Справа № 2-4995/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 листопада 2010 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
при секретарі с/з: Чеботарьовій Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, -
встановив:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 6 785,42 грн. в порядку регресу. Позов мотивує тим, що між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір страхування транспортних засобів № FA 005808, предметом якого є страхування автомобіля марки Мітцубіші Аутлендер д.н.з. НОМЕР_1. 19.05.2007р. в м. Львові на вул. Єрошенка трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Москвич-412 д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням відповідача. 13.06.2007р. постановою Личаківського районного суду м. Львова відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. 03.08.2007р. позивач на підставі страхового акту № FA 005808.L01.01 від 01.08.2007р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку № 2598 від 24.05.2007р., враховуючи висновок спеціаліста № 177 від 29.05.2007р. здійснив виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 в розмірі 6 785,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19575 від 03.08.2007р. 05.12.2007р. позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 1135 про відшкодування в добровільному порядку шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, яка відповідачем була проігнорована. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача та розмір заборгованості останнього. Як на підставу задоволення позовних вимог позивач посилається на статті 993, 1187, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».
В судове засідання представник позивача не з‘явився, подав заяву згідно якої позовні вимог підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить проводити без участі представника позивача, у випадку неявки відповідача відносно винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання 14.10.2010 та 12.11.2010р. не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не подав, а тому відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності представника позивача та відповідача і постановити заочне рішення.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 14.03.2007р. було укладено договір № FA 005808 страхування транспортного засобу марки Мітцубіші Аутлендер д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 6).
З копії постанови Личаківського районного суду м. Львова від 13.06.2007р. вбачається від 13.06.2007р., що відповідач 19.05.2007р. о 19 год. 10 хв. в м. Львові на вул. Єрошенка, 28, керуючи автомобілем марки Москвич-412 д.н.з. НОМЕР_2, під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Мітцубіші д.н.з. НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів (а.с. 11).
На час розгляду справи вищеназвана постанова суду неоскаржена та нескасована, а тому є чинною.
Стаття 61 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалену постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Встановлено, що власником автомобіля марки Мітцубіші д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_3 (а.с. 7).
19.05.2007р. року ОСОБА_3, звернулася до позивача із заявою про настання страхового випадку, який мав місце 19.05.2007р. в м. Львові на вул. Єрошенка.
Для визначення розміру збитку, завданого ОСОБА_3 позивачем було взято до уваги страховий акт № FA 005808.L01.01 від 01.08.2007р. (а.с. 18), розрахунок суми страхового відшкодування до вищеназваного акту (а.с. 19), рахунок № 2598 від 24.05.2007р., висновок спеціаліста № 177 від 29.05.2007р. (а.с. 12-13)
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 6 785,42 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 19575 від 03.08.2007р. (а.с. 20).
У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою про відшкодування шкоди в розмірі 6 785,42 грн (а.с. 21), яку відповідач отримав, що підтверджується копіями повідомлення про вручення поштового відправлення, однак проігнорував.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що шкода, заподіяна відповідачем, відшкодована позивачем в розмірі 6 785,42, внаслідок чого до позивача перейшло право зворотної вимоги по сплаті страхового відшкодування.
Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягнення понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 169, 209, 223-225 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 6 785 (шість тисяч сімсот вісімдесят п‘ять) гривень 42 коп. та судові витрати: 120 (сто двадцять) гривень – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 67 (шістдесят сім) гривень 85 коп. – судового збору.
Рішення може бути переглянуте за заявою відповідача, яка подається до суду протягом десяти днів після отримання копії рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання його копії апеляційної скарги.
Суддя: