АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-679/2010 Головуючий по 1 інстанції:
Ткаченко О.М.
Категорія: ч.1 ст.119 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції: Єльцов В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 02 ” листопада 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Єльцова В.О.
суддів Суходольського М.І., Соломки І.А.
за участю прокурора Свищ Л.А.
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
представника потерпілої ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2010 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України направлено прокурору м. Умані для організації проведення додаткового розслідування.
Вивчивши матеріали справи, -
в с т а н о в и л а :
Органами досудового слідства ОСОБА_10 обвинувачуються у тому, що він 18 липня 2006 року, близько 22 год., біля кафе бару «Слобода», по вул. Київській в м. Умані з власної необережності внаслідок злочинної самовпевненості, свідомо допускаючи, що від його дій не настануть негативні наслідки, а саме смерть ОСОБА_11, якого, уникаючи зіткнення відштовхнув рукою в момент, коли той раптово вискочив йому на зустріч, в результаті чого ОСОБА_11 втратив рівновагу і впав на асфальтну пішохідну доріжку, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому кісток склепіння і основ черепа зі зміщенням відламків, пошкодження відламками черепа твердої мозкової оболонки в ділянці передньої черепної ямки розміщення головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
Ці дії ОСОБА_10 органами досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив в постанові про істотне порушення органами досудового слідства кримінально-процесуального законодавства, яке не може бути усунуте в судовому засіданні, а саме:
1. При проведенні досудового слідства слідчим не враховано, що крім встановлених тілесних ушкоджень у померлого ОСОБА_11 у вигляді закритої черепно-мозкової травми, внаслідок якої настала смерть, також маються тілесні ушкодження у вигляді синців, садин, крововиливів на обличчі, походження яких під час досудового слідства не встановлено і їм не була дана належна юридична оцінка.
2. При пред’явленні обвинувачення ОСОБА_10, в основу було покладено показання останнього та ОСОБА_12, при цьому не враховано показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які стверджували, що потерпілий ОСОБА_11 йшов по тротуарній доріжці немаючи будь-яких тілесних пошкоджень і через короткий проміжок часу вони почули звуки удару та побачили, що потерпілий упав на тротуарну доріжку, а ОСОБА_10 відводив руку після удару.
3. Не перевірено показання потерпілих в частині наявності у померлого перед виходом з дому значної кількості грошей, та те, що свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 бачили, як особа, яка була з обвинуваченим ОСОБА_10 обшукувала померлого.
4. Органом досудового слідства не взято до уваги, те що з висновку судово-медичної експертизи вбачається, що спричинення тілесних ушкоджень померлому ОСОБА_11 у вигляді закритої черепно-мозкової травми можливе тільки при прикладенні великої фізичної сили.
5. Не взято до уваги те, що померлий перебуваючи у 60-ти річному віці, будучи хворим, невеликого зросту – 171 см., худорлявий, йдучи у вечірній час по тротуарній доріжці, не давав ніяких підстав вчиняти відносно нього злочин.
6. Не усунуті наведені недоліки в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 10 березня 2009 року щодо зазначених вище підстав.
У зв’язку з цим, на думку суду першої інстанції, необхідно провести перевірку інших версій вчинення злочину, для чого доцільно провести як оперативно-розшукові міроприємства так і сліді дії, дати належну оцінку добутим доказам, та виконати інші вказівки викладені у зазначеній ухвалі апеляційного суду.
В своїй апеляції прокурор, не погоджуючись з постановою суду, просить її скасувати, а матеріали справи направити в суд на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що постанова винесена передчасно та є необґрунтованою. Зокрема, він покликається на те, що вказівки апеляційного суду, викладені в ухвалі апеляційного суду від 10 березня 2009 року, органом досудового слідства були виконані, та місцевий суд не навів перелік слідчих дій, які необхідно було б виконати.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та захисників про задоволення апеляційних вимог, пояснення потерпілої та її представника про залишення їх без задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч.7 ст.374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов’язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
Цих вимог закону органом досудового слідства дотримано не було.
Так, ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10 березня 2009 року вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2008 року відносно ОСОБА_10 скасовано, а справу повернуто прокурору м. Умані на нове розслідування для виконання вказівок, викладених у зазначеній вище ухвалі.
Зокрема, апеляційний суд, скасовуючи вирок, послався на те, що органом досудового слідства не було виконано вказівки, викладені в ухвалі апеляційного суду від 12 лютого 2008 року, про хибність позиції органу досудового слідства, прокурора та суду, які не дали об’єктивної оцінки всім доказам у справі, а схилилися до формулювання обвинувачення практично лише зі слів ОСОБА_15 та ОСОБА_10, при цьому останній під час досудового слідства постійно змінював свої показання. В супереч зазначеному слідчий, не виконуючи вказівки щодо даючи оцінки суперечливим показанням ОСОБА_10, в обвинувальному висновку послався лише на його показання, що надавались під час судового розгляду (т.5 а.с.57-58).
Крім того, орган досудового слідства не дав оцінки показанням свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_11 йшов по тротуарній доріжці, а не вискочив із кущів, на що стверджує ОСОБА_10, та те що вони бачили як потім до потерпілого підійшов інший чоловік, який почав його обшукувати.
Також, не виконано органом досудового слідства вказівку в частині дачі оцінки даним висновків судово-медичних експертиз з яких вбачається, що локалізація тілесних ушкоджень на тілі потерпілого, особливо на обличчі, є досить широкою і багато кількісною, що узгоджується з показаннями наведених свідків. В цій частині, органом досудового слідства і не враховано дані повторної судово-медичної експертизи від 25 лютого 2008 року за № 413/4 (т.4 а.с.7-23). При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив в оскаржуваній постанові про не взяття органами досудового слідства до уваги фізичні дані померлого потерпілого і ОСОБА_10, так як останній молодший за віком та більший за статурою відносно ОСОБА_11
Таким чином, висновок місцевого суду про невиконання ухвали апеляційного суду Черкаської області від 10 березня 2009 року щодо наведених вище обставин є вірним, а доводи апелянта у цій частині - безпідставними.
Посилання прокурора на те, що в оскаржуваній постанові не зазначено, які саме слідчі дії необхідно провести є помилковими, так як згідно зі статтею 281 КПК України така вимога не передбачена.
За таких обставин постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, у ході якого необхідно всебічно перевірити, чи мало місце вбивство ОСОБА_11, так як наведені вище і отримані нові данні можуть бути підставою для пред’явлення у цій справі нового обвинувачення про більш тяжкий злочин.
Під час додаткового розслідування в обов’язковому порядку усунути недоліки наведені в даній ухвалі та постанові місцевого суду, ретельно перевірити обставини вчинення винною особою (особами) злочину, з’ясувати мотиви, якими вони керувалися та вразі необхідності пред’явити нове обвинувачення.
При цьому, необхідно перевірити у встановленому законом порядку питання про обґрунтованість прийняття у справі рішень щодо відмови у притягненні до кримінальної відповідальності інших осіб, а також постанову про зміну обвинувачення, оскільки такі процесуальні документи, на думку колегії суддів, не є мотивованими.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.362; 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2010 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України направлено прокурору м. Умані для організації проведення додаткового розслідування залишити без змін, а апеляцію прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції - без задоволення.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно
Суддя В.О. Єльцов