ПОСТАНОВА

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року                                                                     Справа № 2а-320/10/0701

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого:     Ільтьо І.І.,

при секретарі:    Куні О.І.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому  судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Коломийського взводу ДПС Микитєва Ю.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                        встановив:

 У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АТ №0058178 від 31.03.2009 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, посилаючись на те, що оскаржувана постанова була винесена безпідставно, оскільки правил дорожнього руху не порушував, рухався з дозволеною швидкістю руху та її не перевищував, зазначав, що існує сумнів щодо належності заміряної приладом «Беркут» швидкості саме його автомобілю, а отже не можливо визначити чию саме швидкість зафіксовано приладом.  

 Зважаючи на необхідність значного часу для обґрунтування висновків суду та викладення повної постанови суду, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резулятивну частини.  

Керуючись ст.ст. 6, 8-13, 17, 18, 23, ч.1 ст.41, 86, 94, 104, 158-170, 171-2 КАС України ,-    

постановив :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Коломийського взводу ДПС Микитєва Ю.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  - відмовити .

Стягнути з ОСОБА_1 на прибуток держави судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп..  

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає

Суддя:                                     І.І. Ільтьо

    ПОСТАНОВА

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року                                                                     Справа № 2а-320/10/0701

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого:     Ільтьо І.І.,

при секретарі:    Куні О.І.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому  судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Коломийського взводу ДПС Микитєва Ю.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                        встановив:

 У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АТ №0058178 від 31.03.2009 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, посилаючись на те, що оскаржувана постанова була винесена безпідставно, оскільки правил дорожнього руху не порушував, рухався з дозволеною швидкістю руху та її не перевищував, зазначав, що існує сумнів щодо належності заміряної приладом «Беркут» швидкості саме його автомобілю, а отже не можливо визначити чию саме швидкість зафіксовано приладом.  

Крім цього, позивач зазначав, що замір швидкості приладом «Беркут» на час винесення постанови не був сертифікований в Україні, а тому не є безперечним доказом вчинення правопорушення і не може розглядатися судом як підстава для притягнення його до адміністративної відповідальності.    

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив про їх задоволення з підстав викладених в позовній заяві

Відповідач у судове засіданні не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, жодних запереч щодо позову не надіслав, у зв’язку з чим суд, керуючись вимогами ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.  

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових i службових осіб, інших суб’єктів при здiйсненнi ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адмiнiстративних справ.  

Судом встановлено, що 31.03.2009 року інспектором ІДПС Коломийського взводу ДПС  Микитєв Ю.В.– відповідачем у справі, було винесено постанову по справі про  адміністративне правопорушення серія АТ №0058178, згідно якої ОСОБА_1– позивач у справі, 31.03.2009 року о 2 год. 00 хв. в с. Будилів, Снятиського району, керуючи транспортним засобом, перевищив швидкість руху в населеному пункті, а саме рухався зі швидкістю 88 км/год., чим порушив вимогу пункту 12.4. Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 300,00 гривень.  

Як вбачається з зазначеної постанови позивач  від підпису відмовився в присутності двох свідків.

З матеріалів справи встановлено, що фіксування швидкості проводилось за допомогою пристрою призначеного для дистанційного вимірювання швидкості «Беркут» №0510179.  

За ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення швидкості більше ніж на 20 км/год.

Швидкість руху транспортних засобів встановлюються 12 розділом Правил дорожнього руху.

У п.12.4 ПДР встановлено, що швидкість руху в населених пунктах не повинна перевищувати 60 км/год..  

Відповідно до ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до тактико-технічних даних прилад «Беркут» надає можливість здійснювати вибіркові заміри швидкості окремих цілей на окремих ділянках дороги та встановлювати умовну відстань, яку на приладі налаштовано на зустрічну ціль та мінімальну дальність роботи. Зафіксована швидкість – була об’єктивними даними про допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху.

Таким чином, наведене свідчить про те, що прилад «Беркут» відповідає державним стандартам, сертифікований та придатний до застосування, а отже зафіксовані ним дані є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

Згідно Інструкції, затвердженої наказом МВС України «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» №111 від 27.03.2009 року, завданням та функціями пiдроздiлiв ДПС є, зокрема, нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки, забезпечення безпечного й безперебійного руху транспортних засобів, попередження та припинення злочинів i адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху, винесення відповідно до чинного законодавства постанов про адміністративні порушення, контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм i стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху.  

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення було накладено правомочним органом, в діях позивача наявні ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, наявна вина позивача у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

Також встановлено, що суб’єктом владних повноважень враховано тяжкість вчиненого проступку, майновий стан винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, оскільки за санкцією статті накладено середнє стягнення.  

Наведене дає суду підстави зробити висновок про те, що відповідач – суб’єкт владних повноважень при винесенні оскаржуваної постанови діяв правомірно в межах наданих йому повноважень та з дотриманням прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.  

Доводи позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови у справі, зокрема, що показники приладу «Беркут» відносяться не до його автомобіля, а до іншого автомобіля, а також, що замір швидкості приладом «Беркут» не є безперечним доказом вчинення правопорушення, на думку суду не можуть бути підставою для їх задоволення, оскільки не вказують на відсутність події i складу адміністративного правопорушення, так як будь-яких доказів цьому суду не надано та не чим не підтверджуються у судовому засіданні.  

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов  ОСОБА_1 задоволенню не підлягає у зв’язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.  

Відповідно ст.94 КАС України судові витрати по справі слід стягнути з позивача.

         Керуючись ст.ст. 6, 8-13, 17, 18, 23,  86, 94, 104, 158-170, 171-2 КАС України ,-    

постановив :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Коломийського взводу ДПС Микитєва Ю.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  - відмовити .

Стягнути з ОСОБА_1 на прибуток держави судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп..  

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає

Суддя:                                     І.І. Ільтьо