Справа № 2-5299/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Троян В.Б.
за участю позивача: ОСОБА_1
розглянув у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог до предмету спору: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою, суд –
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якій просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Павлоград Дніпропетровської області; зобов’язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що в жовтні 1977 року вона стала членом житлово-будівельного кооперативу № 11 «Восход» в м. Павлограді з метою отримання квартири. Виплативши всі внески в повному обсязі, 11 лютого 2000 року вона набула у власність квартиру АДРЕСА_1. 11 лютого 2000 року вона зареєструвала Свідоцтво про право власності на вказану квартиру в Павлоградському МБТІ. Також вона зареєструвала за вказаною адресою місце проживання членів своєї родини: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, онука ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Але з часом син ОСОБА_2 виїхав з її квартири та останні 5 років мешкає за іншою адресою. Онук ОСОБА_3 не мешкає в її квартирі близько 18 років, він також мешкає за іншою адресою. Фактично вона не підтримує з ними родинних зв’язків. Таким чином, відповідачі, будучи прописаними в квартирі, перешкоджають їй користуватися, розпоряджатися та володіти своїм майном, тобто належною їй квартирою. Особистих речей відповідачів в квартирі немає. Комунальні послуги вони не сплачують. Так як відповідачі в добровільному порядку не виписуються із належної їй квартири, вона змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, в своїх поясненнях спиралася на доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, надав суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.
Суд, заслухавши думку позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом по справі встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с. 6). Також позивач зареєструвала за вказаною адресою місце проживання членів своєї родини: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, онука ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Але з часом син ОСОБА_2 виїхав з її квартири та останні 5 років мешкає за іншою адресою. Онук ОСОБА_3 не мешкає в її квартирі близько 18 років, відповідно до довідки ЖБК «Восход» (а.с. 7). Таким чином, відповідачі, будучи прописаними в квартирі, перешкоджають їй користуватися, розпоряджатися та володіти своїм майном, тобто належною їй квартирою.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи те, що позивачем позовні вимоги доведені та обґрунтовані в повному обсязі, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Павлоград Дніпропетровської області та зобов’язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 391, 405 ЦК України, ст. ст. 5, 6, 7, 58, 59, 60, 88, 212, 213, 215, 226, 228 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог до предмету спору: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою з адовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Павлоград Дніпропетровської області.
Зобов’язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Павлоградського
міськрайонного суду В.М. Бондаренко