РІШЕННЯ                      2-3433/10

                                                          Іменем     України

    26 жовтня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва

В складі головуючого            судді Чередніченко Н.П.

При секретарі                                    Чигир Т.Ф.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Невірос» про визнання права власності на незавершену будівництвом квартиру ,-

                                                              Встановив :

    В березні 2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача мотивуючи свої вимоги тим , що  між сторонами по справі  був укладений що  між сторонами по справі  був укладений Договір про  пайове інвестування у житлове будівництво   від 27.04.2005    року №27-04/13, з відповідними додатками №1 та №2.  При цьому, Додатком №1 до Договору, визначена вартість вимірної одиниці одного квадратного метра Об’єкта пайової участі Позивача,  та порядок оплати Позивачем Відповідачу вартості вимірних одиниць  Квартири. Додатком №2 до Договору були визначені індивідуальні ознаки  Квартири Позивача, її загальну та житлову площі, умовний номер, поверх розташування, а також будівельна адреса, по якій Відповідачем споруджувався Об’єкт  будівництва. Крім того, у Додатку №2, наведений перелік загально-будівельних робіт, які належить виконати Відповідачеві згідно з Договором та передбачений строк введення Житлового будинку в експлуатацію.

Виконуючи належним чином власні договірні зобов’язання, Позивач, згідно з Додатком №1 до Договору сплатив Відповідачу на його банківський рахунок більше  70% вартості загальної орієнтовної площі обраної та закріпленої за Позивачем квартири.

З огляду на те, що Позивач виконав власні договірні зобов’язання в частині сплати ним  повної вартості загальної орієнтовної площі обраної та закріпленої за Позивачем вартири, відповідно до підпунктів 3.1.4 та 3.4.8 Договору, Позивач звернувся до  Відповідача та отримав від нього Довідку (картка розрахунків)  про сплату ним  більше 70% вартості квартири з умовним АДРЕСА_1. Позивачем по справі  виконані умови перед відповідачем . З боку відповідача повністю порушені умови договору .

В судовому засіданні позивач уточнив заявлені вимоги та просить їх задовольнити, а саме  визнати за позивачем  право власності на об’єкт інвестування – житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею  130,1   кв.м., житловою 73,61 кв.м  , розташовану на шостому поверсі ; та зобов»язати відповідача в повному обсязі виконати умови договору .

    Представник відповідача  до суду не з»явився . Судом про дату судового засідання повідомлені належним чином та у встановлені законом порядок . Причина їх неявки суду невідома .

    Суд вислухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази по справі, прийшов до переконання про часткову обґрунтованість  вимог позивача, виходячи з наступного

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути: визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена створена особою), набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

27 квітня 2005  року  між інвестором позивачем та відповідачем ТОВ «Невірос » по справі було укладено Договір № 27-04/13  Про пайову участь у фонді фінансування будівництва. На виконання вказаного інвестиційного договору, Інвестором  було внесено кошти , що є 70% від вартості об’єкта будівництва на рахунок Управителя . Зокрема, квитанціями від  17.11.2005 року № 000298; від 18.11.2005 року № 000386; від 23.11.2005 № 000446; від 25.11.2005 року № 000491; від 28.11.2005 року № 000512; від 28.11.2005 року № 000513; від 29.11.2005 року № 000522; від 30.11.2005 року № 000558; від 02.12.2005 року № 000047; від 05.12.2005 року № 00066 , Позивач через АБ “ЕНЕРГОБАНК” у м. Києві, сплатив Відповідачу грошові кошти на загальну суму 580000 гривень, з урахуванням ПДВ, що становить 70 % загальної вартості Квартири закріпленої за Позивачем.

Відповідно до ч.3 ст.331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно а їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Враховуючи вищезазначене, право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає незалежно від його державної реєстрації, адже відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав», державна реєстрація права на нерухоме майно - це вже офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до Договору про участь у фонді фінансування будівництва позивач  передала відповідачу  в управління грошові кошти з метою отримання у власність житлового приміщення – квартири АДРЕСА_1  , а відповідач  прийняв кошти в довірчу власність з подальшим використанням їх на фінансування вищевказаної квартири .

 Оскільки позивачем кошти на фінансування об»єкту  пайової участі ( квартири ) були перераховані відповідачу в повному обсязі , слід рахувати виникнення у позивача майнового права на сплачену ним квартиру згідно з договором .

Оцінивши встановлені обставини справи та відповідні їм норми закону, суд прийшов до переконання про часткову обґрунтованість вимог позивача в частині визнання права власності на незавершену будівництвом квартиру .

Виходячи з вищевикладеного позовні вимоги позивача слід задовольнити частково .

На підставі  з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню  у відповідності до вимог ст.. 81 ЦПК України 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом  та судового збору стягнути на користь держави в розмірі 1700 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 328, 331 ЦК України, ст.ст.2, 5, 12, 13, 15, 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

                в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково .

 Визнати за  ОСОБА_1  право власності на об'єкт незавершеного будівництва на  – житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 130,1  кв.м. ,житловою площею – 73,61 кв.м.  розташовану на шостому  поверсі  .

В задоволенні решти вимог позивача – відмовити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави судового збору в розмірі 1700 грн. та на користь ОСОБА_1 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня  отримання копії цього рішення .

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Суддя