Справа № 22-ц- 30312/2010 р. Головуючий 1-ї інстанції
Категорія – аліменти Гуменний З.І.
Доповідач–Черкасов В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді – Кукліної Н.О.,
суддів – Пономаренко Ю.А., Черкасова В.В.,
при секретарі – Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання
по апеляційній скарзі ОСОБА_4
на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 вересня 2010 року
встановила:
22.06.2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка навчається в Харківському національному економічному університеті і потребує матеріальної підтримки. Відповідач добровільно не бажає платити аліменти, хоча таку можливість має. Позивач просить стягнути аліменти у розмірі 1000 грн., щомісяця.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що його дохід за 2009 рік склав лише 1950 грн., до того ж вважає, що аліменти на утримання дитини можуть бути присуджені лише за виключенням часу канікул, також вважає, що позовні вимоги не підтверджені, так як позивачем не надані підтвердження витрат на утримання дитини, не надані документи, які б підтверджували матеріальний стан дитини. Стосовно свого матеріального стану пояснив, що в теперішній має на утриманні матір, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка хворіє та на її лікування постійно потрібні гроші.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 27 вересня 2010 року позов ОСОБА_6 - задоволено частково. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання повнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 500 (п'ятсот) грн., починаючи з 22.06.2010 року та до закінчення нею учбового закладу - до 30 червня 2013 року, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
З ОСОБА_4 стягнуто судові витрати по оплаті держмита в дохід держави у сумі 25 (двадцять п'ять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 (шістдесят) грн.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягало виконанню негайно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати ухвалити нове, яким в задоволені позову про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги його доводи, розглянув справу в порушення вимог матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, наданих заперечень на апеляційну скаргу, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою з адоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач повинен сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі на утримання своєї повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення нею 23 річного віку
Такі висновки колегія суддів вважає правильними.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що вони перебували у зареєстрованому шлюбі який було розірвано 04 грудня 2000 року, мають повнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка на даний час мешкає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні(а.с.3,4,6).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 18.05.2010 року є студентом першого курсу денної форми навчання Харківського національного економічного університету за кошти держбюджету, строк закінчення навчання в учбовому закладі - 30 червня 2013 року (а.с. 8), згідно наданої суду довідки № 196 від 19.07.2010 року стипендія не нараховується (а.с. 16).
Відповідно до ст.198,199 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх непрацездатних дочку сина, якщо вони продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів; згідно ч. 2 цієї ж статті, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.
Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Матеріалами справи підтверджено та наявними у справі доказами, що відповідач займається індивідуальною адвокатською діяльністю працює, не є пенсіонером чи інвалідом, тобто маючи стабільний дохід не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, тому з нього на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання доньки.
На підтвердження доводів стосовно знаходження на утриманні інших осіб, жодного доказу відповідачем не надано, тому суд не враховує цю обставину при визначенні розміру аліментів.
Судом першої інстанції орбгрунтовано встановлено, що, матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати повнолітню доньку, оскільки інших неповнолітніх дітей або осіб, які перебувають на його утриманні він не має, на обліку у лікарів з приводу будь-яких захворювань не перебуває .
Висновок суду першої інстанції щодо визначення стягнення з відповідача розміру аліментів доводами апеляційної скарги не спростовується..
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги були предметом ретельного дослідження суду першої інстанції і свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ст.ст. 303,304, п.1 ч.1 ст.307,ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319,325 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 вересня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили
Головуючий, суддя –
Судді-
Вислухавши сторони, перевіривши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд в порядку ст. ст. 191, 198-200 СК України, з урахуванням вимог ст. ст. 182, 184 СК України приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, як такі що знайшли своє часткове підтвердження в ході судового розгляду з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 04 грудня 2000 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серія І-ВЛ НОМЕР_1 (а.с. 6). Відповідно до наданої суду копії свідоцтва про народження У-ВЛ НОМЕР_2, від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.З), місце проживання якої згідно наданого паспорту зареєстровано разом з матір'ю - АДРЕСА_1 (а.с.4).
З відповідача на утримання дитини з 31.03.2000 року до досягнення нею повноліття -до 09.06.2010 року, стягувалися аліменти у розмірі V* частини з усіх видів доходів щомісячно, що підтверджується копією виконавчого листа (а.с. 7). Згідно наданої довідки ВДВС Чугуївського МРЮ від 16.07.2010 року № 94/10, позивач отримувала аліменти з відповідача за лютий 2009 р у сумі 150 грн., за березень 2009 р - 150 грн., згідно з виконавчим листом, за квітень та травень 2009 р - 0,00 грн., за червень 2009 р - в сумі 150 грн. (а.с. 18)
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5, станом на 18.05.2010 року є студентом першого курсу денної форми навчання Харківського національного економічного університету за кошти держбюджету, строк закінчення навчання в учбовому закладі - 30 червня 2013 року (а.с. 8), згідно наданої суду довідки № 196 від 19.07.2010 року стипендія не нараховується (а.с. 16).
При винесенні рішення суд враховує наступні обставини: дитина проживає з матір'ю, знаходиться на її утриманні, на підтвердження чого надані чеки на покупку продуктів харчування, речей та оплату комунальних послуг (а.с. 26-48), розмір доходів матері згідно наданої суду довідки (а.с. 17); відповідач займається індивідуальною адвокатською діяльністю, працює, не є пенсіонером чи інвалідом і може надавати допомогу. На підтвердження доводів стосовно знаходження на утриманні інших осіб, жодного доказу відповідачем не надано, тому суд не враховує цю обставину при визначенні розміру аліментів.
Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову. Відповідно до ст. 199 СК України : ч. 1 - якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, ч. 2 - право на утримання припиняється у разі припинення навчання, ч. З - право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів; згідно ч. 2 цієї ж статті, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.
Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Висновок суду першої інстанції щодо визначення стягнення з відповідача розміру аліментів доводами апеляційної скарги не спростовується..
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги були предметом ретельного дослідження суду першої інстанції і свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ст.ст. 303,304, п.1 ч.1 ст.307,ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319,325 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя –
Судді-
з 11.10.2008 року, мають неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4(а.с.4-5), який на даний час мешкає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Із повідомлення Державної податкової адміністрації України у Червонозаводському районі м.Харкова від 20.04.2010р. , відповідач ОСОБА_7 зареєстрований, як фізична особа підприємець знаходиться на обліку з 03.12.2001 року, обсяг виручки за перший квартал 2008 року склав у розмірі 28 255 грн., а за перше півріччя 2008 року склав у розмірі 48 655 грн.. наданої податкової звітності отримав у 2009 році валовий дохід наростаючим підсумком з початку року: І кв. - 12100 грн., 1 півр. -23700 грн., 9 міс. - 36800 грн., 2009 рік - 50300 грн.
Матеріалами справи підтверджено та наявними у справі доказами, що відповідач маючи стабільний дохід не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, тому з нього на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання сина.
Згідно зі ст.84 Сімейного кодексу України, дружина має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, і у випадку розірвання шлюбу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно довідки ТОВ «Будмен Інтер» № 1 від 04.01.2010 р. позивачка ОСОБА_9 працює в товаристві на посаді консультанта з 01.11.2006 року. На теперішній час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3 років з 17.02.2009 року по 26.12.2011 року, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення та отримує допомогу по догляду за дитиною до 3 років з 17.02.2009 р. по теперішній час(а.с.28).
Судом першої інстанції орбгрунтовано встановлено, що відповідач є фізичною особою-підприємцем з 2001 року, матеріальне становище дозволяє утримувати сина та дружину, оскільки інших неповнолітніх дітей або осіб, які перебувають на його утриманні він не має, на обліку у лікарів з приводу будь-яких захворювань не перебуває .
Висновок суду першої інстанції щодо визначення стягнення з відповідача розміру аліментів доводами апеляційної скарги не спростовується..
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги були предметом ретельного дослідження суду першої інстанції і свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ст.ст. 303,304, п.1 ч.1 ст.307,ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319,325 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя –
Судді-
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у сумі 500 грн., щомісяця.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті держмита у сумі 25,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 182, 184, 191, 198, 199, 200 СК України, ст. ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Есхар Чугуївського району Харківської області та мешкає АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_3,
яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Харкові та мешкає в АДРЕСА_3, аліменти на утримання повнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 500 (п'ятсот) грн., починаючи з 22.06.2010 року та до закінчення нею учбового закладу - до 30 червня 2013 року, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по оплаті держмита в дохід держави у сумі 25 (двадцять п'ять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 (шістдесят) грн.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає виконанню негайно.