріали службового розслідування (т.1 а.с.106-117, 167-185), коли ОСОБА_1 працював провідним фахівцем індивідуального бізнесу відділення № 577 (т.1 а.с.80).

    Наказом №133/1 від 24 червня 2008 року на ОСОБА_1 було повторно накладено стягнення у вигляді догани (т.1 а.с.104) за порушення трудових обов’язків, які були виявлені у листопаді 2007 року щодо видачі кредиту ОСОБА_7 (матеріали службового розслідування (т.1 а.с.96-104), коли ОСОБА_1 працював заступником начальника відділення № 577 (т.1 а.с.80).

    11 вересня 2008 року ОСОБА_1, перебуваючи на лікарняному (а.с.21-22) надіслав відповідачу заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (т.1 а.с.12), яка банком була отримана 17 вересня 2008 року (т.1 а.с.13).

    З 11 вересня 2008 року до 19 жовтня 2008 року (включно) ОСОБА_1 перебував на лікарняному (т.1 а.с.21-22).

    20 жовтня 2008 року ОСОБА_1 не вийшов на роботу, що підтверджується актом від 20 жовтня 2010 року про відсутність на роботі начальника ТТ №557 ОСОБА_1 (т.1 а.с. 130).

    Наказом №408-вк від 20 жовтня 2008 року за чергове порушення трудових обов’язків (матеріали службового розслідування (т.1 а.с.86-94) позивач був звільнений з роботи на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором (т.1 а.с.30), в його трудовій книжці був зроблений відповідний запис (т.1 а.с.80-81).

    Згідно довідок (т.2 а.с. 28-29) ОСОБА_1 відмовлено у працевлаштуванні, так як він згідно відомостям трудової книжки був звільнений з АКІБ УкрСиббанк» за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України.

    Згідно довідки № 679 від 04.02.2009р (т.1 а.с. 122) середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 обчислюється шляхом ділення сумарної заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих днів та становить 299,29 грн.

    Ч.1 ст.148 КЗпП України передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

    Таким чином накази щодо ОСОБА_1 про накладення стягнень за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов’язків, про звільнення за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків незаконні, так як винесенні з порушенням ст.148 КЗпП України (щодо строків для застосування дисциплінарного стягнення), так як стягнення, застосоване 26 травня 2008 року виявлене в жовтні 2006 року щодо видачі кредиту ОСОБА_6, а стягнення, застосоване 24 червня 2008 року виявлене в листопаді 2007 року щодо видачі кредиту ОСОБА_7 та під час виявлення зазначених порушень ОСОБА_1 у жовтні 2006 року та листопаді 2007 року не обіймав посаду начальника відділення № 577.

    Окрім того, наказ щодо ОСОБА_1 про звільнення за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків є незаконним, так як всі порушення, які відповідач зазначив як підставу для звільнення були відомі відповідачу при переведенні ОСОБА_1 17 грудня 2007 року на посаду начальника відділення № 557 (т.1 а.с.80) та не були перепоною для переведення його на посаду начальника відділення, тому ті ж самі обставини не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків.

    Згідно ч.1 ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

    Відповідно до ч.2 ст.38 КЗпП України, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник не вправі звільнити його за поданою раніше заявою.

    Ч.1 ст.8 ЦК України передбачає, що якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншими актами законодавства, вони регулюються тими правовими нормами, що регулюють подібні за змістом правовідносини.

    Згідно ч.3 ст.40 КЗпП України звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності не допускається, коли це звільнення відбувається з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

    Враховуючи, що ОСОБА_1 подав заяву від 11 вересня 2008 року про звільнення його за власним бажанням, яку відповідач отримав 17 вересня 2008 року та строк двотижневого попередження про звільнення повинен був сплинути у час, коли позивач знаходився на  лікарняному (до 19 жовтня 2008 року) та ОСОБА_1 20 жовтня 2008 року шляхом не виходу на роботу підтвердив своє бажання звільнитись на підставі ст. 38 КЗпП України, суд вважає, що відповідач був зобов’язаний звільнити позивача на підставі ст.38 КЗпП України з 20 жовтня 2008 року.

    Згідно ст.235 КЗпП України у разі визнання формулювання причин звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

    Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання його звільнення незаконним, зміни формулювання дати та причин звільнення, внесення змін до наказу про звільнення та видачу дублікату трудової книжки є обґрунтованими.

    Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Суд вважає, що незаконним звільненням позивача були порушені його законні права, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків  і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Суд, з урахуванням глибини та тривалості моральних страждань позивача, вважає що на його користь з відповідача слід стягнути компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

    Згідно ст.235 КЗпП України якщо неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

    Враховуючи, що неправильне формулювання причин звільнення ОСОБА_1 в трудовій  книжці перешкоджало його працевлаштуванню, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу, з урахуванням розміру середньоденної заробітної плати в розмірі 299,29 грн., обґрунтованими.


