ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

УХВАЛА

 

 

18.08.2006

Справа №2-15/12882-2006А

14 годин 10 хвилин

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

Судді  Іщенко І.А.

при секретарі Козлової Г.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За участю представників сторін:          

Від позивача  - Грібахо С.В. завідуюча юридичним сектором Управління пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі, довіреністю № 9 від  06.05.06 р., у справі

Від відповідача – не з’явився

За адміністративним позовом  Управління пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (95051 АР Крим  м. Сімферополь, вул.  Павленко, 54)

До відповідача: Сільськогосподарського приватного підприємства “Сталкер” (97523 АР Крим Сімферопольський район с. Донське, вул. Виноградна, 63)

Про стягнення 2393,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське приватне підприємство „Сталкер”  зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим,  як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за №  24-30-5697 (а.с. 21 )

Згідно преамбулі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 - ІV від 09.07.2003 р. вказаний Закон, розроблений згідно Конституції України і Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і сплату пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених вказаним Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду і фінансування за рахунок його коштів витрат на сплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових оплат застрахованим особам, членам їх сімей і іншим особам, передбаченим вказаним Законом.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування і збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно законодавства, яке було чинним раніше; кошти сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування  згідно з чинним Законом. А  страхувальники – це роботодавці та інші особи, які згідно з чинним Законом сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону України № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державної пенсійному страхуванні” страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати та  сплачувати у встановлений термін та у повному обсязі страхові внески.

Згідно пунктам 2, 3 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” суми страхових внесків, вчасно не нараховані та/або не сплачені  страхувальниками в строки, зазначені статті 20 даного Закону,  вважаються простроченою заборгованістю по сплаті страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені й застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи  Пенсійного фонду  за формою й у строки, зазначені правлінням Пенсійного фонду, направляють страхувальникам, що мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як вбачається з матеріалів справи за Сільськогосподарським приватним підприємством „Сталкер”, значиться заборгованість за період 16.05.06 р. до 01.07.06 р. у розмірі 2393,20 грн., про що підтверджується рішенням № 91 С від 16.05.06 р. про застосування фінансових санкцій та відповідними розрахунками до них, розрахунком суми боргу перед Пенсійним фондом (а. с. 12)

Відповідно до часті 1 статті 71 Кодексу Адміністративного Судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву у відповідності до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову від позову, яка мотивована тим, що відповідачем вже згідно з виписок від 18.08.2006 р.,  відповідачем заборгованість   у розмірі 2393,20 грн.  погашена  (а.с. 23-26)

Заявив клопотання № 3789/ 075 від 18.08.06 р. у якому він  відмовляється від позивної заяви про стягнення 2393,20 грн. з Сільськогосподарського приватного підприємства „Сталкер” (а.с. 22)

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив. Пояснень на позов і витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином - ухвала суду надіслана на його юридичну адресу, вказану позивачем, в порядку, встановленому частиною 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Про причини неявки суд не повідомив.  

Суд приймає відмову представника позивача від позову, оскільки така відмова не суперечить закону і не порушує чиї – не будь права, свободи або інтереси та відповідає наданим представнику довіреністю повноваженням.

При  таких  обставинах,  провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято господарським судом .

З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 157, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі.

Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена в  порядку і строки передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства  України.

Заява про апеляційне оскарження ухвали може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження ухвали.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, ухвала вступає в законну силу  через 10 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.