Справа №22-ц-30217/2010р. Головуючий 1 інст . – Ткаченко О.А.
категорія – стягнення заборгованості Доповідач - Черкасов В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Кукліної Н.О.
суддів – Пономаренко Ю.А., Черкасова В.В.,
при секретарі: Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення, квартирної плати та вивіз твердо-побутових відходів про стягнення заборгованості за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення, квартирної плати та вивіз твердо-побутових відходів
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4
на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 вересня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
08 квітня 2010 року Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» Лозівської міської ради Харківської області(далі «КП ДЄЗ») звернулося до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення, квартирної плати та вивіз твердо-побутових відходів(далі ТПВ), посилаючись на те, що відповідач є мешканцем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 одночасно є його абонентами. У відповідності з чинним законодавством наймач зобов’язаний вчасно робити оплату за комунальні послуги. Відповідачі регулярно користувалися послугами з водопостачання, теплопостачання та з утримання будинків та прибудинкової території, у повному обсязі, проте оплату проводили частково, субсидією не користувалися. У зв’язку з чим за період з 01.09.2006 року по 01.03.2010 року борг по водопостачанню та водовідведенню склав 4577,99 грн., з 01.11.2006 року по 01.03.2010 року заборгованість по теплопостачанню склала 6452,63 грн., заборгованість за послуги з утримання будинків та при будинкових територій за період з 01.09.2006 року по 01.03.2010 року становить 1934,99 грн., за вивіз ТПВ з 01.11.2008 року по 01.03.2010 року заборгованість склала 100,48 грн.. Відповідачам було спрямовано та вручено особисто в руки попередження, в якому запропоновано укласти договір на погашення заборгованості за комунальні послуги, проте до часу звернення до суду документів на складання договору так і не було подано, борг продовжував рости. В зв‘язку з викладеним представник позивача звернувся до суду і просив задовольнити позов та стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послуги з водопостачання, теплопостачання, квартирної плати та вивіз ТПВ у сумі 13 066 грн. 09 коп. судові витрати та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 вересня 2010 року позовні вимоги «КП ДЄЗ»-задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» Лозівської міської ради Харківської області заборгованість за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення, квартирної плати, в розмірі 13 066 грн. 09 коп.. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» Лозівської міської ради Харківської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень.
Не погоджуючись з даним рішенням представник відповідачів ОСОБА_4, який діє за дорученням в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги їх доводи, розглянув справу в порушення вимог матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, наданих заперечень на апеляційну скаргу, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того що відповідачі мають заборгованість перед відповідачем за надані послуги і в повному обсязі не сплатили та не погасили заборгованість, шляхом сплати коштів в повному обсязі за надання послуги водопостачання, теплопостачання та з утримання будинків та прибудинкової території.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, і користуються послугами з холодного водопостачання і водовідведення, централізованого опалення, квартирної плати та вивіз твердо-побутових відходів, що підтверджується довідкою від 27.10.2009 року та особовим рахунком КП«ДЕЗ» від 27.10.2009 року (а.с.4,5).
Позивач фактично надавав відповідачам житлово-комунальні послуги, а відповідачі використовували дані послуги для задоволення власних потреб та не відмовлялися від них. Протягом зазначеного вище періоду позивачем, скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг позивачем від відповідачів не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі не зверталися до КП «ДЄЗ» для укладання договору, постійно користувалися та користуються комунальними послугами, частково здійснюють їх оплату.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, договором, що укладено між сторонами, не передбачено стягнення плати за послуги з теплопостачання у разі їх ненадання.
Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги(водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги) стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам.
Згідно п.33 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року за № 630 зі змінами та доповненнями, користувач зобов’язаний своєчасно, у встановлений строк, сплачувати надані послуги. У випадку наявності засобів по квартирному обліку холодної та гарячої води та теплової енергії – щомісячно знімати показання та сплачувати вартість наданих послуг за цими показаннями та встановленими тарифами.
Згідно зі ст.162 ЖК України, відповідачі як власники квартири, зобов'язані за встановленими тарифами своєчасно вносити плату та комунальні послуги.
Відповідно до вимог п.2.ст.10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартирооперативних будинків та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
Відповідно до п.23 Правил плата за календарний місяць вноситься не пізніше 10 числа наступного за розрахунковім місяця, якщо договором не встановлений інший строк. Відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 власники та наймачі квартир зобов'язані не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, вносити плату за надані комунальні послуги.
Відповідно до Правил плата за надані послуги вноситься щомісячно за нормами і тарифами встановленими обласними державними адміністраціями.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачі повинні сплатити заборгованість за надані послуги з 01.09.2006 року по 01.03.2010 року не зважаючи на трьох річний строк позовної давності, оскільки вони визнають борг, нерегулярно сплачуючи за даний період.
Тому представник позивача наполягав на стягненні заборгованості з відповідачів нарахованих коштів за житлове приміщення при надані послуг відповідно до наданих розрахунків до заявлених позовних вимог за період з 01.09.2006 року по 01.03.2010 року борг по водопостачанню та водовідведенню, який складав 4577,99 грн., з 01.11.2006 року по 01.03.2010 року заборгованість по теплопостачанню, яка складала 6452,63 грн., заборгованість за послуги з утримання будинків та при будинкових територій за період з 01.09.2006 року по 01.03.2010 року, який становить 1934,99 грн., за вивіз ТПВ з 01.11.2008 року по 01.03.2010 року заборгованість, який складав 100,48 грн.
Однак, як встановлено в ході судового засідання позивач з вищевказаним позовом звернувся до відповідачів 08 квітня 2010 року
Відповідно до п.5 ст.20 Закону України «Про житлового-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач виконував свій обов’язок по наданню послуг і суду не було надано відповідачами доказів у відповідності до вимог передбачених ст..60 ЦПК України по спростованню наданих послуг. Відмови від надання послуг, або нарікання на якість послуг від відповідачів до позивача не надходило.
Виходячи з наведеного та відповідно до наданих доказів, вимоги позивача, щодо нарахування відповідачам заборгованості за надані послуги за період з 01.09.2006 року по 01.03.2010 року – безпідставні, оскільки позивач звернувся до суду тільки 08 квітня 2010 року про сплату заборгованості за надані послуги. Тому з цього часу відповідачі повинні сплачувати позивачу заборгованість за надані послуг.
За таких обставин, судова колегія вважає за необхідне виходячи з положень передбачених ст. ст.257, 261 ЦК України, рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення з відповідачки заборгованості за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення, квартирної плати та вивіз твердо-побутових відходів в межах заявлених вимог позивачем та встановленої загальної позовної давності тривалістю в три роки, тобто зменшити стягнену заборгованість судом першої інстанції з 13 066(тринадцяти тисяч шести десяти шість) грн. 09 коп. до 11 679(одинадцяти тисяч шістсот семи десяти девяти) грн. 19 коп. за період з 08 квітня 2007 року до 01 березня 2010 року .
Доводи позивача стосовно того, що відповідачами були вчинені дії, що свідчать про визнання свого боргу та обов’язку проводити оплату, то саме цим вони перервали перебіг позовної давності згідно зі т.264 ЦПК України, тобто позовна давність почалася заново з моменту останньої оплати, судовою колегією не приймаються, оскільки позивачу достовірно було відомо про заборгованість у відповідачів. При цьому позивачем, належним чином оформлених претензії щодо оплати заборгованості за вказаний ним період до відповідачів не пред’являлися.
Керуючись ст.ст. 303,304, п.3 ч.1 ст.307,ст.ст.309, 313,.316, 317, 319,325 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 вересня 2010 року – змінити. Зменшити суму стягнутої заборгованості з 13 066(тринадцяти тисяч шести десяти шість) грн. 09 коп. до 11 679(одинадцяти тисяч шістсот семи десяти дев’яти) грн. 19 коп.
В іншій частині рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: