Справа № 2-2466/1
2010 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Курило А. В.
при секретарі Хабуда Л. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ «АУЗ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 16 квітня 2007 року між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 123/73623, за яким відповідачу надано кредитні кошти в сумі 12 500,00 грн. строком на 36 місяців – з 16 квітня 2007 року до 15 квітня 2010 року, зі сплатою кредиту, процентів та комісійної винагороди за його користування у строки та на умовах передбачених договором .
26 вересня 2009 року між ТОВ АУЗ «Факторинг» та «Індустріально-Експортний Банк» було укладено Договір факторингу №03/09, згідно якого ТОВ «УАЗ Факторинг» набуває право вимоги до боржника банку.
Свої зобов’язання за кредитним договором відповідач не виконав, внаслідок чого станом на 05 травня 2010 року сума заборгованості складає 27 413,67 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням позов задовольнити, а справу розглядати у його відсутність з викладених в позовній заяві підстав та ухвалити заочне рішення.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлен ий належним чином, про причини неявки суд не повідоми в .
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним вимоги визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Справа розглядається за відсутності відповідача у порядку заочного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом встановлено , що 16 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 123/703623, за яким відповідачу надано кредитні кошти в сумі 12 500,00 грн. строком на 36 місяців – з 16 квітня 2007 року до 15 квітня 2010 року, зі сплатою кредиту, процентів та комісійної винагороди за його користування у строки та на умовах передбачених договором .
26 вересня 2009 року між ТОВ АУЗ «Факторинг» та «Індустріально-Експортний Банк» було укладено Договір факторингу №03/09, згідно якого ТОВ «УАЗ Факторинг» набуває право вимоги до боржника банку.
Свої зобов’язання за кредитним договором відповідач не виконав, внаслідок чого станом на 05 травня 2010 року сума заборгованості складає 25 276,97 грн., з яких 2 437,00 грн. – поточна заборгованість по кредиту, 10 063,00 грн. – прострочена заборгованість по кредиту , 201,71 грн. – поточна процентна винагорода, 5 608,88 грн. – прострочена процентна винагорода, 146,51 грн. – поточна комісійна винагорода, 4 073,87 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісійної винагороди, 2 746,00 грн. – суми боргу з урахуванням пені.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов’язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стосовно вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми боргу з урахуванням інфляції в розмірі 1 734,88 грн. та 3% річних в розмірі 401,85 грн., суд приходить до висновку про те, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи /а. с. 4-6/ між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 167/703666, яким було встановлено інший розмір процентів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
По даній справі позивачем було сплачено судові витрати в сумі 372,77 грн., які складається з державного мита – 252,77 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120,00 грн., дані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 1054 ЦК України, ст. ст. 60, 88, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294 ЦПК України, суд , -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АУЗ Факторинг» заборгованість за кредитним договором у розмірі – 25 276,97 грн. та судові витрати – 372,77 грн., а всього 25 649 (двадцять п’ять тисяч шістсот сорок дев’ять) грн. 74 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Суддя: