Справа № 2-594/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                03 листопада 2010 року     Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого – судді Жовток Є.А.

                при секретарі Нерус Н.І.

                з участю позивача ОСОБА_1

                відповідача ОСОБА_2

                представника позивача ОСОБА_3,                

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ реєстрації актів цивільного стану Ріпкинського районного управління юстиції, про  виключення з актового запису відомостей про батьківство,

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, зазначивши, що з 10.02.2007 року по 17.08.2010 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2,  котра ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила сина ОСОБА_4.

    06.04.2007 року, за згодою позивача, в актовому записі про народження дитини, ОСОБА_1 було записано батьком дитини.

    У липні 2010 року відповідачка ОСОБА_2 повідомила позивачу про те, що між ним та дитиною відсутнє кровне споріднення.

    Таким чином, ОСОБА_1 просить винести рішення, яким виключити з актового запису про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відомості про нього, як про батька дитини.

    В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги.

    Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала.

    Представник третьої особи в судове засідання не з”явився, надавши клопотання про розгляд справи у його відсутність.

    Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    Відповідачкою визнано той факт, що між позивачем ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, кровне споріднення відсутнє.

    Наведену обставину, у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України, суд вважає такою, що не підлягає доказуванню.    

    Допитаний в судовому засіданні як свідок, в порядку передбаченому ст.62 ЦПК України, ОСОБА_1 показав, що з вересня 2006 року він почав підтримувати близькі стосунки з відповідачкою, а вподальшому вони уклали шлюб. Як до реєстрації шлюбу, так і після народження сина ОСОБА_4, позивач вважав себе батьком дитини і лише восени 2008 року, при розгляді судом першого позову про розірвання шлюбу між сторонами, дізнався від відповідачки про те, що не являється рідним батьком дитини. Під час реєстрації народження сина позивач не заперечував щодо внесення в актовий запис  відомостей про себе, як про батька дитини.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовму засіданні пояснила, що під час навчання в Замглайському АПТУ вона познайомилась з позивачем та періодично зустрічалась з ним до осені 2006 року. З осені 2006 року відносини між сторонами стали постійними і позивачу стало відомо про те, що відповідачка вагітна не від нього. Незважаючи на вагітність відповідачки, ОСОБА_1 запропонував їй укласти шлюб, а після його реєстрації та народження дитини, проявляв відносно сина батьківську турботу. У зв”язку з тим, що позивач самоусунувся від виховання дитини, ОСОБА_2 зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів. Крім того, під час розгляду справи про розірвання шлюбу між сторонами, ОСОБА_2 визнавала, що позивач не являється батьком малолітньої дитини, однак про це йому було вже відомо раніше.

    Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 показала, що знає  позивача і відповідачку з часу їх навчання в Замглайському АПТУ. Позивач ОСОБА_1 проживав у ОСОБА_6 як до, так і після реєстрації шлюбу з відповідачкою і весь цей час визнавав сина власною дитиною, виявляв до нього батьківську турботу.  Про те, що позивач не являється рідним батьком по відношенню до малолітнього ОСОБА_5,  свідок дізналася після звернення  ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом.

    Будучи допитаною в судовому засданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона обізнана про взаємовідносини між сторонами, оскільки вони втрьох навчались у Замглайському АПТУ. ОСОБА_7 проживала з відповідачко в одній кімнаті гуртожитку, а вподальшому стала хресною матір”ю дитини, яку народила ОСОБА_2 Свідку відомо, що до реєстрації шлюбу сторони періодично зустрічалися і позивач був обізнаний як про вагітність відповідачки, так і про те, що він не являється батьком майбутньої дитини. Після народження відповідачкою сина, ОСОБА_1 проявляв до дитини батьківську турботу.

    З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.02.2007 року.

    З актового запису № 02 від 06.04.2007 року вбачається, що малолітній ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а відомості про позивача, як про батька дитини, внесені на підставі свідоцтва про шлюб та згідно заяви самого ОСОБА_1

    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано за рішенням суду 17.08.2010 року.

    Згідно роздруківки запису технічної фіксації судового засідання від 30.09.2009 року, у справі № 2-458/10 за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення щодо стягнення з нього аліментів, ОСОБА_2 на запитання головуючого відповіла, що ОСОБА_1 три роки вважав себе батьком дитини.  

    У відповідності до ч.6 ст.136 Сімейного кодексу України, позовна давність не застосовується до вимоги чоловіка про виключення запису про нього, як батька, з актового запису про народження дитини.

    Частиною 2 ст.136 СК України передбачено, що у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

    Суд вважає, що позивач належними та допустимими засобами доказування довів той факт, що на момент реєстрації народження ОСОБА_5 06.04.2007 року, він не був обізнаний про відсутність кровного споріднення з дитиною.

      Такі висновки грунтуються на показах позивача і свідків, на роздруківці запису технічної фіксації судового засідання від 30.09.2009 року.

    Разом з цим, відповідач не довела суду обставин, на котрі вона посилалася, як на підставу своїх заперечень і які, у відповідності до ч.5 ст.136 СК України, могли в свою чергу, бути підставою для відмови у позові.    

     Керуючись ст.ст.10, 57, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити.

    Виключити з актового запису № 02, складеного 06.04.2007 року виконавчим комітетом  В.Зліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, відомості про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, як про батька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

    Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою яка не була присутня при проголошенні рішення - у цей же строк, з дня отримання його копії.

    Повний текст рішення складено 08.11.2010 року.

    Суддя                                                                Є.А. Жовток