2008 рік

місяць середньоденна заробітна плата (грн.) кількість робочих днів Розмір середнього заробітку

(грн.)

жовтень 299,29 9 299,29х9=2693,61

листопад 299,29 20 299,29х20=5985,8

грудень 299,29 23 299,29х23=6883,67

2009 рік

січень 299,29 19 299,29х19=5686,51

лютий 299,29 20 299,29х20=5985,8

березень 299,29 21 299,29х21=6285,09

квітень 299,29 22 299,29х22=6584,38

травень 299,29 18 299,29х18=5387,22

червень 299,29 20 299,29х20=5985,8

липень 299,29 23 299,29х23=6883,67

серпень 299,29 20 299,29х20=5985,8

вересень 299,29 22 299,29х22=6584,38

жовтень 299,29 27 299,29х27=8080,83

листопад 299,29 25 299,29х25=7482,25

грудень 299,29 27 299,29х27=8080,83

2010 рік

січень 299,29 25 299,29х25=7482,25

лютий 299,29 24 299,29х24=7182,96

березень 299,29 27 299,29х27=8080,83

квітень 299,29 26 299,29х26=7781,54

травень 299,29 26 299,29х26=7781,54

червень 299,29 26 299,29х26=7781,54

липень 299,29 27 299,29х27=8080,83

серпень 299,29 26 299,29х26=7781,54

вересень 299,29 26 299,29х26=7781,54

жовтень 299,29 17 299,29х17=5087,93

Всього:           169398,14 


    Таким чином, з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 жовтня 2008 року по день винесення рішення суду, тобто по 21 жовтня 2010 року у розмірі 169398,14 грн.

    Суд критично відноситься до показань представника відповідача у частині того, що ОСОБА_1 20 жовтня 2008 року вийшов на роботу, та не бере їх до уваги, так як зазначене спростовується актом від 20 жовтня 2010 року про відсутність на роботі начальника ТТ №557 ОСОБА_1 (т.1 а.с. 130), який наданий відповідачем.

    Окрім того, суд критично відноситься до показань представника відповідача у частині того, що надані ОСОБА_1 відповіді на його запити про відмову у працевлаштуванні (т.2 а.с. 28-29), так як вони нічим не підтверджуються, а тому не бере їх до уваги.

    Також судом оглянутий наданий відповідачем відеозапис, який не підтверджує та не спростовує обставини, викладені сторонами.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Змінити формулювання дати та причин звільнення ОСОБА_1, вважати його звільненим з 20 жовтня 2008 року у зв’язку з подачею заяви про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Зобов‘язати акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» внести зміни до наказу № 408-ВК від 20 жовтня 2008 року в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1, вказавши, що він звільнений з 20 жовтня 2008 року, в зв’язку з подачею заяви про звільнення за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України

Зобов‘язати акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки, в якій вказати, що він звільнений з 20 жовтня 2008 року в зв’язку з подачею заяви про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 жовтня 2008 року по день винесення рішення суду, тобто по 21 жовтня 2010 року у розмірі 169398,14 гривень.

Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,0 гривень.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь держави судовий збір в розмірі 1700,0 гривень.

Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,0 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя:

Справа № 2-2106/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року  Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Максимович Г.В.,

при секретарі Чернявській М.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Новицької О.В.,

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання звільнення незаконним, зміни формулювання дати та причин звільнення, видачу дублікату трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

    Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суд вважає необхідним проголосити вступну та резолютивну частини рішення.

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Змінити формулювання дати та причин звільнення ОСОБА_1, вважати його звільненим з 20 жовтня 2008 року у зв’язку з подачею заяви про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Зобов‘язати акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» внести зміни до наказу № 408-ВК від 20 жовтня 2008 року в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1, вказавши, що він звільнений з 20 жовтня 2008 року, в зв’язку з подачею заяви про звільнення за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України

Зобов‘язати акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки, в якій вказати, що він звільнений з 20 жовтня 2008 року в зв’язку з подачею заяви про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 жовтня 2008 року по день винесення рішення суду, тобто по 21 жовтня 2010 року у розмірі 169398,14 гривень.

Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,0 гривень.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь держави судовий збір в розмірі 1700,0 гривень.

Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,0 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя:

Особи, які брали участь у розгляді справи можуть отримати повний текст рішення 27 жовтня 2010 року.

Суддя:

  • Номер: 6/331/51/2016
  • Опис: виправлення описки у виконавчому листі
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-2106/10
  • Суд: Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
  • Суддя: Максимович Галина Василівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.02.2016
  • Дата етапу: 24.06.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація