Справа № 2-1124/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого – судді Салія В.В.
при секретарі Рибаковій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ходорівської міської ради, ЖБК «Цукровик» про визнання права власності на нерухоме майно,-
встановив :
Позивачка звернулася в суд із заявою про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 вересня 2009 року між нею та ЖБК «Цукровик» укладено договора дольової участі у будівництві житлового будинку №АДРЕСА_1. За умовами договорів нею повністю сплачено вартість чотирьох двохкімнатних квартир, п»яти трьохкімнатних квартир та приміщення магазину в сумі 2210750.00 грн. Відповідно до умов договорів право власності на нерухоме майно переходить до неї з моменту здачі будинку в експлуатацію. 25 травня 2010 року Інспекцією ДАБК у Львівській області видано Сертифікат відповідності, який засвідчує відповідність ДБНІП закінченого будівництвом 7б-ти квартирного житлового будинку(перша черга - 36 квартир), загальною площею 2030,3 кв.м. ЖБК «Цукровик» звернувся до Ходорівської міської ради про оформлення права власності на квартири. Однак 11 червня 2010 року рішенням № 130 виконавчий комітет Ходорівської міської ради відмовив у видачі свідоцтва на право власності. 26 травня 2010 року ЖБК «Цукровик» передав їй квартири №№11,12,21,23,24,33,34,35,36 та приміщення магазину . Маючи всі правові підстави для отримання у власність вказане нерухоме майно в будинку за №АДРЕСА_1, вона не може реалізувати своє право через небажання виконавчого комітету Ходорівської міської ради прийняти законне рішення.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, покликаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача – Ходорівської міської ради в судове засідання не з”явився, а в суд було направлено заяву, згідно якої Ходорівська міська рада проти позову заперечує, просить справу слухати у відсутності представника міської ради.
Представник відповідача ЖБК «Цукровик» Катамай Т.В. в судове засідання не з”явилася, а в суд було направлено заяву, згідно якої позов визнає, просить справу слухати у її відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення позову.
Згідно ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 ЦК України).
Вкладом учасника вважається все, що він вносить у спільну діяльність ( спільне майно, в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки ( ч. 1 ст. 1133 ЦК України).
Згідно частини 1 ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у редакції, чинній на час укладення договору) передбачено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави (частина перша статті 5 цього Закону).
Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України (частина п'ята статті 7 цього ж Закону).
Відповідно до частин першої і другої статті 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Згідно статті 10 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок: власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо); позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити); залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб); бюджетних інвестиційних асигнувань; безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.
Згідно ст.1б ЦК України способом захисту порушеного цивільного права та інтересу є визнання права.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно вимог ст. 384 ЦК України, будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно ст. ЗЗІ ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно ст.182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Судом достовірно встановлено, що 17 вересня 2009 року між позивачкою та ЖБК «Цукровик» укладено ряд договорів дольової участі у будівництві житлового будинку №АДРЕСА_1, відповідно до умов яких право власності на квартири та приміщення магазину переходить до позивачки з моменту здачі будинку в експлуатацію. За умовами договорів нею повністю сплачено вартість двохкімнатної квартири №11, загальною площею 48,80 кв.метрів, трьо хкімнатної квартири №12, загальною площею 66.50 кв.метрів, двохкімнатної квартири №21, загальною площею 49.40 кв.метрів, двохкімнатної квартири №23, загальною площею 52.90 кв.метрів, трьо хкімнатної квартири №24, загальною площею 69.10 кв.метрів, трьо хкімнатної квартири №33, загальною площею 69.00 кв.метрів, трьо хкімнатної квартири №34, загальною площею 57.90 кв.метрів, двохкімнатної квартири №35, загальною площею 53.40 кв.метрів, трьо хкімнатної квартири №36, загальною площею 68.00 кв.метрів та приміщення магазину(на першому поверсі), загальною площею 249,50 кв.метрів. Всього нею оплачено 2210750.00 грн . 25 травня 2010 року Інспекцією ДАБК у Львівській області видано Сертифікат відповідності, який засвідчує відповідність ДБНІП закінченого будівництвом 7б-ти квартирного житлового будинку(перша черга - 36 квартир), загальною площею 2030,3 кв. Згідно технічного паспорта, виданого 24.07.2009 року Стрийським МБТІ, квартири №№11,12,21,23,24,33,34,35,36 та приміщення магазину входять в збудований будинок № АДРЕСА_1. 26 травня 2010 року ЖБК «Цукровик» передав позивачці вказане нерухоме майно по АДРЕСА_1, а тому маються всі підстави для визнання за позивачкою права власності на це нерухоме майно.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 169, 212-215 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, Законом України "Про інвестиційну діяльність", ст.ст. 16, 182, 316, 317, 319, 328, 331, 384, 1130-1133 ЦК України суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на двохкімнатні квартири № № 11, 21, 23, 35, трьохкімнатні квартири №№12, 24, 33, 34, 36 та приміщення магазину(на першому поверсі загальною площею 249,50 кв.метрів) по АДРЕСА_1 Жидачівського району Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд.
Головуючий-суддя: підпис
Суддя Жидачівського районного суду В.В. Салій
Примітка: оригінал рішення знаходиться в матеріалах
в матеріалах цивільної справи № 2-1124/2010р.