АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-640/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.185 ч.4 КК України Красюк Г.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Неділько М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“12” жовтня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Неділько М.І.
суддів Соломко І.А., Гончарука І.М.
за участю прокурора Свищ Л.А.
адвоката ОСОБА_6
розглянула кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_7 та в його інтересах адвоката ОСОБА_6 на вирок Шполянського районного суду від 10.08.2010р., яким
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимий в силу ст.89 КК України,
засуджений за ст.185 ч.4 КК України на п’ять років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_7 засуджений за те, що він 28.06.2008 року близько першої години, за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з метою крадіжки майна, з розприділенням ролей, проник в Свято-Миколаївську церкву в с.Васильків Шполянського району і звідти таємно викрав ікону «Ісус Христос» за 50628 грн.83 коп.; «Молєніє о Чаше» за 6476 грн. 28 коп.; «Покрова Святої Богородиці» за 2510 грн.69 коп.; «Преподобний Іустіан» за 3527 грн. 42 коп.; «Молєніє о Чаше», за 500 грн.; «Почаївська» за 1800 грн.; Напрестольний хрест за 2000 грн.; Велике непрестольне «Євангеліє» за 7628 грн. 50 коп.; Непрестольне «Євангеліє» за 667 грн. 49 коп.; Мале «Євангеліє» за 2000 грн.; Плащаницю «Положеніє Ісуса Христа во Гроб» за 7218 грн. 70 коп.; фрагмент плащаниці «Положеніє Ісуса Христа во Гроб» за 2018 грн. 88 коп., заподіявши вказаній церкві матеріальних збитків на загальну суму 87179 грн. 11 коп.
Не оспорюючи вирок суду в частині доведеності вини ОСОБА_7 та правильності кваліфікації його дій адвокат ОСОБА_6, діючи в його інтересах, просить вирок суду змінити і до призначеного покарання застосувати вимоги ст.75 КК України.
При, цьому посилається на цілий ряд пом’якшуючих його відповідальність обставин, позитивні дані про його особу та ряд інших обставин, які, на її думку, дають підстави для прийняття такого рішення.
Сам засуджений ОСОБА_7 також просить, як слід розуміти, пом’якшити призначене йому покарання, застосувавши вимоги ст.ст. 69, 75 КК України.
Зазначає, що судом, належним чином не були враховані пом’якшуючі його відповідальність обставини, які істотно знижують його суспільну небезпечність, зокрема, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.
Заслухавши доповідача, прокурора, про залишення вироку без зміни, засудженого та адвоката, підтримавши апеляції та дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до наступного.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні того злочину за який він засуджений при обставинах, викладених у вироку, підтверджується зібраними по справі доказами, які належним чином були досліджені в судовому засіданні і які не оскаржуються учасниками процесу.
Дії його за ст.185 ч.4 КК України судом кваліфіковані вірно.
Що стосується покарання, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатній мірі врахував при його призначенні суспільну небезпечність вчиненого злочину, позитивні дані про його особу та щире каяття.
Крім того, як встановлено по справі, він же був і ініціатором та організатором цього злочину, який по своїй суті носить зухвалий характер.
Великою також є і сума викраденого майна, що належить Свято-Миколаївській церкві.
Посилання засудженого на те, що злочин ним був вчинений в зв’язку з тяжким на той час матеріальним становищем, пов’язаним із хворобою цивільної дружини, матеріалами справи не підтверджене. В них, зокрема, відсутні дані, які підтверджують його покази стосовно цього.
Критично колегія суддів відноситься і до його пояснень про те, що йому було невідомо про розслідування цієї крадіжки органами внутрішніх справ.
Як вбачається із його пояснень, при поверненні викраденого співучасникам, останні повідомляли, що цією крадіжкою займається міліція.
Проте, він знаючи про це, туди не звернувся і про свою участь не повідомив, в зв’язку з чим відносно нього і був об’явлений розшук.
Такі його дії вказують на те, що він намагався ухилитися від відповідальності за скоєне.
За таких обставин, при наявності пом’якшуючих його відповідальність обставин, наведених у вироку та зазначених в апеляції, колегія суддів вважає, що призначене йому покарання є розмірним скоєному та даним про особу засудженого.
В той же час підлягає виключенню із вироку посилання суду на те, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і злочин вчинив за попередньою змовою групою осіб, оскільки відповідно до ст.89 КК України судимість за попередній злочин у нього погашена, а вчинення злочину за попередньо змовою групою осіб є кваліфікуючою ознакою цього злочину, про що зазначено у вироку.
Строк покарання судом призначений мінімальний, який передбачений санкцією статті закону за якою він засуджений, тому підстав для подальшого пом’якшення покарання, - немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Вирок Шполянського районного суду від 10.08.2010р. відносно ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_7 та в його інтересах адвоката ОСОБА_6, – без задоволення.
В порядку ст.365 КПК України виключити із мотивувальної частини вироку посилання суду на те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності і вчинив злочин за попередньою змовою групою осіб.
В решті частини вирок суду залишити без зміни.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя М.І. Неділько