Справа №1-142

         2007 р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2007 року  Деражнянський районний суд Хмельницької області

         в складі:     головуючого - судді    ОСОБА_1 Ф.І.

                            при секретарі                         Ясінській М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта початкова, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

за ст. 125 ч. 1 КК України,

встановив:

10 березня 2007 року біля 17 год. на вулиці в с. Чернелівці Деражнянського району ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин наніс удар палицею в область голови потерпілої ОСОБА_2, заподіявши їй легке тілесне ушкодження.    

Підсудний ОСОБА_1 винним себе не визнав і показав, що 10 березня 2007 року в денний час до господарства за місцем його проживання прийшла ОСОБА_2 з метою вигнати належну їй корову, котра намагалась зайти на подвір'я підсудного. З цього приводу він зробив зауваження потерпілій, а вона у відповідь на це нецензурно вилаялась в його адресу. Відтак між ними обома виникла сварка, проте при цьому будь-якого удару потерпілій він не наносив.     

Незалежно від невизнання вини підсудним, його винність у скоєнні злочину підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в ході судового слідства доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що 10 березня 2007 року біля 17 год. вона проходила повз господарство підсудного, з котрим перебуває у неприязних стосунках. В цей час з подвір'я вибіг підсудний і наніс їй палицею удар по голові, від чого вона впала, втративши свідомість.   

Свідок ОСОБА_3 показала, що в березні 2007 року вона бачила, як корова потерпілої наблизилась до воріт господарства підсудного. В цей час підсудний вибіг з подвір'я, маючи в руках дерев'яну палицю, котрою наніс удар потерпілій в область голови. Від удару потерпіла впала, а через деякий час підвелась і залишила місце події. За місцем проживання потерпілій було надано першу медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_4 показала, що 10 березня 2007 року вона бачила потерпілу, у котрої обличчя було в крові. Зі слів сусідів їй стало відомо, що потерпілу побив підсудний.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 10 березня 2007 року у вечірній час вона надавала медичну допомогу потерпілій за місцем її проживання.

При цьому потерпіла скаржилась на біль і повідомила їй, що її побив підсудний. 

Згідно з актом судово-медичного обстеження на тілі потерпілої ОСОБА_2 виявлено тілесне ушкодження у вигляді забійної ранки лобної ділянки справа волосяної частини голови. Дане тілесне ушкодження могло утворитись від дії тупого предмета із обмеженою травмуючою поверхнею, в строк та за обставин,  вказаних зі слів потерпілої, тобто 10 березня 2007 року, і за своїм характером відноситься до ступеню легкого тілесного ушкодження (а.с. 3).

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у скоєнні інкримінованого йому злочину.

Судом кваліфікуються дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 125 ч. 1 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує, що він раніше не судимий і скоїв злочин невеликої тяжкості вперше, а також те, що він позитивно характеризуються за місцем проживання та є особою похилого віку, пенсіонером.

Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.  

Враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання підсудному ОСОБА_1 у вигляді штрафу.

Суд також вважає, що з урахуванням вищенаведених обставин, підсудного на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечним, а тому він підлягає звільненню від покарання на підставі ст. 74 п. 4 КК України.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 про стягнення на її користь з підсудного моральної шкоди, то такі вимоги підлягають частковому задоволенню. Приймаючи до уваги матеріальний стан підсудного і, зокрема, ту обставину, що підсудний є пенсіонером, суд вважає вірним стягнути таку шкоду у розмірі 400 грн.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 125 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

На підставі ст. 74 п. 4 КК України звільнити його від відбування покарання як особу, котру на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 400 грн. моральної шкоди.

Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

             Суддя                                          ОСОБА_1 Ф.І.