Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22 ц-837/2006 р. Головуючий
в 1 інстанції Єланська О.Е.
Категорія Доповідач апеляційної
інстанції Володіна Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Куцеконя І.П,
суддів - Володіної Л.В., Єфімової В.О.
при секретарі - Федоніні Є.О.
за участю - представника стягувача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Севастополі справу за клопотанням ОСОБА_1 про визнання і виконання рішення Новоросійського гарнізонного військового суду від 11 березня 2003 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу місцевого Нахімовського районного суду м. Севастополя від 07 червня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 у грудні 2005 року звернувся до суду з клопотанням про визнання та звернення до виконання рішення Новоросійського гарнізонного військового суду від 11 березня 2003 року.
Ухвалою місцевого суду Нахімовського району М.Севастополя від 07 червня 200 6 року в задоволені клопотання ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання. Вказує, що судом порушені норми процесуального права.
Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволені клопотання, суд виходив з того, що до клопотання не додані всі документи. Крім того суд виходив з того, що до теперішнього часу не узгоджений механізм передачі житлового фонду з федеральної власності Російської Федерації на території України у власність фізичних осіб.
З такими висновками суду не може погодитися судова колегія.
Згідно з ч. 4 ст. 394 ЦПК України суд, встановивши, що до клопотання не додані всі передбачені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, стягувачеві (або його представником).
З матеріалів справи вбачається, що суд прийняв до свого провадження вказане клопотання, але встановив в ході його розгляду, що до нього не додані всі необхідні документи, необгрунтовано відмовив стягувачу в задоволені клопотання про їх надання (а.с.32-33) .
З матеріалів справи та доданих стягувачем до суду апеляційної інстанції документів вбачається, що рішення Новоросійського гарнізонного військового суду від 11 березня 2003 року набрало законної сили 21 березня 2003 року, боржник був своєчасно і в належній формі повідомлений про час та місце розгляду справи, рішення суду виконано часткового, рішення пред'явлено до примусового виконання в Україні в передбачений законом строк (а.с.58,57).
Інших підстав, передбачених ст.396 ЦПК України для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, не має.
Довід боржника про те, що до теперішнього часу не узгоджений механізм передачі житлового фонду з федеральної власності Російської Федерації на території України у власність фізичних осіб не може бути прийнятий до уваги, оскільки не має правового значення для розгляду клопотання.
На підставі висловленого, судова колегія вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.7 ст. 395 ЦПК України, якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.
Враховуючи вищезазначені підстави, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає примусовому виконанню в частині зобов'язання командира військової частини 49332, начальника 1997 ОМІС ЧФ розслужебити та передати у власність ОСОБА_1 квартиру за адресою АДРЕСА_1, зобов'язання начальника 1472 ВМК шпиталю зробити ОСОБА_1 повне медичне обслідування та провести необхідне лікування, оскільки в інший частині рішення суду виконано (а.с.55,56).
Керуючись ст.ст. 303-315, розділом VIII ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу місцевого Нахімовського районного суду м. Севастополя від 07 червня 2006 року скасувати. Постановити нову ухвалу.
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити частково.
Надати дозвіл на примусове виконання рішення Новоросійського гарнізонного військового суду від 11 березня 2003 року, яким суд вирішив:
Зобов'язати командира військової частини 49332, начальника 1997 ОМІС ЧФ розслужебити та передати у власність ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати начальника 1472 ВМК шпиталю зробити ОСОБА_1 повне медичне обслідування та необхідне лікування.
В інший частині клопотання залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: І. П.Куцеконь
Судді: Л.В.Володіна
В.О.Єфімова