Справа № 11а-1243/2010 Головуючий в 1–й інстанції
Радченко С.В.
Категорія ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України Доповідач Литвиненко І.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року жовтня місяця 05 дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого – Годуна В.А.
суддів: Литвиненко І.І., Ришкової Н.М.
з участю прокурора - Литвиненка О.О.
адвоката – ОСОБА_2
засуджених: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від «13» липня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта неповна вища, навчається в Нікопольському економічному університеті, працюючого слюсарем МКП «Орджонікідзе тепломережі», не військовозобов’язаного, не судимого, мешканця АДРЕСА_1,-
за ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,
уродженця м.Зеленодольськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта неповна вища, навчається в Харківському національному університеті електроніки, не працюючого, не військовозобов’язаного, не судимого, мешканця АДРЕСА_2,-
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,
уродженця м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта неповна вища, навчається в Одеській національній юридичній академії, не працюючого, не військовозобов’язаного, не судимого, мешканця АДРЕСА_3,-
за ч.2 ст.296 КК України - виправдано за відсутністю в їх діях складу злочину.
Міра запобіжного заходу підписка про невиїзд – скасована.
Вирішене питання про речові докази.
Відповідно до обвинувального висновку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що вони, в нічний час 23.02.2008 року, близько 23.00 год., знаходячись в смт.Нововоронцовка Херсонської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, перелізли через огорожу на територію присадибної ділянки домоволодіння ОСОБА_6, розташоване поАДРЕСА_4, де ОСОБА_4 спочатку наніс удар ломакою в область голови ОСОБА_7, потім він та ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок та спокій громадян, безпричинно стали наносити удари руками та ногами в область голови та різних частин тіла ОСОБА_8 внаслідок чого спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забійних ран потиличної області, крововиливів в м’які тканини потиличної області, флегмони потиличної області, струсу головного мозку, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №11/10 від 25.03.2008 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. В цей час ОСОБА_5, грубо порушуючи громадський порядок та спокій громадян, безпричинно наносив руками та ногами удари по голові та тілу ОСОБА_7, який був в лежачому стані після удару ОСОБА_4, і який отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани потиличної області, крововиливу в ліву вискову область, струсу головного мозку, крововиливів в м’які тканини тіла лівої кістки, посттравматичного тендоваганиту розгибу 2 пальця лівої кисті, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №24 від 25.03.2008 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується органами досудового слідства в тому, що він 23.02.2008 року, близько 23.10 год., знаходячись на території присадибної ділянки домоволодіння ОСОБА_6, розташованого по АДРЕСА_4, закінчивши вчиняти хуліганські дії по відношенню до ОСОБА_8, покидаючи територію городу, проходячи повз лежачого на землі ОСОБА_7, скориставшись його безпорадним станом, який виник внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень, відкрито, тобто очевидно для сторонніх осіб, а саме для ОСОБА_7 та ОСОБА_8, без застосування насильства, маючи раптовий, короткочасний та несподіваний намір, заволодів мобільним телефоном ОСОБА_7 Нокіа-1100, вартістю 100 грн. із сім картою, вартістю 25 грн. на рахунку якої було 7 грн., який знаходився в кишені дублянки потерпілого, спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 132грн.
В апеляції прокурор просить виправдувальний вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 13.07.2010 року скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду так як вважає, що суд належним чином не мотивував рішення, не проаналізував та не дав відповідної оцінки доказам обвинувачення у їх сукупності, допустив істотні суперечності у своїх висновках щодо достовірності чи недостовірності тих чи інших доказів.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, думку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_2, які просили вирок Бериславського районного суду Херсонської області залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст.22, 323 КПК України, суд, прокурор, слідчий та особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.
Проте, ці вимоги закону під час попереднього слідства і розгляду справи в судовому засіданні не було виконано, обставини, які мають істотне значення по справі, належним чином не з’ясовано.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд в основу виправдувального вироку поклав показання обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, протокол огляду місця події від 24.02.2008 року, висновки судово-медичних експертиз №11/10 від 25.03.2008 року та №24 від 25.03.2008 року.
Проте, як убачається з показань свідків, вони не були очевидцями злочину та дій, які відбувалися 23.02.2008 року, близько 23.00 год. на території присадибної ділянки домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_4.
Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнали частково, про що свідчить запис їх допиту в протоколі судового засідання.
З допиту ОСОБА_3 в якості підозрюваного від 26.03.2008 року (т.2 а.с.44, 52) та в якості обвинуваченого від 29.03.2008 року (т.2 а.с.52), з допиту ОСОБА_5 в якості підозрюваного від 25.03.2008 року (т.2 а.с.17) та протоколу допиту в якості обвинуваченого від 29.03.2008 року (т.2 а.с.27), з допиту ОСОБА_4 в якості підозрюваного від 26.03.2008 року (т.2 а.с.63) та в якості обвинуваченого від 29.03.2008 року (т.2 а.с.71) вбачається, що суперечка виникла між братом ОСОБА_4 ОСОБА_1 та місцевими жителями, яких вони не знали, так як приїхали з міста Орджонікідзе в смт. Нововоронцовка, з потерпілими в кафе не розмовляли, що підтверджується показами потерпілого ОСОБА_7 про те, що бачив як на вулиці, в ході конфлікту, причин якого не знає, один хлопець вистрілив з пістолету по натовпу, у хлопця пістолет забрав співробітник міліції, так як він працював в органах внутрішніх справ, вирішив допомогти в затриманні невідомого і побіг за натовпом.
Суд першої інстанції цим показанням не дав оцінки та не перевірив в судовому засіданні.
Зі свідчень свідка ОСОБА_12 даних в судовому засіданні вбачається, що на городі було видно, світив місяць, небо чисте, вона увімкнула ліхтар, який освітлює подвір’я та захвачує частину городу сусідів, але суд в вироку вказує, що на городі сусіднього будинку було темно, освітлено тільки місяцем. Особисто їй дискомфорту спричинено не було. Протиріччя в показах вказаного свідка суд не усунув, в вироку пославшись на показання в суді.
Також в вироку суд послався на покази потерпілого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 по обвинуваченню у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, про те, що після нанесення ударів лежав на землі не рухався, притворившись, що знаходиться без свідомості, та відчув, що з кишені дублянки забирають телефон, а потерпілий ОСОБА_8 не бачив як ОСОБА_3 забирав телефон у ОСОБА_7 Свідчення потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не відповідають та суперечать показанням даними на досудовому слідстві.
Так, потерпілий ОСОБА_8 на досудовому слідстві (т.1 а.с.52-54) поясняв, що, знаходячись на огороді, йому було нанесено близько 10 ударів у різні частини тіла, особи вивертали кармани, шукали гроші та мобільний телефон, бачив як третій чоловік стояв біля ОСОБА_7 та лазив руками по його кишенях, після ОСОБА_7 розповів, що в нього ці хлопці забрали мобільний телефон та печатку з пальця зняли. Також потерпілий ОСОБА_8 (т.2 а.с.161) при додатковому допиті від 29 травня 2009 року підтвердив свої покази та додав, що бачив як ОСОБА_3 нагнувся біля ОСОБА_7 та почав обмацювати кишені, а в руках ОСОБА_4 засвітився предмет схожий на мобільний телефон. Як вбачається з протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 29 травня 2009 року (т.2 а.с.160), який також підтвердив свої покази з яких убачається, що потерпілий ОСОБА_8 знаходився від нього на відстані 2-3 метрів. До нього підійшов один чоловік та зняв з пальця лівої руки каблучку. Потім почав мацати кишені та з лівої кишені куртки витяг мобільний телефон.
Вказані обставини теж залишились поза увагою судового слідства, і не були підтверджені чи спростовані в його ході.
Відповідно до вимог ст.369 КПК України, суд при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначив, чому взяв до уваги одні однак і відкинув інші, не усунув протиріччя в показах потерпілих та не оголосив їх в судовому засіданні (т.2 а.с.160, 161), тому вирок щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.
Крім того, як убачається з протоколу судового засідання в потерпілого ОСОБА_8 судом не вияснялося – чи бачив він як у ОСОБА_7 забирали майно та яке саме, та на якій відстані він знаходився від потерпілого, але зробив висновок про те, що ОСОБА_8 не бачив, як ОСОБА_3 забрав телефон у ОСОБА_7
Також поза увагою суду першої інстанції залишилися протоколи очних ставок між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 (т.2 а.с.162-165), які містять протиріччя в показах потерпілого ОСОБА_7 та не були оголошені та перевірені в судовому засіданні.
Крім того, суд першої інстанції, прийшовши до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 складу злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України, не перекваліфікував дії на ч.2 ст.125 КК України та не закрив кримінальну справу провадженням, та також порушив вимоги закону виправдав ОСОБА_3 за ч.1 ст.186 КК України без переквалікації на менш тяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.
Крім того, прізвище обвинуваченого ОСОБА_5, а не ОСОБА_5, як вказує в мотивувальній частині вироку суд, описуючи його покази.
Вказані обставини, які свідчать про порушення судом норм кримінально-процесуального закону, дають підстави для скасування судового рішення відповідно вимогам ст.367 КПК України.
За таких обставин, вирок суду не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого суду необхідно усунути зазначені порушення кримінально-процесуального закону, повно і всебічно дослідити всі матеріали справи, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора – задовольнити.
Вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 13 липня 2010 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Головуючий:
Судді: