2-6872/10 р.

ЗАОЧНЕ  Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

          11 листопада  2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                     -                                      судді Антонової Н.В..

секретаря                           -                                                Кавун І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «НЕВІРОС» про виконання умов договору та визнання майнового права на об’єкт пайової участі , -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визнання майнового права на об’єкт пайової участі (АДРЕСА_1, загальною площею 98, 65 кв.м.).

            Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 11 січня 2006 року між ТОВ «НЕВІРОС» та нею, як інвестором було укладено Договір №11-01/37 (із наступними додатковими до нього) згідно з п.1.1. Організація зобов’язується своїми силами і засобами збудувати багатоповерховий житловий будинок (за договором Об’єкт будівництва) і передати Інвестору на підставі відповідного акту прийому–передачі  після введення Об’єкта будівництва в експлуатацію частину новозбудованого житла, а саме Об’єкта пайової участі (житлове приміщення (квартира) за умовним номером, що розташована на певному поверсі Об’єкта будівництва з визначеною загальною площею.

Згідно п.1.2. Договору Інвестор в порядку пайової участі зобов’язується забезпечити перерахування власних та залучених грошових коштів пайової участі в обсязі, порядку та строки, визначені Договором та Додатком №1 прийняти Об’єкт інвестування.  

    Згідно з п.2.2. Додатку №1 до Договору поточна вартість вимірної одиниці  загальної площі Об’єкту пайової участі, на день підписання Додатку №1, становить 8500,00 грн. за 1 кв.м.  

            Оплата, згідно з Договором та Додатком № 1 до нього проводилась поетапно.

            30.05.2006 року Позивач вніс кошти в розмірі 100% вартості загальної приведеної площі обраної та закріпленої за позивачем квартири на будівництво Об’єкту пайової участі у розмірі  838 525, 00 грн. Даний факт підтверджено квитанціями про сплату.

Позивач вважає, що в зв’язку з тим, що він  у повному обсязі вніс кошти на будівництво зазначеного вище  Об’єкту пайової участі, підтвердженням чому є квитанції про оплату та Довідка про оплату 100%  загальної площі квартири, то в нього виникає майнове право на неї як на об’єкт пайової участі.

В Додатку № 2 до Договору в п.1.6 встановлювалось, що запланована дата введення будинку в експлуатацію – ІІІ квартал 2007 року, а передача під заселення ІV квартал 2007 року,  проте на даний момент Об’єкт будівництва за адресою м. Київ, вул. Антоновича ( Горького), 131 в експлуатацію не зданий.

Фактично Позивач виконав всі умови Договору, а Відповідач, в свою чергу, безпідставно не виконує умови, передбачені в Договорі, чим порушує права Позивача на своєчасне вселення в квартиру за яку ним були повністю сплачені в порядку пайової участі кошти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визначаються речовими правами.

Зокрема, в ст.3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 17.05.2001 року майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані  з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. Таким чином законодавець не ототожнює право власності на квартиру і майнові права на квартиру, адже вони за своєю правовою суттю є відмінними один від одного

Враховуючи той факт, що Позивач на 100% виконав умови Договору у встановлений в Договорі час, у нього виникають майнові права  на Об’єкт пайової  участі (АДРЕСА_1, загальною площею 98, 65 кв.м.).

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити їх в повному обсязі.

    Представник відповідача в судове засідання не з?явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. За згодою позивача суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Суд, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так Договір №11-01/38 від 11.01.2006 року, укладений між Позивачем і Відповідачем, фактично виконаний Позивачем, зокрема ним на 100% сплачено вартість пайової  участі (АДРЕСА_1, загальною площею 98,65 кв.м.), підтвердженням чому є квитанції про оплату.

В Додатку № 2 до Договору в п.1.6 встановлювалось, що запланована дата введення будинку в експлуатацію – ІІІ квартал 2007 року, а передача під заселення ІV квартал 2007 року,  проте на даний момент Об’єкт будівництва за адресою м. Київ, вул. Антоновича ( Горького), 131 в експлуатацію не зданий.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

    За даних обставин можна вважати, що Позивач набув майнові права на Об’єкт пайової участі (АДРЕСА_1, загальною площею 98,65 кв.м.), адже ним фактично виконані умови Договору.

Згідно зі ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Отже, цілком закономірним є висновок, що майнове право на об’єкт пайової участі (АДРЕСА_1, загальною площею 98,65 кв.м.) набуте Позивачем на цілком законних підставах.

    Право власності, згідно з ч.4 ст. 41 Конституції України є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Норми Конституції, як Основного закону є нормами прямої дії.

Суд вважає, що достатньо  законних підстав для ухвалення заочного рішення про задоволення позову в даній частині, оскільки вимоги позивача цілком обґрунтовані.

Разом з тим, вимоги до Київського міського БТІ є передчасними, оскільки позивач на час звернення до суду не отримував від даного відповідача відмову щодо реєстрації квартири на праві власності.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 181, 190, 316, 328, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст. 174, 212 – 216  ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити.

 Зобов’язати ТОВ «НЕВІРОС» виконувати умови Договору Договір №11-01/38 від 11.01.2006 року, укладеного з ОСОБА_1.

Визнати ОСОБА_1 власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі будівництва та являють собою незавершену будівництвом трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 98,65 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя