Справа № 22-ц-25350/2010 р. Головуючий 1 інстанції- Гусар П.І.
Категорія: із соціальних правовідносин Доповідач-Табачна Н.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Карімової Л.В.
суддів: Табачної Н.Г., Ізмайлової Г.Н.
при секретарі Коршун І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області про зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «дітям війни»,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.
Він зазначав, що має правовий статус дитини війни. Відповідач не здійснює йому доплати, передбачені Законом України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон № 2195-IV), у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на вказані обставини, просив поновити строк для звернення до суду за захистом порушеного права та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України (далі – УПФУ) в Красноградському районі Харківської області здійснити перерахування такої доплати за період за 2007-2009 роки.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 07.06.2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано УПФУ в Красноградському районі Харківської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та за 2009 рік з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ в Красноградському районі Харківської області просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові. При цьому посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_2 рішення суду не оскаржив, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким відповідно до Закону № 2195-IV встановлено правовий статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі – Закон № 489-V) дію ст. 6 Закону № 2195-IV зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону № 489-V визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року дія ст. 6 Закону № 2195-IV не була зупинена.
Згідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у підвищеному розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначене рішення Конституційного Суду України є остаточним, обов’язковим до виконання на всій території України, і таким, що має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року діяла ст. 6 Закону № 2195-IV, у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Жодними законодавчими актами дію ст. 6 Закону № 2195-IV на 2009 рік, не зупинено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що УПФУ в Красноградському районі Харківської області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування за період за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та за 2009 рік з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, але на порушення вказаної норми, таких нарахувань не проводило. При цьому суд першої інстанції правильно визнав, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-IV на висновки суду не впливають.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Безпідставними є і посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних коштів для реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-IV, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на чинному законі України, не може бути постановлено у залежність від бюджетних асигнувань. До того ж, це питання виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалось.
Судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування ПФУ, а тому посилання відповідача на можливість нецільового використання його коштів – не ґрунтуються на матеріалах справи.
Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги її висновків не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області відхилити.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія вірна: суддя-