№2-4915/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2010 року                                                              Ленінський районний суд міста Вінниці

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцкій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

    ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що 25.07.2007 р. між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11188866000 у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в іноземній валюті в розмірі 150000,00 доларів США до 24.07.2017 р. з відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 13,0% річних та сплатою платежів згідно графіку погашення кредиту. В якості забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, 25.07.2007 р. між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договори поруки №129612 та №129614, за якими поручителі зобов'язувалися відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник в разі порушення останнім виконання взятих на себе зобов'язань. В зв'язку з тим, що боржник належним чином не виконує умови кредитного договору, позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить стягнути з відповідачів, як солідарних боржників суму заборгованості відповідно до умов укладених з ними договорів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Від нього до суду не надходило ні письмових заперечень по суті пред’явлених вимог, ні  заяви про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, з підстав зазначених в письмових запереченнях ОСОБА_2 поданих на пред’явлені позовні вимоги. Суду пояснили, що відповідно до п.1.1. договорів поруки №129612 та №129614 від 25.07.2007 р. укладених між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поручителі зобов’язувалися відповідати перед банком по за невиконання ОСОБА_1 зобов’язань, що виникали з кредитного договору № 11188866000 від 25.07.2007 р. Проте в порушення п.2.1. вказаних договорів, яким передбачено, що банк не вправі змінювати умови основного договору з ОСОБА_1, без письмової згоди поручителів, банк уклав з ОСОБА_1 додаткову угоду №1 до зазначеного основного договору, згідно умов якої умови даного договору було суттєво змінено. Також, 22.01.2009 року без письмової згоди поручителів, банк уклав з ОСОБА_1 додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту № 11188866000 від 25.07.2007 р., відповідно якої змінилися строки сплати відсотків та тіла кредиту, вводилися додаткові зобов’язання щодо нарахування та сплати відсотків на суму кредиту. В зв’язку з чим вважають, що відповідно до умов вказаних договорів поруки та норм чинного законодавства України, є підстави для припинення поруки ОСОБА_2, ОСОБА_3 по зобов’язаннях ОСОБА_1 по договору про надання споживчого кредиту № 11188866000 від 25.07.2007 р.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд прийшов до переконання в тому, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

25.07.2007 р. між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11188866000 у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в іноземній валюті в розмірі 150000,00 доларів США та зобов’язався сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст.3 ЦК України, а в  ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договором про надання споживчого кредиту передбачено наступне: відповідно до п.1.2.2.  позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше «24» липня 2017 р.; згідно п.1.3.1. за користування кредитними коштами протягом 30 календарних днів, рахуючи з дачі виплати кредиту процентна ставка встановлюється у розмірі 13,0% річних; відповідно до п.4.1 за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника сплати пені; відповідно до п.4.3 відповідно до вимог ст. 611 ЦК України позичальник, який порушив будь-яке з своїх зобов’язань, що передбачені п.3.5.2. даного договору зобов’язаний сплатити банку неустойку за таке порушення у розмірі 500 грн.

Судом встановлено, що згідно умов договору  про надання споживчого кредиту , ОСОБА_1 проводив часткові розрахунки по кредиту та відсотках, що підтверджується відповідними довідками-розрахунками, проте в повній мірі взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 не виконав.

На підставі п.6.1. вищезазначеного договору в зв’язку з порушенням позичальником умов договору, позивач вимагав від відповідача дострокового виконання зобов’язань по вказаному договору. Так, банком на адресу ОСОБА_1 направлялася заява №68 від 25.11.2009 р. про повернення в повному обсязі отриманих ним кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, які згідно поштового повідомлення було отримано ОСОБА_1 особисто, але взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, відповідач так і не виконав.

Згідно довідок - розрахунків суми боргу по договору про надання споживчого кредиту № 11188866000 від 25.07.2007 р. заборгованість  ОСОБА_1 станом на 07.06.2010 р. становить: прострочений основний борг – 126250,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.06.2010 р. в еквіваленті на національну валюту складає 1000064,13 грн.; прострочені проценти –14791,25 доларів США, що еквівалентно 117165,93грн., пеня – 936,51 доларів США, що еквівалентно 7418,38 грн., неустойка – 500,00 грн. Загальна сума заборгованості по вказаному договору складає 1125148,44 грн.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ч.2 ст.1050 ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до договорів поруки №129612, №129614 від 25.07.2007 р. укладених між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, останні поручилися  перед  банком за виконання усіх зобов’язань позичальника в повному обсязі, що виникають з договору про надання споживчого кредиту №11188866000 від 25.07.2007 р., як існуючих так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором  поруки  поручитель поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно п.2.1. вищезазначених договорів поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.  

Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що в порушення вимог п. 2.1 договорів поруки, 22.01.2009 року без письмової згоди поручителів, банк уклав з ОСОБА_1 додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту № 11188866000 від 25.07.2007 р., згідно якої змінилися строки сплати відсотків та тіла кредиту, вводилися додаткові зобов’язання щодо нарахування та сплати відсотків на суму кредиту. Крім того, 23.04.2009 року без письмової згоди поручителів, банк уклав з ОСОБА_1 додаткову угоду №1 до вищезазначеного основного договору, відповідно до якої було повністю змінено графік погашення кредиту та суми залишку максимально допустимої заборгованості за кредитом.

Частиною першою статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.  

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав в АКІБ «УкрСиббанк» на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11188866000 від 25.07.2007 р. кредит в іноземній валюті в розмірі 150000,00 доларів США, до 24.07.2017 р., з відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 13,0% річних та сплатою платежів згідно графіку погашення кредиту, але взяті на себе зобов’язання не виконав, чим істотно порушив умови договору. Згідно договорів поруки №129612, №129614 від 25.07.2007 р. укладених між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, останні поручилися  перед  банком за виконання усіх зобов’язань ОСОБА_1 в повному обсязі, що виникають з вищезазначеного договору про надання споживчого кредиту, проте в порушення вимог п. 2.1 договорів поруки, банк уклав з ОСОБА_1 додаткові угоди №1 до вказаного договору, без письмової згоди поручителів, чим істотно порушив умови договору. Зазначені обставини переконують суд в наявності підстав для часткового задоволення позову та стягнення зазначеної заборгованості по договору про надання споживчого кредиту № 11188866000 від 25.07.2007 р. лише з ОСОБА_1, оскільки підстави для стягнення даної заборгованості з відповідачів в солідарному порядку відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.  

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 525, 526, 530, 553, 554, 626, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» загальну суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11188866000 від 25.07.2007 р. в розмірі 1125148,44 грн., а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

В задоволені решти позову відмовити.

    Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: /підпис/      

Копія вірна.

Суддя:          

Секретар: