Судове рішення #11905154

Cправа № 2-а-362/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Артиша Я.Д.

при секретарі Попко С.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до УДАІ УМВС України у Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 204450 від 25 вересня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до УДАІ УМВС України у Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 204450 від 25 вересня 2010 року, винесеної інспектором дорожньо-патрульної служби Рівненської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВС України у Рівненській області Вознюком Павлом Євгенійовичем, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. З винесенням даної постанови, накладенням штрафу на нього не погоджується. Вважає її незаконною, оскільки правопорушення не вчиняв, рухався поза межами населеного пункту із дозволеною швидкістю, дотримуючись Правил дорожнього руху, справу інспектором розглянуто поверхово без повного з'ясування обставин, оскільки дорожні роботи на дорозі не проводились, а тому обмеження швидкості руху не діяли. Зазначає, що у справі відсутні достатні докази, які вказують про його винуватість у правопорушенні, а також те, що під час складення протоколу та винесенні постанови інспектором грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Просить суд скасувати постанову суб’єкта владних повноважень про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав адміністративний позов в повному об’ємі, просив його задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, без поважних причин та повідомлення ним причини неприбуття, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, тому за погодженням з представником позивача, суд ухвалив проведення вирішення справи на підставі наявних у ній доказах.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25 вересня 2010 року відносно позивача інспектором дорожньо-патрульної служби Рівненської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВС України у Рівненській області Вознюком Павлом Євгенійовичем винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 204450 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., з якої вбачається, що 25 вересня 2010 року о 10 год. 22 хв. ОСОБА_2 на а/д Устилуг-Луцьк-Рівне, керуючи автомобілем перевищив швидкість руху на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки д.1 3.29 (50 км/год) та д.1 1.37 (Дорожні роботи), рухався зі швидкістю 79 км/год., чим порушив вимоги п.12.10 Правил дорожнього руху (а.с. 3).

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об’єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, 25 вересня 2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби Рівненської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВС України у Рівненській області Вознюком Павлом Євгенійовичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВК1 №031358 відносно ОСОБА_2, з якого вбачається, що він, 25 вересня 2010 року о 10 год. 22 хв. на а/д Устилуг-Луцьк-Рівне 132 км, керуючи автомобілем перевищив швидкість руху на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки д.1 3.29 (50 км/год) та д.1 1.37 (Дорожні роботи), рухався зі швидкістю 79 км/год., швидкість вимірювалась приладом "Візир" № 0711242, чим порушив вимоги п.12.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 4).

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п.   12.10 Правил дорожнього руху, додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 . У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Як вбачається з пояснень представника позивача, поза межами населеного пункту водій, керуючи автомобілем дотримувався Правил дорожнього руху, оскільки будь-яких дорожніх робіт не відбувалось, як і поблизу дорожнього знаку була відсутня техніка, яка їх могла б проводити, вважає, що будь-яких порушень позивач не допускав, протокол було складено безпідставно, інспектор не взяв до уваги його письмові пояснення, які він вказав у протоколі.

Таким чином, уповноваженою особою при складенні протоколу про адміністративне правопорушення і винесенні постанови у справі, не було враховано обгрунтованих пояснень ОСОБА_2 та безпідставно притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України визначено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено в ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Постанова про накладення адміністративного стягнення від 25 вересня 2010 року судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність винесення постанови від 25 вересня 2010 року, тому суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167, 171-2 КАС України, на підставі ст. ст. 254, 256, 293 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову серії ВК № 204450 від 25 вересня 2010 року інспектора дорожньо-патрульної служби Рівненської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВС України у Рівненській області Вознюка Павла Євгенійовича про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                            Я.Д.Артиш

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація