Справа № 2 – 549-10

                                                                          Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 серпня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Головіна В.О., при секретарі Рубцовій О.В., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів, відшкодування збитків спричинених неналежним наданням послуг та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В

Позивач посилається на те, що у серпні 2009 р. за оголошенням в газеті він відшукав пропозицію про продаж квартири, розташованої в АДРЕСА_1, при посередництві відповідача. Квартира влаштовувала позивача за своїми характеристиками, тому 22.08.2009 р. він уклав з відповідачем договір про надання послуг. Відповідно до договору відповідач зобов’язалася надати позивачеві інформацію по обраній позивачем квартирі, а також підготовити для підписання договір купівлі-продажу даної квартири. За обумовлені договором послуги позивач сплатив відповідачу суму у 460 доларів США, що по курсу на день звернення до суду складає 3772 грн. Одночасно з підписанням договору позивач дав ОСОБА_5, який представлявся власником вищевказаної квартири, завдаток у забезпечення майбутнього укладення договору у розмірі 1000 доларів США.

Однак після сплати відповідачу обумовленої договором суми позивач дізнався, що не може купити обрану квартиру у зв’язку з тим, що особа, яка представлялася власником квартири, фактично не мала права на її продаж, оскільки право власності на квартиру було оформлено на іншу, померлу нині особу. На вимогу позивача ОСОБА_5 повернув йому завдаток. Відповідач повернути позивачеві сплачену за послуги суму відмовилася.

Позивач вважає, що відповідач повинна повернути йому сплачені за послуги кошти, оскільки фактично вона не виконала свої зобов’язання з надання послуг належним чином, оскільки запропонована квартира взагалі не могла бути продана у зв’язку з відсутністю її власника. Тобто, відповідач всупереч умовам договору не надала позивачу повної інформації по квартирі та не підготовила документи для оформлення договору купівлі-продажу.

Також позивач вважає, що діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що він дуже переживав з приводу того, що з вини відповідача зірвалася угода купівлі-продажу дуже потрібної позивачеві квартири.  

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3772 грн. у відшкодування збитків та 4000 грн. в рахунок спричиненої моральної шкоди.

    В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю. Додатково в обґрунтування позову представник позивача послався на те, що відповідач взагалі не мала права укладати з позивачем договір про послуги, оскільки на той час квартира не належала особі, яка представлялася її власником, тому цей договір є недійсним. Крім того, в порушення вимог закону укладений між позивачем та ОСОБА_5 договір про завдаток не посвідчений нотаріально, а тому є нікчемним.

Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідач належним чином виконала свої зобов’язання перед позивачем відповідно до укладеного між ними договору про надання послуг. Позивачеві була надана вся необхідна інформація щодо обраної ним квартири. Зокрема, позивач та його дружина були повідомлені, що на час укладення договору про надання послуг ОСОБА_5 ще не має правоустановчих документів на цю квартиру, а лише займається їх оформленням, а також що за квартирою є борги за комунальні послуги.

З приводу того, що відповідач не підготувала документи для оформлення купівлі-продажу квартири, представник відповідача заперечував проти позову тим, що відповідно до укладеного між позивачем та ОСОБА_5 договорі про завдаток сторони домовилися, що квартира буде продана позивачеві не пізніше 11.11.2009 р. До спливу цього строку позивач сам відмовився від придбання раніше обраної квартири, у зв’язку з чим ОСОБА_5 і повернув позивачеві отриманий завдаток. Саме у зв’язку з відмовою позивача від придбання квартири відповідач і не оформляла необхідні для купівлі-продажу документи. Також представник відповідач послався на те, що відповідно до п. 3.1 укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуг при відмові замовником, тобто, позивачем, від обраної нерухомості послуги залишаються у виконавця, тобто, відповідача. Оскільки позивач сам, добровільно відмовився від придбання раніше обраної квартири, відповідач вправі залишити у себе отриману від позивача за договором про надання послуг суму.

Заперечуючи проти позову в частині відшкодування моральної шкоди, представник відповідача послався на те, що відповідач не порушував прав та законних інтересів позивача. Угода купівлі-продажу квартири не відбулася через те, що позивач сам відмовився від цієї квартири. Крім того, посилається на ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої споживач має право на відшкодування лише моральної шкоди, завданої небезпечною для життя і здоров'я продукцією.

Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

        Суд, вислухавши позивача і його представника, представника відповідача, та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 22.08.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг. Відповідно до п. 1.1 даного договору замовник (позивач) доручив відповідачу надати інформацію по нерухомості – 2-кімнатної квартири на 2-му поверсі 5-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п. 2.1 вказаного договору виконавець (відповідач) прийняв на себе зобов’язання в наданні інформації по ринку нерухомості, що продається в м. Павлограді, та у сприянні підготовки документів, необхідних для підписання договору купівлі-продажу підібраної для замовника нерухомості. Замовник зобов’язується оплатити послуги у розмірі 460 доларів США.

Також 22.08.2009 р. між позивачем та гр-ном ОСОБА_5 був укладений договір про завдаток. Відповідно до вказаного договору в рахунок майбутньої угоди купівлі-продажу вищевказаної квартири позивач передає ОСОБА_5 завдаток в сумі 1000 доларів США. Угода купівлі-продажу квартири має бути укладена не пізніше 11.11.2009 р.

Позивач пояснив, що коли він дізнався про те, що ОСОБА_5 не є власником квартири, він відмовився від придбання цієї квартири і у жовтні 2009 року потребував від ОСОБА_5 повернути суму завдатку. ОСОБА_5 завдаток повернув і претензій до нього у позивача немає.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є дружиною позивача. Зацікавившись оголошенням в газеті про продаж квартири, вона подзвонила посереднику. Вперше вона сама оглядала обрану квартиру з посередником та ОСОБА_5, який продавав цю квартиру, а повторно – зі своїм чоловіком. Відповідач давала їм прочитати договір про надання послуг, після чого вони підписали цей договір. У той же день свідок та її чоловік передали відповідачці гроші за послуги в сумі 3700 грн. Також даний свідок повідомила, що коли вони з чоловіком оформлювали договори, ОСОБА_5 їм повідомив, що чекає суду по квартирі. Строк для укладання договору купівлі-продажу квартири – до 11.11.2009 р., був обумовлений тим, що ОСОБА_5 чекає рішення суду. Коли вони з чоловіком вирішили відмовитися від обраної квартири, то потребували від ОСОБА_5 повернути суму завдатку.  ОСОБА_5 повідомив, що документи на квартиру у нього вже є, але завдаток повернув і претензій до нього вони з чоловіком не мають.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що у серпні 2009 р. він звернувся до відповідача з приводу продажу своєї квартири. При зустрічі з позивачем та його дружиною він повідомив, що він чекає рішення суду про визнання за ним права власності на квартиру, тому йому потрібний час для оформлення необхідних документів. Також даний свідок повідомив, що на час укладання ним з позивачем договору про завдаток за квартирою числився борг по комунальним послугам в сумі близько 12 тис. грн., але до укладання основного договору купівлі-продажу квартири він цей борг збирався погасити. Про те, що свою відмову купувати квартиру позивач повідомив свідку до закінчення обумовленого договором про завдаток строку, до якого мав бути укладений договору купівлі-продажу квартири. Позивач потребував від нього повернути завдаток, і свідок ці гроші повернув, бо не хотів скандалу. Квартиру він продав іншій особі приблизно через тиждень після того, як подружжя ОСОБА_6 відмовилося від її придбання.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що позивач добровільно відмовився від придбання раніше обраної ним квартири ще до спливу обумовленого договором про завдаток строку, протягом якого між ОСОБА_5 та позивачем повинен був бути укладений договір купівлі-продажу цієї квартири. Дана обставина не заперечується самим позивачем і підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, а також розпискою позивача про повернення йому ОСОБА_5 суми завдатку.

Згідно п. 3.1 укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуг при відмові замовника, тобто, позивача, від обраної нерухомості, послуги залишаються у виконавця, тобто, відповідача. Оскільки позивач сам відмовився від придбання раніше обраної ним при посередництві відповідача, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача сплаченої за послуги суми суперечить умовам укладеного між сторонами спору договору про надання послуг.

Мотивуючи неможливість укладання з ОСОБА_5 угоди купівлі-продажу квартири, позивач посилається на відсутність у ОСОБА_5 права власності на квартиру та наявність боргів за комунальні послуги. Разом з тим, в матеріалах справи є копія укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2009 р., згідно якого  на день укладання договору заборгованість по комунальним послугам по квартирі була відсутня. Крім того, в матеріалах справи є довідка Павлоградського МБТІ, відповідно до якої на підставі вказаного договору за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на квартиру, яку раніше мав намір придбати позивач.

Суд вважає вищевказані документи доказом того, що до закінчення обумовленого договором про завдаток строку, протягом якого між позивачем та ОСОБА_5 мав був бути укладений договір купівлі-продажу квартири, обставин, на які посилається позивач, вже не існувало. Оскільки в судовому засіданні позивач не зазначив будь-яких інших обставин, які, за його ствердженням, робили неможливим укладенням ним договору купівлі-продажу квартири в межах обумовленого договором про завдаток строку, суд вважає це ствердження позивача недоведеним.

Суд вважає безпідставним ствердження представника позивача про те, що відповідач не мала права укладати з позивачем договір про надання послуг, оскільки на той час квартира не належала особі, яка представлялася її власником, а тому цей договір є недійсним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсний (оспорюваний правочин).  

Стосовно укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуг відсутні підстави стверджувати про його нікчемність. Судом даний договір недійсним також не визнавався.

Так само безпідставним суд вважає ствердження представника позивача про нікчемність укладеного між позивачем та ОСОБА_5 договору про завдаток із-за відсутності його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 546 ЦК України завдаток є одним з видів забезпечення виконання зобов’язань.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Тобто, єдиною підставою нікчемності правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, до яких відноситься і договір про завдаток, є недотримання сторонами правочину письмової форми. Укладений між позивачем та ОСОБА_5 договір про завдаток від 22.08.2009 р. відповідає встановленій законом обов’язковій формі, а тому доводи представника позивача про нікчемність цього договору не ґрунтуються на законі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стверджуючи про порушення відповідачем умов договору, позивач не довів суду, що таке порушення з боку відповідача дійсно мало місце, що виключає притягнення відповідача до цивільної відповідальності як в частині стягнення збитків, так і в частині відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України, суд

                                                                          В И Р І Ш И В

     В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів, відшкодування збитків спричинених неналежним наданням послуг та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

            Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя: