Справа №2-168/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 листопада 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Волкової С.Я.
при секретарі Соловей Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, Печерська районна у м. Києві держадміністрація, про перерозподіл часток у праві спільної часткової власності,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів, які в судовому засіданні скорегував і остаточно просить припинити право власності ОСОБА_2 на 1/5 частку у спільному майні, яким є домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з виплатою грошової компенсації; виділити в натурі його частку у розмірі 2/5 частин цього домоволодіння, яка складається із кв.№2 та кв.№4; визнати його право приватної власності на окремий будинок, розташований за цією ж адресою, що складається із кв.№2 та кв.№4, відшкодувати 700 грн. матеріальних збитків, судові витрати, посилаючись на те, що у 1974 р. він та ОСОБА_6, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, придбали частину домоволодіння, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 інша частина домоволодіння, а саме: у розмірі 3/5 належить відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину. У 1978 р. рішенням суду шлюб між ними було розірвано та в порядку розподілу спільно набутого майна визнано, крім іншого, право ОСОБА_6 на 1/5 частини зазначеного домоволодіння та його право на 1/5 частини цього домоволодіння, в подальшому судом був визначений порядок користування придбаним домоволодінням між ним та ОСОБА_6 та з моменту визначення порядку користування домоволодінням і до сьогоднішнього дня ОСОБА_7 не проводила ніяких ремонтних робіт своєї частини будинку, а 25.02.1993 р. подарувала свою частку ОСОБА_2 12.09.2005 р. у домоволодінні сталася пожежа, внаслідок якої було пошкоджено частину покрівлі ОСОБА_2, зокрема над кімнатою, що перебувала в її користуванні, та пошкоджено інші частини будинку. Ним було проведено ремонт пошкоджених частин будинку, крім того зроблені прибудови. Так, рішенням виконкому Печерської районної ради народних депутатів від 27.08.1990 р. за ним визнано право на прибудовані до його частини будинку приміщення кухні, тамбуру-коридору, санвузла, передпокою, двох житлових кімнат, таким чином, загальна площа прибудов складає 61,5 кв.м. Розпорядженням райдержадміністрації від 12.04.2002 р. надано дозвіл на введення в експлуатацію прибудови А-Ш загальною площею 24,2 кв.м. і переобладнаної та зменшеної кімнати, площею 6,4 кв.м., зазначені прибудова та переобладнана і зменшена кімната введені в експлуатацію, загальна площа прибудови А-Ш становить 30,6 кв.м., а загальна площа кв.№2, що належить йому, становить 94,3 кв.м. Відповідачка ж, як співвласник спільного майна, не виконує своїх обов’язків щодо утримання цього майна, внаслідок її дій спільне майно, зокрема частина будинку, що перебуває в її користуванні, перестала бути придатною для проживання. Невиконання ОСОБА_2 свого обов’язку щодо утримання спільного майна створює також загрозу для інших частин будинку, стан її квартири впливає на експлуатаційні якості його квартири, внаслідок відсутності даху та вікон атмосферними опадами, що потрапляють до кімнати, пошкоджуються стіни його квартири, пошкодження квартири відповідачки ОСОБА_2 спричинило те, що стіни його квартири фактично стали зовнішніми, пошкодження даху її частини створює постійну загрозу його обвалу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його представники ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_10 заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на необґрунтованість його вимог.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_11, він же є представником третьої особи: ОСОБА_6, заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з тих же підстав.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з’явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку.
В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з’явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_5 не з’явилася, про час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку.
В судовому засіданні представник третьої особи: Печерської районної у м. Києві держадміністрації Зальцберг Ю.І. просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 набув 2/5 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 договір 16.12.1974 р. посвідчено державним нотаріусом Першої Київської державної нотконтори Глущенко П.Ю., зареєстровано в реєстрі за №5-ДН-7028.
Встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 3.10.1978 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було розірвано, в порядку розподілу спільно набутого майна визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/5 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частини цього домоволодіння; ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.08.1980 р. визначено порядок користування частиною домоволодіння та ОСОБА_6 виділено: кімнату 2-4, площею 12,5 кв.м., частину кімнати 2-2, площею 5,9 кв.м., тамбур 2-1, площею 2,8 кв.м. (кв.№4); ОСОБА_1 виділено кімнату 2-5, площею 8 кв.м., кухню 2-3, площею 4,8 кв.м., частину кімнати 2-2, площею 5,9 кв.м. (кв.№2), ОСОБА_6 прийняла на себе зобов’язання за власний рахунок влаштувати кухню, провести газопостачання, електропостачання до своєї частини домоволодіння, ОСОБА_1 прийняв на себе зобов’язання побудувати перегородку в кімнаті 2-2, влаштувати окремий вхід.
Надані суду документи свідчать про те, що житловий будинок №АДРЕСА_1 на замовлення позивача ОСОБА_1 з метою визначення його технічного стану був у липні 2008 р. обтяжений фахівцями Бюро експертизи будівель та споруд Комунального підприємства “Київблагоустрій” виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації), за наслідками обстеження, а також вивчення наданих ОСОБА_1 документів, у тому числі акта про пожежу від 12.09.2005 р., складено висновок. Згідно зазначеного висновку садибний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в Печерському адміністративному районі в приватній забудові в межах восьмої економіко-планувальної зони території м. Києва; будинок приватний, належить кільком власникам; будівництво відноситься до другої половини 50-х рр. минулого століття. В процесі експлуатації виконувались реконструкції частин будинку шляхом перепланування, добудов, надбудов. Й встановлено, що на час проведення обстеження 3/5 частини житлового будинку, належні відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, після пожежі, яка сталася 12.09.2005 р., не експлуатуються і знаходяться у покинутому стані; згідно з актом про пожежу, вона виникла в кімнаті кв.№3, в результаті чого вогнем знищені кімната, кухня, дах над квартирою. Рештки конструкції частини даху і горищного перекриття завалилися всередину приміщень квартири, які після пожежі не розчищались і не відновлювались; вікна та двері відсутні. Через відсутність ділянки даху і горищного перекриття, а також через відкриті прорізи атмосферні опади вільно потрапляють всередину приміщень квартири і накопичуються там в зв’язку з захаращеним станом, наслідком чого є утворення вологості в огороджувальних конструкціях. У висновку також зазначено, що будинок розташований вздовж червоної лінії вул. Верхньогірська в кварталі, обмеженому вул. Товарна і пров. Пішохідний. Територія розташування характеризується загальним ухилом в бік Залізничного шосе, а також вздовж вул. Верхньогірська в бік вул. Товарна. Земельна ділянка має трапецієподібну форму у плані з розміром 35,77х21,45 (26,00) м. Територія садиби огороджена, вздовж вулиці – глухим цегляним і дощатим парканом, на решті периметру – дощатою, залізобетонною і сітчастою огорожею. Всередині ділянка поділена між власниками домоволодіння з установленням огорож по умовних межах. Входи на садибу передбачені через хвіртки та ворота в огорожі. Вздовж стін кв.№2, що належить позивачу ОСОБА_1, існує вимощення шириною 0,4 і 0,9 м, вздовж стін решти обстежених квартир вимощення відсутнє, а прилегла територія знаходиться у занедбаному стані, захаращена, заросла бур’янами. Відведення поверхневих вод не організоване, здійснюється по ухилу рельєфу. Будинок одно-двоповерховий, складної конфігурації в плані, складається з шести квартир, кожна з яких має ізольований вхід зовні. Квартира №2 являє собою реконструйовану двоповерхову частину будинку, розташовану на розі, утвореному головним (по осі 10) і лівим торцевим (по осі А) фасадами. До складу квартири на першому поверсі входять два коридори, суміщений санвузол, кухня, площею 10,7 кв.м., передпокій, площею 10,8 кв.м., на другому поверсі – три житлові кімнати, площами 12,2 кв.м., 18,3 кв.м. і 8,6 кв.м., суміщений санвузол, коридор. Приміщення першого і другого поверхів з’єднують внутрішні одномаршові сходи з запобіжними сходинками. Крім того, на першому поверсі в осях 9-11, Ж-М розташований гараж із в’їздом з вулиці через ворота, розташовані в площині паркану, і входом в стіні по осі Ж. Вхід до квартири зовні – через металеві двері в паркані з силікатної цегли і розташовані напроти них подвійні двері в стіні по осі 10. Загальна площа квартири (з гаражем) – 94,3 кв.м., житлова – 39,1 кв.м. Квартира №4, що нелажить відповідачці ОСОБА_2, розташована в осях 1-7, Б-Л і згідно з технічним паспортом включає коридор, площею 4,1 кв.м., передпокій, площею 3,5 кв.м., суміщений санвузол, площею 2,4 кв.м., кухню, площею 14,4 кв.м., житлову кімнату, площею 12,9 кв.м. Передпокій і кімната знаходяться в старій дерев’яній частині будинку, решта приміщень – в цегляній прибудові 80-х рр. Вхід у квартиру організований з ганку, прибудованого до стіни по осі Б. Загальна площа квартири №4 – 37,3 кв.м. У висновку №066/2008-ТО зазначено, що у кв.№4 інженерні мережі відключені й зазначено, що на час проведення обстеження експлуатується лише кв.№2, квартири №№3,4,6 після пожежі не експлуатуються і знаходяться у покинутому стані. Щодо квартири №4, то зазначено, всі конструкції в межах приміщень, які знаходяться в старій частині будинку, мають значний фізичний знос. Через відсутність гідроізоляції та організованого водовідведення поверхневої води в стінах утворилася стійка вологість, яка сприяє утворенню та розвитку домового гриба в дерев’яних конструкціях. Дах над кімнатою в осях 4-7, Д-Л частково зруйнований при пожежі. Частина горищного перекриття над кімнатою обвалилась, внаслідок чого кілька стояків даху втратили опори і повисли в повітрі, що загрожує непрогнозованим довільним обваленням даху. Дерев’яні елементи даху і горищного перекриття замочені, ушкоджені трухлявою гнилизною. Через розкриті дах і горищне перекриття над кімнатою всередину будинку вільно потрапляють і накопичуються там атмосферні опади, що негативно впливає на технічній стан внутрішніх огороджувальних стін кв.№2 по осях Д, 7. За умов, що склалися, ці стіни за впливом атмосферних факторів фактично стали зовнішніми і не відповідають вимогами [8] до опору теплопередачі огороджувальних конструкцій житлових будинків. Стан стін прибудови квартири в цілому задовільний, але за опором теплопередачі вони також не відповідають вимогам [8]. Над санвузлом, розміщеним в прибудові, відсутнє горищне перекриття. Крокви і лати даху замочені, ушкоджені гнилизною. Азбошиферна покрівля має пошкодження, нещільності в приляганнях листів. Дерев’яні конструкції вхідного тамбура і віконних заповнень зношені, ушкоджені гнилизною. Ганок частково зруйнований. Прилегла до приміщень квартири №4 територія заросла бур’янами та чагарниками. Біля прибудови на ненормативній відстані росте багаторічне дерево.
В судовому засіданні представники відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_10, ОСОБА_11, заперечуючи проти позову ОСОБА_1, зазначали, що той судиться з рідною дитиною, мав би за власні кошти привести її частину домоволодіння в придатний для проживання стан.
При цьому відповідно до ст.319 ЦК України власність зобов’язує.
Відповідно ст.322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 151 ЖК України встановлює обов’язок громадян, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені ЦК України.
Відповідно до висновку Київського НДІ судових експертиз №5255/10-15 від 13.10.2010 р. технічний стан кв.№4 будинку по АДРЕСА_1 характеризується як ветхий, тобто стан несучих конструктивних елементів аварійний, а ненесучих – дуже ветхий; обмежене виконання елементами будинку своїх функцій (фізичний знос прибудови літ.“а” – 62%, частини літ.“А” – 65%). Експлуатація без проведення ремонтних робіт не можлива. У висновку №5255/10-15 зазначено, що при обстеженні по кв.№4 встановлені наступні пошкодження, руйнування, дефекти та інше: відсутність перекриття над приміщеннями 4-3, 4-4, просідання, руйнування та ураження гнилизною дощатої підлоги, зволоження та руйнування штукатурного шару стін, темно-брунатні плями, патьоки, ознаки вогкості на стінах та стелі, численні ураження іржею систем та приладів інженерних мереж, система електропостачання частково відсутня, інженерні мережі відключені від мереж міста, відсутність окремих приладів інженерних мереж, руйнування цокольної частини, тріщини на поверхні цегляної кладки зовнішніх стін та на поверхні штукатурного шару внутрішніх стін, елементи конструкцій даху частково зруйновані внаслідок пожежі, перекіс, ураження гнилизною, часткова відсутність приладів віконних та дверних блоків, й у висновку зазначено, що причиною утворення зазначених пошкоджень та руйнувань є наслідки пожежі та неналежна експлуатація будівлі (несвоєчасне проведення відновлювальних робіт).
Позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами до відповідачки ОСОБА_2 про припинення права власності на 1/5 частку у спільному майні, свої вимоги обґрунтовує ст.365 ЦК України.
Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Правовий аналіз цієї норми свідчить про те, що законодавець визначив чотири самостійні підстави, кожна з яких окремо може слугувати приводом для припинення права власності на частку в спільному майні. Так, позивачем ОСОБА_1 23.03.2010 р. внесено на депозитний рахунок суду 18854 грн. вартості частки відповідачки ОСОБА_2, визначеної висновком ТОВ “Базис-СТ” від 31.08.2009 р., й додатково внесено на депозитний рахунок суду 20589 грн. вартість частки відповідачки ОСОБА_2, визначеної висновком Київського НДІ судових експертиз №5255/10-15 від 13.10.2010 р., а всього ним внесено 39443 грн., що є достатньою правовою підставою для задоволення його вимог в цій частині.
Суд не приймає до уваги заперечення представників відповідачки ОСОБА_10, ОСОБА_11, що зазначена сума є недостатньою, оскільки, на їх думку, не врахована вартість земельної ділянки, при цьому вартість земельної ділянки не підлягає врахуванню, оскільки рішення про передачу земельної ділянки у власність співвласників будинку повноваженим органом не приймалося і державний акт про право власності на землю не видавався. Наведена обставина відображена у висновку експерта №5255/10-15 від 13.10.2010 р., а тому сплата компенсації за частку земельної ділянки, яка не перебуває у власності сторін, не повинна проводитися.
Щодо інших підстав для припинення права особи на частку у спільному майні, то наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що ОСОБА_6 взяла на себе зобов’язання обладнати кухню, провести газопостачання і електропостачання до своєї частини будинку. Свідоме і цілеспрямоване невиконання своїх обов’язків з дня укладення мирової угоди у відповідності з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.08.1980 р. щодо поділу і утримання спільного майна, свідчить про повну відмову ОСОБА_6, в подальшому і обдарованої ОСОБА_2, проводити реконструкцію власної 1/5 частини будинку та прокладати інженерні мережі з газопостачання, водопостачання, електропостачання та каналізації протягом майже тридцяти років, що свідчить про те, що відповідачка втратила можливість використовувати належну їй частку за призначення – для проживання, також про те, що спільне володіння і користування майном є неможливим. Враховуючи висновок №5255/10-15 від 13.10.2010 р. про аварійний стан частини домоволодіння ОСОБА_2 (несвоєчасне проведення відновлювальних робіт) та наслідки пожежі, ту обставину, що частка ОСОБА_2 не може бути виділена в натурі, тому зазначені підстави також слугують приводом для припинення права власності відповідачки на частку в спільному майні. При цьому наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що, ОСОБА_6, зважаючи на непридатний для проживання стан 1/5 частини будинку по АДРЕСА_1, рішенням виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів №2 від 14.01.1991 р. “Про надання житлової площі” із сім’єю три особи, у тому числі ОСОБА_2, було надано державну трикімнатну АДРЕСА_2, де вони і проживають, тобто відповідачка забезпечена іншою жилою площею, у спірній частини будинку по АДРЕСА_1 вона не проживає, не зареєстрована, тому припинення права власності відповідачки на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам.
Позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду за захистом своїх прав, на підтвердження викладених у його позові обставин щодо прибудов до його частини домоволодіння надав рішення виконкому Печерської районної ради народних депутатів №605 від 27.08.1990 р. “Про розгляд заяви ОСОБА_1.”, за яким за ОСОБА_1 визнано право особистої власності на прибудовані до його частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 кв.№2, приміщення кухні, площею 10,7 кв.м., тамбуру-коридору, площею 6,8 кв.м., санвузла, площею 2,7 кв.м., передпокою, площею 10,8 кв.м., двох житлових кімнат, площами 18,3 кв.м. та 12,2 кв.м. розпорядження Печерської районної у м. Києві держадміністрації №375 від 12.04.2002 р. “Про погодження ОСОБА_1 завершення реконструкції з розширенням 1/5 частини житлового будинку на АДРЕСА_1”, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на введення в експлуатацію прибудови А-Ш, загальною площею 24,2 кв.м. і переобладнаної та зменшеної кімнати, площею 6,4 кв.м., дозвіл Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видано №642 від 14.09.2004 р. на введення в експлуатацію закінченого будівництвом (розширенням, реконструкцією) приватного житлового будинку по АДРЕСА_1, яким прийнято в експлуатацію прибудову А-Ш, загальною площею 24,2 кв.м., переобладнану та зменшену кімнату, площею 6,4 кв.м., загальною площею прибудови А-Ш 24,2+6,6=30,6 кв.м.; технічний паспорт Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна станом на 17.12.2004 р., відповідно до якого загальна площа кв.№2, що належить ОСОБА_1, становить 94,3 кв.м., тому він має право на збільшення своєї частки в спільному майні.
За висновком №5255/10-15 від 13.10.2010 р. кв.№2, що належить ОСОБА_1, є житловим будинком, має два поверхи, має інженерні комунікації: опалення, електропостачання, водопостачання, газопостачання, каналізацію, й експерт, порівнюючи внутрішнє планування будинку, вимоги нормативної документації, фактичне користування сторонами, дійшов висновку про можливість виділення в натурі кв.№2 та кв.№4, за умови проведення ремонтно-будівельних робіт у кв.№4, в тому числі по підсиленню та заміні несучих конструкцій.
Суд, враховуючи викладене, ту обставину, що припиняється право власності ОСОБА_2 на її частку у домоволодінні з виплатою грошової компенсації, знаходить вимоги ОСОБА_1 в частині виділення йому в натурі частки у розмірі 2/5 частин зазначеного домоволодіння, визнання приватної власності ОСОБА_1 на окремий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається із кв.№2 і кв.№4, обґрунтованими в судовому засіданні доведеними.
Щодо вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування 700 грн. збитків, то, дійсно, перед експертом позивач ставив питання про встановлення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт для усунення пошкоджень його квартири, які виникли внаслідок впливу стану кв.№4 (залиття через відсутність покрівлі над приміщенням 4-3), й такий висновок отримано, при цьому в судовому засіданні ОСОБА_1 в цій частині позовні вимоги не уточнював, з цього приводу пояснень не надавав, тому в задоволенні цих вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід присудити понесені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 14658,31 грн. (судовий збір, витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи, витрати, пов’язані із проведеннях судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).
На підставі викладеного, керуючись ст.365 ЦК України, ст.ст.3,4,10,11,60,88,169, 209,212-215,290 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов – задовольнити частково.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/5 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/5 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 39443 грн.
Виділити в натурі частку ОСОБА_1 у розмірі 2/5 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 що складається із кв.№2 та кв.№4, а саме: з кв.№2: коридор 2-1, площею 6,8 кв.м. санвузол 2-2, площею 2,7 кв.м. кухня 2-3, площею 10,7 кв.м., передпокій 2-4, площею 10,8 кв.м. – на першому поверсі, житлова кімната 2-6, площею 12,2 кв.м., житлова кімната 2-7, площею 18,3 кв.м. – на другому поверсі, гараж 2-11, площею 11,8 кв.м., переобладнана та зменшена кімната–коридор 2-5, площею 6,4 кв.м. – на першому поверсі, коридор 2-8, площею 1,5 кв.м., житлова кімната 2-9, площею 8,6 кв.м., санвузол 2-10, площею 2,3 кв.м. – на другому поверсі, а всього загальною площею 94,3 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м., допоміжні приміщення площею 55,2 кв.м.; з кв.№4: приміщення 4-1, площею 4,1 кв.м., приміщення 4-2, площею 3,5 кв.м., приміщення 4-3, площею 12,9 кв.м., приміщення 4-4, площею 2,4 кв.м., приміщення 4-5, площею 14,4 кв.м., а всього загальною площею 37,3 кв.м., житловою площею 12,9 кв.м., допоміжні приміщення площею 24,4 кв.м.
Визнати право приватної власності ОСОБА_1 на окремий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 що складається із кв.№2 та кв.№4.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14658,31 грн. судових витрат.
В задоволенні інших вимог позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