Справа № 2 – 2572/10

                                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., при секретарі Рубцовій О.В., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Безштанька А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди в зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві,

                          В С Т А Н О В И В

Позивач в позові посилається на те, що за час роботи на ВАТ «Павлоградвугілля» він отримав професійні захворювання.

23.12.2008 року йому, за результатами огляду МСЕК було встановлено 65% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи.

В зв'язку з стійкою втратою професійної працездатності він вважає, що йому спричинена моральна шкода, оскільки він втратив працездатність, став інвалідом, тобто перестав бути повноцінною людиною, постійно відчуває фізичну біль, яка викликана наслідками захворювання, не витримує навіть легких фізичних навантажень, стан його здоров’я незадовільний, не може працювати та виконувати легку домашню роботу. Багато часу проводить на лікуванні. Все це порушує його нормальні життєві зв’язки.

Позивач просить суд стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Павлоградвугілля» на його користь моральну шкоду в сумі 60000.00 гривень.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити обґрунтовуючи позов тим, що внаслідок шкідливих для здоров`я умов праці на підприємстві відповідача, позивач отримав професійне захворювання та став інвалідом, втративши професійну працездатність. Вказані обставини спричиняють позивачу моральні страждання, які він оцінює в сумі 60000.00 гривень.

Представник ВАТ «Павлоградвугілля» позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, обґрунтовуючи свою позицію тим, що згідно діючого на сьогоднішній день законодавства, підприємство не повинно нести витрати перед позивачем, сплачуючи йому суми відшкодування шкоди, в тому числі і моральну шкоду.

Вислухавши пояснення сторін по справі та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Так в судовому засіданні встановлено наступне. Позивач, згідно запису в трудовій книжці, працював у ВАТ «Павлоградвугілля» на підземних роботах з повним робочим днем в шахті з 29.01.1988 року до 30.06.2008 року, звільнений за статтею 40 п.2 КЗпП України (а.с. 8-9).

Згідно рішення ЛЕК Криворіжського НДІ від 23.09.2008 року, у позивача виявлено професійне захворювання яке є наслідком роботи в шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача: радикулопатія шийна і попереково-крижова на фоні полі сегментарної діскопатії, статико-динамічними порушеннями, двосторонній плечолопатковий пері артроз,  (а.с.12-13).

Згідно довідки огляду у МСЕК від 25.02.2009 року, йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності по профзахворюванням первинно та третя група інвалідності (а.с.10).

 Виходячи з акту розслідування хронічного професійного захворювання від 21.11.2008 року (а.с.18), суд прийшов до висновку про те, що в зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки та впливом комплексу виробничих шкідливих факторів на шахті, позивач отримав професійне захворювання.

Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки він втратив працездатність, став інвалідом, тобто перестав бути повноцінною людиною, постійно відчуває фізичну біль, яка викликана наслідками захворювання, не витримує навіть легких фізичних навантажень, стан його здоров’я незадовільний, не може працювати та виконувати легку домашню роботу. Багато часу проводить на стаціонарному лікуванні. Вказані обставини, які наявні у позивача, обумовлюють необхідність пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по-новому й свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.

Виходячи з абзацу 9 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі №1 - 32/2008 року від 8.10.2008 року, право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з внесеними змінами від 23.02.2007 року до Закону України №1105-ХІУ, реалізується відповідно до норм статті 1167 Цивільного кодексу України та статті 237-1 Кодексу законів про працю України, за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності із пунктом 1 частини 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті, відповідно ж до ч.2 моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України, моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразова або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно пункту 1 статті 9 ЦК України, положення Цивільного кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власника або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи із обставин справи, наслідків та відсотків втрати працездатності, глибини моральних страждань завданих позивачу, у відповідності з вимогами розумності та справедливості, суд вважає, що необхідно визначити суму виплати за моральну шкоду позивачу в розмірі 6500.00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,60,212 ЦПК України суд,

                                        В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди в зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві 6500.00 (шість тисяч п’ятсот) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь державного бюджету м. Павлограда в рахунок забезпечення послуг з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 15.00 (п’ятнадцять) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь держави судовій збір в сумі 65.00 (шістдесят п’ять) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Заяву про апеляційне  оскарження рішення суду може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на  рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: