Справа № 2-а-4143/10

                                                                      П О С Т А Н О В А

                                                                      Іменем   України

03 листопада 2010 року   Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:                                         головуючого              Дзюбича В.Л.,

                                            з участю секретаря    Франчук Л.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне  правопорушення,-

    в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО № 154038 від 12.08.2010 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП за порушення вимог п.2.3.(в) Правил дорожнього руху України та накладено штраф в розмірі 80 грн., посилаючись на те, що 12.08.2010року в м. Тернополі по вул. Дівочій був зупинений працівником ДАІ. Зупинивши транспортний засіб, вийшов з автомобіля при цьому відстебнув пасок безпеки. Старший інспектор ДПС Герасим»юк Л.І. повідомив, що він допустив порушення  вимог п.2.3 «в» ПДР України , на пояснення, що пасок безпеки був відстебнутий при виході з автомобіля не відреагував, склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення. Із винесеною постановою ОСОБА_1 не згідний і вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, оскільки позивач не порушував Правил дорожнього руху України, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому просить оскаржувану постанову скасувати, як незаконну.

Позивач  ОСОБА_1 в судовому засідання  позов підтримав, посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві та просить його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні відносно задоволення позову заперечив, оскільки постанова законна та винесена із дотриманням вимог чинного законодавства України.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 006031 від 12.08.2010 року, ОСОБА_1 12.08.2010 року о 20 год. 20 хв., керував транспортним засобом, марки «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1 в м.Тернополі по вул.Дівочій з не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 (в) ПДР України. В письмових поясненнях вказаних у протоколі ОСОБА_1 зазначив, що був пристебнутий ременем безпеки і відстебнув його коли вийшов до інспектора з машини.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС Герасим»юк Л.І., серії ВО №154038 від 12.08.2010 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 80 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

Відповідно до п.2.3 (в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки) користуватись ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіями і пасажирам  оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.  

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

За вказаних обставин справ, суд приходить до висновку, що  протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо для доведення вини позивача у порушенні ПДР України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, в той час, як  позивач у письмових поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення вказав, що він був пристебнутий ременем безпеки і відстебнув його коли вийшов до інспектора ДАІ з автомобіля, тоді як відповідач не надав доказів, які б спростували пояснення ОСОБА_1 та доводили правомірність винесеної постанови та наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

            Враховуючи те, що відповідачем не представлено достатньо належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову - заявлений позов слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.    

На підставі викладеного, керуючись п.2.3(в)Правил дорожнього руху України, ст.ст.122, 283, 284, 289, 293 КУпАП, ст.ст.1, 10, 11, 18, 71, 128, 158-163, 171-2 КАС України, суд,-

                                                                    п о с т а н о в и в:

          Позов задовольнити.

          Постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО № 154038 від 12 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 80 гривень – скасувати, а провадження у справі закрити.

         Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                 В.Л. Дзюбич