Справа № 2-1856/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 р.                                                                               Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді Букіній О.М.

                    при  секретарі       Дімаковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві  цивільну справу  за позовом  Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -  

В С Т А Н О В И В:

В березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 1 250, 35 гривень та зарахувати на рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_1 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322699, код ЄДРПОУ 00131305.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач мешкає за адресою : АДРЕСА_1 є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач на відплатній основі відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про електроенергетику» та «Правил користування електричною енергією для населення».

Позивач виконав умови вищенаведених нормативних актів та надав відповідачу послуги щодо постачання електричної енергії.

Однак , відповідач своїх зобов’язань щодо сплати за спожиту електричну енергію не виконав, у зв’язку з чим у останнього станом на січень 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 1 250, 35гривень.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі .

Предстаник позивача у судове засідання не з»явився, проте подав аяву про слухання справи у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.  

Суд за письмовою згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, відповідач ОСОБА_1 мешкає за адресою : АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач на відплатній основі відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про електроенергетику» та «Правил користування електричною енергією для населення», що підтверджується Договором про користування електричної енергії, випискою з особового рахунку (а.с.11-13).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки можуть виникати із договорів, правочинів та безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 4 ЦК України постанови Кабінету Міністрів є актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, дані Правила регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Правила обов’язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 3 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричної енергією, укладеного між споживачем та енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з типовим договором про користування електричною енергією.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 542 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або інш.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином постачання електричної енергії споживачеві, електроспоживання, надання рахунків на його оплату та їх оплата у встановленому порядку підтверджують правовідносини між споживачем і енергопостачальною організацією.

Згідно положень п. 27 вищенаведених Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання енергетики України від 20 липня 2006 року № 926 «Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та внесення змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, складає 0, 2436 гривень.

Відповідно до п. 28 Правил у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він має звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його платоспроможність.

Згідно п. 42 Правил споживач електричної енергії зобов’язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

П. 53 Правил визначено, що у випадку, якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди про користування електричною енергією, її оплату, збереження обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законом порядку.  

Судом встановлено, що на час подання позовної заяви відповідач не звертався до позивача з відповідною заявою про реструктуризацію заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним своїх грошових зобов’язань.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем не виконано зобов’язання щодо сплати за спожиту електричну енергію, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 250,35 гривень за спожиту енергію.  

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено  рішення , суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума державного мита в розмірі  51, 00 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30, 00 грн., а всього 81, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 714 ЦК України, п.п. 3, 19, 20, 21, 27, 42, 58 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, ст.ст. 57-60, 88, 212-214, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» заборгованість в розмірі 1 250, 35 гривень та зарахувати на рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_1 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322699, код ЄДРПОУ 00131305.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30, 00 гривень та державне мито у розмірі 51, 00 гривень, а всього 81, 00 гривень та зарахувати на розрахунковий рахунок № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській області, МФО 322699, код ЄДРПОУ 00131305.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після з моменту проголошення рішення.

Суддя: