Справа № 2А- 1357/10.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
01 листопада 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Плахотнюк К.Г.
при секретарі - Мовчан О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов"язання провести перерахунок пенсії та її виплату,
встановив:
29 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом про зобов"язання Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок пенсії та її виплату.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється інвалідом 2 групи безстроково, має 1 категорію. Також позивач посилається на те, що відповідно до Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " він має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю. Відповідно ст. 50 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", йому, як особі віднесеній до 1 категорії постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи підлягає до виплати щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а розмір основної пенсії для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії ( 2 групи), щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильської катастрофою, відповідно до вимог ст., ст. 49,54 цього ж Закону має бути не нижчим восьми мінімальних пенсій за віком.
Позивач, вважає, що визначений йому відповідачем розмір пенсії суперечить вимогам ст. 50, ч.4 ст. 54, ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому 19.05.2009 року звернувся до останнього з заявою про перерахунок його основної та додаткової пенсії у відповідності до вимог зазначеного Закону, в чому йому було відмовлено. Одночасно позивач зазначив, що на виконання постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 03.08.2009 року відповідачем здійснювалися виплати йому основної та додаткової пенсії у розмірах передбачених ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок та виплату йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, основної пенсії згідно вимог ст. ст. 50,54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " з розрахунку не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком за період часу з 29 березня 2010 року.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений ним позов у повному обсязі, провив задовольнити заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, просила відмовити в задоволенні заявленого позову у зв'язку з відсутністю законних на те підстав.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому розгляді справи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилами ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Позивач у справі, ОСОБА_1 є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 01.01.2008 року йому встановлена 2 група інвалідності безстроково, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва як особа, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
ОСОБА_1 отримує пільгову пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що складається з державної пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліда 2 групи 1 категорії внаслідок аварії на ЧАЕС відповідно до ст.ст. 49,50,54 цього Закону.
Відповідно до ст. 49 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначена після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 зазначеного Закону, встановлено, що особам віднесеним до 1 категорії ( 2 групи інвалідності), щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Статтею 54 цього Закону встановлено, що для осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії ( 2 групи інвалідності), щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою по II групі інвалідності не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Частиною 3 статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, слід вважати, що пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
У відповідності до положень ст.. 46 Конституції України прийнято Закон України "Про прожитковий мінімум", який дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень. Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; фомування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Із зазначеного випливає, що прожитковий мінімум є основою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України і законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомог не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, встановлена ч.3 ст.46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія як основа нарахування для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування є прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом. При цьому органи державної влади повинні керуватися нормами Конституції України і законів України виходячи з мінімальних соціальних гарантій, встановлених законами України, і не можуть порушувати норми статті 22 Конституції України, які є нормами прямої дії. В іншому разі при наявності конституційного права на соціальний захист невикористання мінімальних гарантій, визначених законом, є порушенням державою своїх конституційних зобов'язань перед громадянами України.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV від 09.07.2003 року), мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З огляду на викладене, а також те, що чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 Закону №1058-IV від 09.07.2003 року, мінімального розміру пенсії за віком, суд не бере до уваги письмове заперечення представника відповідача про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача у бік збільшення та необґрунтованість посилання позивача на те, що мінімальна пенсія за віком згідно із Законами України "Про загальнообов'язкове, державне пенсійне страхування" має застосовуватись при перерахуванні державної та додаткової пенсії на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати віднести на рахунок державного бюджету, оскільки позиач був звільнений від таких витрат при зверненні з позовом до суду.
На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 19, 22,46,150, 152 Конституції України, ст.ст.50,51,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 54, 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009рік", ст.28 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та керуючись статтями 2, 6, 7, 8, 9, 17, 71, 72, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов"язання провести перерахунок пенсії та її виплату -задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 2 групи інвалідності, починаючи з 29 березня 2010 року:
додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком;
державної пенсії, згідно ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Голосіївський районний суд м.Києва з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.
Якщо суб"єкта владних повноважень у випадках та в порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п"ятиденного строку з моменту отримання суб"єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя :