Справа №11а-706,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія: ч.1 ст.121 КК Слюсаренко О.В.
України Доповідач – Литвиненко І.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця « 15 » дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Червоненка В.Я.
Суддів: Литвиненко І.І., Калініченка І.С.
З участю прокурора – Литвиненка О.О.
адвоката – ОСОБА_2,
потерпілого – ОСОБА_3
захисника – ОСОБА_4
засудженої – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями з доповненнями адвоката ОСОБА_2, засудженої ОСОБА_5 на вирок Суворовського районного суду м.Херсона від « 16 » березня 2010 року.
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженку м.Херсона, громадянки України,
не заміжньої, освіта середня, раніше не
судимої, -
засуджено за ч.1 ст.121 КК України і призначено покарання у виді п’яти років шести місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід – тримання під вартою з 25.08.2009 року.
Вирішене питання про речові докази.
Стягнено з ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертиз.
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за те, що 22.08.2009р. біля 2130год., перебуваючи в будинку АДРЕСА_1, у стані алкогольного сп’яніння, умисно в ході раптово виниклої сварки, нанесла удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_3, в результаті чого завдала потерпілому тілесні ушкодження, які у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої стінки грудної клітини зліва, що ускладнилося гемопневмотораксом, що відповідно до висновку експерта №1498 від 22.09.2009р. вникло від дії колото-ріжучого предмету, типу клинка ножа, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя.
Апеляцію прокурор відкликав до початку розгляду справи в апеляційному суді.
В апеляції з доповненнями адвокат ОСОБА_2 просить призначити міру покарання не пов’язану з позбавленням волі, застосувавши ст.69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, постановив свій вирок, так як суд не врахував, що ОСОБА_5 характеризується позитивно, притягується до кримінальної відповідальності вперше; вік засудженої.
В апеляції з доповненнями ОСОБА_5 вважає, що суд не взяв до уваги скарги потерпілого ОСОБА_3 в прокуратуру; також, чому судово-медична експертиза визнала тілесні ушкодження потерпілому тяжкими, що привело до кваліфікації її дій за ч.1 ст.121 КК України; суд посилався на свідчення свідків, які не були присутні на час сварки з потерпілим; не вказано в протоколі допиту потерпілого ОСОБА_3, від 25.08.09р. /а.с. 84,85/, чим саме вона нанесла удар в живіт; не взято до уваги той факт, що ніж не являється холодною зброєю; не проведена експертиза на вміст алкоголю в крові, та не встановлено стан алкогольного сп’яніння; не враховано, що вона є інвалідом 3-ї групи; всупереч ст. 324 КПК України суд не врахував пом’якшуючи вину обставини та протоколи відтворення обстановки та обставин події від 05.12.09р. та від 07.12.09р.; суд не перекваліфікував дії та не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_6
Просить суд вирок скасувати та постановити виправдовувальний вирок.
Заслухавши суддю-доповідача, думку потерпілого ОСОБА_3, який просив вирок суду скасувати, призначити покарання ОСОБА_5 не пов’язане з позбавленням волі, так як в причинені тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не винна, думку засудженої ОСОБА_5, яка підтримала апеляцію адвоката ОСОБА_2, змінила свої апеляційні вимоги, просила вирок суду змінити, призначити більш м’яке покарання, вину визнала, міркування адвоката ОСОБА_2, який просив змінити вид призначеного покарання застосував ст.69 КК України, апеляції з доповненнями підтримав; думку захисника ОСОБА_4, яка просила пом’якшити призначене покарання ОСОБА_5, думку прокурора, який не підтримав апеляції з доповненнями засудженої ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_2, вирок суду просив залишити без зміни, а в останньому слові ОСОБА_5 просила вирок суду змінити, обговоривши доводи апеляцій з доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляція з доповненнями засудженої ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_2, підлягають частковому задоволенню.
В суді першої інстанції ОСОБА_5 заперечувала вину у вчиненому злочині.
Ці заперечення проти звинувачення були предметом розгляду в судовому засіданні і спростовуються наступними доказами, викладеними у вироку.
Скоєння злочину ОСОБА_5, підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- свідченнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з яких видно, що 22.08.09р. зі слів потерпілого, їм стало відомо, що ОСОБА_5 вдома в ході сварки нанесла удар потерпілому ножем в грудну клітку та аналогічними поясненнями свідка ОСОБА_10 /а.с. 88/, оголошеними в судовому слідстві;
- свідченнями свідка ОСОБА_11 про те, що 22.08.2009р. біля 2130год. одяг потерпілого був у крові;
- оголошеними свідченнями в якості потерпілого ОСОБА_3 від 25.08.2009 року, з яких вбачається, що 22.08.2009р. підсудна побігла на кухню, взяла кухонний ніж та почала погрожувати, після чого завдала удар ножем /а.с. 83,84/ в груди;
- оголошеними показами допиту в якості підозрюваної, обвинуваченої ОСОБА_5, з яких вбачається, що 22.08.2009р. біля 2130год. розбудила підсудного, він схопив її за волосся, вдарив в потилицю, вона вирвавшись побігла на кухню, взяла кухонний ніж та почала погрожувати, після чого завдала ОСОБА_3 удар ножем /а.с. 98,99,104,105/.
Висновок суду про доведеність вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, відповідно з нормами КПК України і є обґрунтовані.
Доводи в апеляції з доповненнями ОСОБА_5 про те, що згідно висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження безпідставно віднесені до тяжких, суд посилається на пояснення свідків, які не були присутні на час сварки з потерпілим та не врахував протокол відтворення обстановки та обставин події є не обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи експерт ОСОБА_12 /а.с. 35/, та свідки ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_11 були попереджені судом за ст. 384,385 КК України, тому у колегії суддів немає сумнівів в правдивості щодо висновків експерта та свідченнь свідків. Крім того, мотивуючи висновки суду, суд послався та дав оцінку слідчій дії – відтворенню обстановки та обставин події з участю засудженої ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_3
Також в протоколі допиту потерпілого ОСОБА_3 від 25.08.2009р. /а.с. 84,85/ вказано, що саме ножем ОСОБА_5 нанесла удар в живіт.
Доводи в апеляції з доповненнями засудженої ОСОБА_5 про те, що судом не взято до уваги, що кухонний ніж не є холодною зброєю; не встановлено її стан алкогольного сп’яніння; не дана оцінка судом скарзі потерпілого ОСОБА_3 в прокуратуру, не є підставою для скасування вироку.
Доводи в скарзі потерпілого прокурору, були предметом розгляду в судовому засіданні та покладені в основу вироку, а саме ті свідчення потерпілого, які надані ним в ході досудового слідства 25.08.2009р. /а.с. 83,84/, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами у справі.
Посилання в апеляції з доповненнями на свідчення свідка ОСОБА_12, як вбачається з протоколу судового засідання, в тій частині, що із свідчень, які дав потерпілий, нанесення таким чином пошкодження не виключається, але як вбачається з вироку суду, відповідно до висновку експерта від 14.10.2009 року /а.с. 75/, завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 при обставинах, вказаних ОСОБА_3 у протоколі допиту від 07.10.2009р. /а.с. 87/ виключається, так як вхід і вихід ножа в тіло здійснено при русі тіла, так і ножа, при цьому повинен був утворитися додатковий розріз на шкірі. Враховуючи невеликий розмір рани вважає, що утворення даної рани при обставинах описаних ОСОБА_3 у протоколі допиту /а.с. 87/ виключається.
Разом з тим, вирок в частині призначеного покарання ОСОБА_5 підлягає зміні з таких підстав.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, задовільну характеристику, першу судимість. Обставин, що пом’якшують покарання судом не встановлено.
Проте, такий висновок суду не відповідає вимогам ст.65 КК України, оскільки при обранні покарання ОСОБА_5, суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості і обставини вчиненого нею злочину та пом’якшуючи обставини.
Колегія суддів призначаючи покарання ОСОБА_5 враховує позитивні характеристики ОСОБА_5 з місця роботи та місця проживання /а.с.208,209/, визнання вини та відносить їх до обставин, які пом’якшують покарання.
Призначаючи покарання, колегія суддів також враховує обставини, які пом’якшують покарання та які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: противоправну поведінку потерпілого, який спричинив ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження /а.с.31/ 22.08.2009 року; відсутність моральних та матеріальних вимог відносно підсудної; міркування потерпілого відносно скоєного злочину та виду покарання не пов’язаного з позбавленням волі, а також ту обставину, що до затримання ОСОБА_5, вони продовжували проживати однією сім’єю.
Відповідно до ст.67 КК України, колегія суддів вважає можливим виключити обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_5 скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння, так як потерпілий та підсудна заперечують в судовому засіданні вживання спиртних напоїв засудженою, а інші дані в матеріалах справи, які б підтверджували цей факт, відсутні.
Враховуючи вищенаведені обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, колегія суддів вважає можливим застосувати ст.69 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженої до праці, яке буде необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Таким чином, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції з доповненнями адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_5 та засудженої ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 16 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання - змінити.
Призначити ОСОБА_5 за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді обмеження волі в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженої до праці строком на п’ять років.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 – залишити тримання під вартою.
Зарахувати в строк відбуття покарання тримання ОСОБА_5 під вартою з 25.08.2009 року із розрахунку один день позбавлення волі на два дні обмеження волі.
В решті цей вирок щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: