ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
21.08.2006 | Справа №2-15/11318-2006 |
За позовом Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру, смт. Нікіта,
м. Ялта
До відповідача Свято – Преображенська парафія Української православної церкви Сімферопольської і Кримської єпархії Автономної Республіки Крим, смт. Нікіта, м. Ялта
Про спонукання до виконання певних дій
Суддя Іщенко І.А.
представники:
Від позивача - Воскобойнік С.М., завідуюча юридичним відділом, довіреність № 02-67 від 31.01.06 р., у справі
Від відповідача - Євсютин В., настоятель
Обставини справи: Нікітський ботанічний сад - Національного наукового центру, смт. Нікіта м. Ялта звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Свято – Преображенська парафії Української православної церкви Сімферопольської і Кримської єпархії Автономної Республіки Крим, смт. Нікіта м. Ялта про спонукання до виконання певних дій.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що 19 липня 2005 року між Нікітським ботанічним садом – Національним науковим центром (позивач) та Свято – Преображенська парафією (відповідач) був укладено договір № 289 про безоплатне користування релігійною організацією культовою будовою – пам’ятником культурної спадщини.
03 серпня 2005 року Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр склав додаткову угоду № 1 до договору № 289, пункт 3.2.4 розділу 3 „Права та обов’язки общини” доповнив, після слів „.... призводить текучий и капитальний ремонт” словами „по согласованию с организацией” далі по тексту. Додаткова угода підписана не була. Додаткова угода № 1 виникла тому, що Свято – Преображенська парафія після укладення договору почала реконструкцію даху, а це не було обумовлено пунктами договору.
Згідно умов договору община зобов’язалась „Заключити охоронний договір з Республіканським комітетом охорони пам’ятників культурної спадщини Автономної Республіки Крим”, що зроблено не було. Позивач проси зобов’язати відповідача виконати пункт 3.2.9 договору № 289 від 19.07.05 р., а саме укласти охоронний договір з комітетом культурної спадщини Автономної Республіки Крим. Зобов’язати відповідача: реставраційні, ремонтні, реконструкцію будівлі здійснювати за згодою з НБС-ННЦ, так як будівля знаходиться на балансі. Стягнути з відповідача судові витрати 85,00 грн. державного збору, 118,00 грн. інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві вважає не обґрунтованими позивні вимоги позивача.
При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що договір з комітетом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим укладен 21.06.06 р.. Згідно статті 26 Закону України „Про охорону культурної спадщини „користувач община зобов’язана реставрацію, реконструкцію, ремонт роботи погоджувати тільки по документам, що оговореним з комітетом по охорони культурної спадщини, по письмовому дозволу комітету, а ні по згоді саду.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представника позивача, відповідача суд –
ВСТАНОВИВ:
19 липня 2005 року між Нікітським ботанічним садом – Національним науковим центром (позивач) та Свято – Преображенська парафією (відповідач) був укладено договір № 289 про безоплатне користування релігійною організацією культовою будовою – пам’ятником культурної спадщини. (а.с. 6-8)
За вказаним договором позивач передав, а відповідач прийняв в безплатне користування майно – культову будівлю інвентарний номер 1361 адреса: м. Ялта смт. Нікіта, що підтверджується Актом (а.с.9)
03 серпня 2005 року Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр склав додаткову угоду № 1 до договору № 289, пункт 3.2.4 розділу 3 „Права та обов’язки общини” доповнив, після слів „.... призводить текучий и капитальний ремонт” словами „по согласованию с организацией” далі по тексту. (а.с. 12) Додаткова угода підписана не була. Додаткова угода № 1 виникла тому, що Свято – Преображенська парафія після укладення договору почала реконструкцію даху.
Згідно з пунктом 3.2.9 договору № 289 община зобов’язалась, зокрема заключити охоронний договір з Республіканським комітетом охорони пам’ятників культурної спадщини Автономної Республіки Крим. Але при цьому зміст цього пункту не містить будь – якого визначеного строку його виконання.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
За приписами пункту 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідачем під час розгляду справи було надано до матеріалів справи Охоронний договір на пам’ятник культурної спадщини заключний 21 червня 2006 року між Комітетом з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим та свято – Преображенська парафії Української православної церкви Сімферопольської і Кримської єпархії Автономної Республіки Крим (а.с. 49 – 50)
Відповідно до умов пункту 13 цього договору, з метою охорони пам’ятника і створення належних умов для його використання відповідач зобов’язаний виконувати наступні роботи: - розробити проект ремонтно-реставраційних робіт до інтер’єру церкві у організацій, маючих ліцензію на даний від робіт, в строк до 2007 року;
- виконати ремонтно-реставраційну роботу згідно розробленому та узгодженому проекту;
- робити поточні ремонтно-реставраційні роботи, в строк до 2008 року;
- по закінченню проведення ремонтно-реставраційних робіт підготувати акт технічного стану № 2; (а.с.50)
Крім того вказаний пункт договору містить вимогу погодження вказаного проекту з Комітетом охорони культурної спадщини, що відповідає статті 26 Закону України „Про охорону культурної спадщини”.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до часті 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час здійснення судового провадження вимоги пункту 3.2.9 відповідач виконав в повному обсязі.
Крім того, вимоги позивача щодо зобов’язання здійснювати реставраційні, ремонтні, реконструкцію будівлі за згодою з Нікітським ботанічним садом - Національного наукового центру не передбачено умовами договору № 289 від 19.07.05 р. Посилання позивача на додаткову угоду № 1 від 03.08.05 р. до договору № 289 від 19.07.05 р. до уваги судом не приймаються , оскільки вона не підписана відповідачем (Свято – Преображенська парафією Української православної церкви Сімферопольської і Кримської єпархії Автономної Республіки Крим).
Таким чином позовні вимоги позивача, щодо зобов’язання виконання умов пункту 3.2.9 договору № 289 від 19.07.05 р. до укладення охоронного договору з комітетом з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, та зобов’язання проводити реставраційні, ремонтні, реконструкцію будівлі за згодою з Нікітським ботанічним садом - Національного наукового центру задоволенню не підлягають.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у підлягають віднесенню на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України
На підставі викладеного з врахування, керуючись частиною 1 статті 1, статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.