Справа № 2-4660/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.
при секретарі: Троян В.Б.
за участю позивача: ОСОБА_1,
третіх осіб: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, треті особи без самостійних вимог до предмету спору: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування, суд -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що 31 грудня 1974 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4. В період шлюбу вони придбали житловий будинок АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,0943 га, яка розташована за тією ж адресою. Придбане нерухоме майно було зареєстровано на ім’я її чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік помер. Після його смерті вона прийняла спадщину за законом та отримала свідоцтво про право власності на вищевказаний житловий будинок з господарчими спорудами. Їхні діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від спадщини на спадщини на її користь, про що написали відповідні заяви до нотаріальної контори. Пізніше вона згадала, що одночасно з будинком вони з чоловіком придбали і земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний житловий будинок. Наприкінці вересня 2009 року вона додатково звернулася до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка, а саме на земельну ділянку площею 0,0943 га, яка розташована по вулиці Куликової, 27 м. Павлограда Дніпропетровської області. Однак, як з’ясувалося, після укладання договору купівлі-продажу її чоловікові необхідно було звернутися до Павлоградського відділу земельних ресурсів для отримання державного акту на право приватної власності на землю. Чоловік свого часу цим питанням не займався, через що та і не отримав правовстановлюючий документ на земельну ділянку.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, спираючись на доводи, викладені в позовній заяві, та просила їх задовольнити, а саме: визнати за нею право власності на земельну ділянку земельну площею 0,0943 га, яка розташована по вулиці Куликової, 27 м. Павлограда Дніпропетровської області, в порядку спадкування після смерті чоловіка – ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважали за можливе задовольнити зазначений позов, зазначивши, що вони відмовляються від своєї частини спадщин на користь позивача ОСОБА_1.
Представник третьої особи Першої Павлоградської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Вислухавши пояснення позивача, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, суд, вважає за можливе задовольнити позов за наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 31 грудня 1974 року (а.с. 6). В період шлюбу сторони придбали житловий будинок АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,0943 га, яка розташована за тією ж адресою, що підтверджується договором купівлі-продажу від 23 липня 1996 року (а.с. 7). Придбане нерухоме майно було зареєстровано на ім’я ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть (а.с. 8). Після смерті ОСОБА_4 позивач прийняла спадщину за законом та отримала свідоцтво про право власності на вищевказаний житловий будинок з господарчими спорудами (а.с. 9). Діти позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від спадщини на спадщини на її користь, про що написали відповідні заяви до нотаріальної контори. Однак, позивач право власності на земельну ділянку площею 0,0943 га, яка розташована по вулиці Куликової, 27 м. Павлограда Дніпропетровської області належним чином не оформила, у зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку.
Як було встановлено у судовому засіданні договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, а також земельної ділянки площею 0,0943 га, яка розташована за тією ж адресою, був укладений 23 липня 1996 року між ОСОБА_4, як покупцем з однієї сторони, та ОСОБА_6, як продавцем з другої сторони.
Відповідно до довідки Державного земельного кадастру від 22.07.2010 року № 258, станом на 22.07.2010 року у базі даних Автоматизованої системи Державного земельного кадастру м. Павлограда Дніпропетровської області земельна ділянка, яка розташована за адресою: будинок № 27, вулиця Куликової, м. Павлоград, знаходиться у власності згідно Державного акта на право приватної власності на землю, виданого на ім’я ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Павлоградської міської ради за № 399 від 08.06.1995 року і зареєстрованого в Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність за № 893-ж від 16 червня 1995 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Як передбачає ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Позивач звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, яка залишилося після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме: на земельну ділянку, яка розташована по вулиці АДРЕСА_1, однак отримала відмову у зв’язку з тим, що померлий ОСОБА_4 не встиг оформити належним чином право власності на вказану земельну ділянку (а.с. 11).
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 392, 1218, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст. ст. 10, 60, 131, 174, 210-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, треті особи без самостійних вимог до предмету спору: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка – ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: В.М. Бондаренко