Судове рішення #11900479

             

                                    Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа №  22-8775 2010  р.                                                           Головуючий у 1 інстанції  - Дранчук П.Я.

 Категорія –   53                                                                                                                   Доповідач – Кодрул М.А.

                                            РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 листопада 2010   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді    - Черненко В.В.

                суддів      -  Кодрула М.А., Потапенка В.І.

при секретарі            -  Донець А.Ю.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та фермерського господарства «Наш дом» на рішення Долинського районного суду  Кіровоградської області  від 14 липня 2010 року  по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Наш дом»  про стягнення заробітної плати та компенсації за час затримки її виплати,-

                                                ВСТАНОВИЛА:

      10 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до фермерського господарства «Наш дом» (далі ФГ «Наш дом») про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за час затримки розрахунку при звільненні.

            Зазначав, що з 14 травня 2009 року працював у відповідача на посаді водія вантажного автомобіля. 07 грудня 2009 року був звільнений із займаної посади за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. На день звільнення заборгованість по заробітній платі складала 157,29 грн., проте повний  розрахунок по виплаті заробітної плати відповідач з ним не провів, незважаючи на його неодноразові звернення.

   Просив стягнути з відповідача заборгованість: по заробітній платі за грудень 2009 року, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 07 грудня 2009 року по час розгляду справи судом.

              В ході розгляду справи позовні вимоги  доповнював, збільшуючи розмір стягнення за затримку розрахунку та надаючи свої розрахунки.

             Рішенням Долинського районного суду  Кіровоградської області  від 14 липня 2010 року   позов задоволено частково.

            Стягнуто з відповідача на користь позивача 2381,82 грн.  середнього заробітку за час  затримки розрахунку, у решті вимог позову відмовлено. Стягнуто з ФГ «Наш дом»  на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

           В апеляційній скарзі ФГ «Наш дом»  просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. Посилається на те, що суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки не врахував, що після звільнення позивач до господарства не з?являвся і вимогу про розрахунок  не ставив, судом неправильно  визначено час затримки розрахунку та не

                                                                                   2.

враховано, що ОСОБА_1 після звільнення отримував допомогу по безробіттю.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 теж просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 157,29 грн. та середній заробіток за увесь час затримки виплати заробітної плати. В обґрунтування скарги зазначив, що суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права, безпідставно відмовив йому у стягненні заборгованості по заробітній платі, оскільки сплата відповідачем 340 грн. може вплинути лише на суму задоволених позовних вимог, а не на період нарахування та стягнення заробітку за час затримки виплати заробітної плати, рішення суду не мотивоване, не наведені відповідні розрахунки.

              Перевіривши законність і обґрунтованість  рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених  у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

               Судом встановлено, що позивач з 14 травня 2009 року працював у відповідача на посаді водія вантажного автомобіля та  07 грудня 2009 року був звільнений з посади за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.5).  

    Після звільнення та внесення відповідного запису до трудової книжки позивача, відповідач не провів з позивачем розрахунок за період роботи з 01 по 07 грудня 2009 року.

           Заробітна плата за грудень 2009 року в сумі 340 грн. відповідачем перерахована на рахунок позивача 07 травня 2010 року згідно квитанції № 4/1 (а.с. 21 об.).

      Ухвалюючи рішення про часткове задоволення  позовних вимог позивача в частині  стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи і допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що відповідно до п.3 та п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставами для  скасування  рішення суду першої інстанції і ухвалення нового  рішення.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення заробітної плати за період роботи з 01 по 07 грудня 2009 року в сумі 157,29 грн.  суд дійшов правильного висновку про те, що у стягнені вказаної суми слід відмовити, проте помилково в мотивувальній частині рішення вказав, що відмовити необхідно з тих підстав, що ОСОБА_1 не звертався до ФГ «Наш дом»  за отриманням розрахунку, а керівник господарства заробітну плату перерахував на картковий рахунок позивача.

    Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред?явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

З матеріалів справи, і зокрема позовної заяви та змін до неї, пояснень позивача, свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 фактично працював до 15 грудня 2009 року, тобто працював в день звільнення і звертався до керівника господарства з питань проведення з ним розрахунку та видачу довідки про заборгованість.

    ФГ «Наш дом»  не надало суду належних та допустимих доказів того, що позивач в день звільнення відмовився від отримання належних йому сум та більше не пред?являв вимоги про розрахунок.

    Тому в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати за період з 01 по 07 грудня 2009 року в сумі 157,29 грн. необхідно відмовити лише з тих підстав, що

                                                                               3.

заробітна плата за грудень 2009 року  в сумі 340 грн. 07 травня 2010 року перерахована господарством на його картковий рахунок і повторно її стягувати немає законних підстав.

             Вирішуючи вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягуючи на його користь 2381,82 грн. за період з 01 грудня 2009 року по 07 травня 2010 року виходячи з середньоденної заробітної плати позивача 22,47 грн., суд не врахував положення ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України та роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13  «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», а тому допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

           Відповідно до пунктів 20, 21 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України в становивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.

    Судом встановлено, що позивач звільнений з роботи з 07 грудня 2009 року і в цей день з ним повинен бути проведений розрахунок, тому затримка розрахунку повинна рахуватися з 08 грудня 2009 року по 07 травня 2010 року, а не з 01 грудня 2009 року, як про це зазначено у рішенні суду першої інстанції.

           Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (постанова КМУ № 100 від 8.02.1995 р.)  обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

                                                              4.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно довідки, яка є  в матеріалах справи заробітна плата ОСОБА_1 в жовтні 2009 року становила 650 грн. при 31 відпрацьованому дні, в листопаді 2009 року становила 947,27 грн. при 30 відпрацьованих днях, тому його середньоденна заробітна плата становить 26,18 грн.(650+947,27: 31+30=26,18).

    За період з 08 грудня 2009 року по 07 травня 2010 року середньомісячне число робочих днів становить 103 дні, тому за час затримки розрахунку з відповідача на його користь необхідно стягнути 2696,14 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, .313-315, 317,319 ЦПК України,  колегія   суддів   судової   палати,

                        ВИРІШИЛА:

    Апеляційні скарги ОСОБА_1 та фермерського господарства «Наш дом»  задовольнити частково.

    Рішення Долинського районного суду  Кіровоградської області  від 14 липня 2010 року  скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства «Наш дом»  про стягнення заробітної плати та компенсації за час затримки її виплати задовольнити частково.

Стягнути  з фермерського господарства «Наш дом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 2696 грн.14 коп., яка обрахована без утримання  податку й інших обов’язкових платежів.

    В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з фермерського господарства «Наш дом» на користь держави 51 грн.   судового збору та 120 грн.  за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене  протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

    Головуючий суддя:

    Судді:  

   

       

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація