П О С Т А Н О В А 2-а-1180/10
Іменем України
29 жовтня 2010 року Голісіївський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
З участю секретаря Чигир Т.Ф.
Розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві ради про визнання частини рішення незаконною та скасування ,-
в с т а н о в и в:
До суду звернувся позивач з вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим , що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачем по справі було прийняте рішення № 28/09 про «Перелік Обв»єктів комунальної власності Голосіївського району м. Києва , які підлягають приватизації « Пунктом 3 цього рішення було дозволено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приватизувати підвальне приміщення № 23 у вищевказаному будинку . Оскільки позивач є одним із співвласників житлових приміщень у будинку 84 ,то зазначеним рішенням порушуються і її права , оскільки зазначене приміщення продано без згоди позивача .
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги за вищевказаними обставинами та просив суд визнати п.3 рішення Голосіївської районної у м. Києві ради «Про перелік об»єктів комунальної власності Голосіївського району м. Києва , які підлягають приватизації» незаконним та скасувати його .
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність .
Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне .
Позивач по справі зареєстрована у АДРЕСА_1 , про що свідчить Довідка ф.№ 3 .
Рішенням Голосіївської районної в м. Києві раді № 28/09 « Про перелік об»єктів комунальної власності Голосіївського району м. Києва , які підлягають приватизації» було затверджено спосіб приватизації «викуп» щодо об»єктів комунальної власності згідно з додатком . В тому числі і підвальне приміщення АДРЕСА_2 .Згідно п.3 Додатку до цього рішення фізичним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було дозволено приватизацію нежитлового приміщення площею 53,46 кв.м. по АДРЕСА_3 .
В подальшому Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва , що діяв від імені Голосіївської районної в м. Києві ради з вказаними особами було укладено договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 .
Статус приміщення ,як нежитлового підтверджується свідоцтвом про право власності ,виданого Головним управлінням комунальної власності Київської міської державної адміністрації .
Керуючись нормами ст.. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку , технічного обладнання , елементів зовнішнього благоустрою і зобов»язані брати участь у загальних витратах , пов»язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку . Допоміжні приміщення ( кладочки, сараї та інші) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають .
Однак , нежитлове підвальне приміщення в будинку 106/2 по пр.. 40 років Жовтня в м. Києві не належить до категорії допоміжних приміщень , оскільки за своїм цільовим призначенням не слугує для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку , а тому власники квартир не набувають право власності на спірне приміщення .
Рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» було затверджено перелік об»єктів комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва , згідно якого ,зазначений житловий будинок по пр.. 40 років Жовтня ,106/2 разом з нежилими приміщеннями площею 1120,50 кв.м. були передані до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва .
Відповідно до ст..4 Житловго кодексу України , до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках , призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру .
Окрім того , слід зазначити , що ст..1 Закону України « Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку « передає : допоміжні приміщення багатоквартирного будинку –приміщення ,призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку ( сходові клітини,вестибюлі, перехідні шлюзи . поз квартирні коридори , колясочні ,кладові ,сміттєкамери , грища , підвали,шахти і машинні відділення ліфтів ,вентиляційні камери та інші технічні приміщення ) ; нежиле приміщення – приміщення , яке належить до житлового комплексу ,але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об»єктом цивільно-правових відносин в тому числі предметом договору оренди , купівлі-продажу , тощо .
Керуючись п.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні « органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння . користування та розпорядження об»єктами права комунальної власності , в тому числі виконують всі майнові операції , можуть передавати об»єкти права комунальної власності у постійне або тимчове користування юридичним та фізичним особам , здавати їх в оренду , продавати і купувати , використовувати як заставу , вирішувати питання їх відчуження , визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об»єктів , що приватизуються та передаються у користування і оренду .
Відчуження приміщень ,які належать до типу допоміжних приміщень житлового будинку з боку органів місцевого самоврядування не може фактично здійснюватися через неможливість отримання правовстановлюючих документів на них , оскільки приміщення цього типу перебувають у спільній власності квартир . Надання в оренду чи приватизація здійснюється виключно щодо об»єктів нежилого фонду комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва , які можуть розташовуватися на різних поверхах будинків , в тому числі і на підвальних поверхах .
В Рішенні Конституційного суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 року дано офіційне тлумачення положень пункту 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду « , а саме допоміжні приміщення ( підвали,сараї ,кладочки,горища , колясочні і т.інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир ( кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків . Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій ,зокрема створення об»єднання співвласників багатоквартирного будинку , вступу до нього .
Але Ухвалою Контитуційного суду України від 12.05.2004 року № 46-у/2004 року встановлено . що наведений у підпункті 1.1. резолютивної частини Рішення Контитуційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 перелік допоміжних приміщень ( підвали,сараї,кладочки,горища,колясочні і інш.) не є офіційним тлумаченням терміна «допоміжні приміщення».
Таким чином , спірне нежитлове приміщення належить до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва ,не є допоміжним , не слугує для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку і може бути самостійним об»єктом цивільно-правових відносин.
Крім того позивачем не надано суду доказів про те , що позивач є власником АДРЕСА_1 , оскільки до суду не надано жодного документу , який би підтверджував право власності , а тому вона не може вважатися співвласником допоміжних приміщень цього будинку .
Стаття 71 КАС України передбачає , що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
З урахуванням особливостей порядку розгляду справ про визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування , позивачу слід довести , які конкретно права і свободи порушено ,наведено правове обґрунтування останніх та запропоновано шляхи їх поновлення , які саме норми права порушені .
Як вбачається з матеріалів справи , позивачем жодним чином не доведено невідповідність оскаржуваних положень рішень Голосіївської районної в м. Києві ради нормам чинного законодавства , не вказано жодної норми , яку б порушувало оскаржуване рішення незаконним немає підстав .
Виходячи з наведеного Голосіївська районна в м. Києві рада ніяким чином не порушувала прав позивача і оскаржуване рішення є законним та таким , що прийняте в межах повноважень визначених чинним законодавством України тому відсутні підстави для задоволення позову .
На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 150-163,167 КАСУ,-
Постановив :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві ради про визнання частини рішення незаконною та скасування- відмовити .
Стягнути з ОСОБА_1 судового збору на користь держави в розмірі 3,40 гривень
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції протягом десяти днів апеляційної скарги.
Суддя :