АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-7600  2010 року            Головуючий у 1-й інстанції Горовець М.І. категорія - 46                                               Доповідач  Кіселик С.А

У  Х  В  А  Л  А

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

29  вересня  2010 року        

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С А ,

суддів : Франко В.А., Суржик М.М.

при секретарі  Липі А.О.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1  який  діє  в  інтересах  ОСОБА_2 на рішення  Добровеличківського  районного суду  Кіровоградської  області  від  29  червня 2010 року, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В  квітні 2010 року  ОСОБА_2  звернувся  до суду із позовом  до  ОСОБА_3  про  розподіл  майна  набутого  під  час  спільного  проживання.  Просив  розділити  спільне  з  відповідачкою  майно,  виділивши  позивачу  у  власність  житловий  будинок  з  надвірними  спорудами  за  адресою  АДРЕСА_1  вартістю  8 000  грн.  та  стягнути  кошти  з  відповідачки  на  користь  позивача  за  майно  у  сумі 39030 грн.  Все  інше  майно  просив  залишити  відповідачці.

Свої  вимоги  позивач  мотивує  тим, що  з    відповідачкою  спільно, без укладення шлюбу проживав за  адресою: АДРЕСА_2, з середини травня 2002 року до середини жовтня 2009 року, вели спільне господарство, витрачали спільні кошти на придбання товарів, будували господарські споруди та придбали жилий будинок. Так , коли він прийшов  жити до відповідачки працював і дотепер працює охоронником в СФГ «Центр», мав та має постійний заробіток, привів свого коня, підводу, збрую. В 2004 році  продав свого коня за 6000 грн. та придбали автомобіль Москвич, червоного кольору за 8000грн. В 2007 році  придбали автомобіль Москвич, білого кольору на запчастини приблизно за 3000 грн. Також придбали вулики за 3050 грн. З 2004 року по жовтень 2009 року в рахунок майнового паю та в рахунок заробітної плати він отримав для будівництва в СФГ «Центр» будівельні матеріали на суму 9456 грн. З цих та допоміжних матеріалів, що були  придбані,  побудував за адресою АДРЕСА_2 гараж, літню кухню, сінник, літній табір, сарай на загальну суму приблизно 20000грн. Ними також було придбано восени 2007р. міні трактор за 26000 грн., який відповідачка продала зимою 2008 року. В період спільного проживання ними за рахунок відгодівлі свиней, бичків та їх наступного продажу,  в  2008  році  було придбано  причеп для перевезення бджіл за 1000 грн., культиватор до трактора МТЗ за 1000грн. Також в 2009 році  було придбано  автомобільний причеп до легкового автомобіля за 5000грн. У період спільного проживання ними було продано,  весною 2009 року корову за 4500грн., три бички на 12000грн., три свині на 5760 грн. для придбання житлового будинку, який відповідачка придбала за адресою АДРЕСА_1. Також під час спільного проживання нами придбано окрім вище переліченого майна холодильник за 1800грн.; комп'ютер за 4000грн.; музичний центр за 800 грн.; телевізор за 1200грн. Таким чином ними, за період спільного проживання   придбано майно на загальну суму 94060грн.

29  червня  2010  року  позивач  уточнив  свої  вимоги  і  просив  розділити  спільне    з  відповідачкою  майно,  виділивши  позивачу  у  власність  житловий  будинок  з  надвірними  спорудами  за  адресою  АДРЕСА_1  вартістю  8 000  грн.  та  стягнути  кошти  з  відповідачки  на  користь  позивача  за  майно  у  сумі 38 153  грн.,  а  відповідачці  виділити  все  вище перераховане  майно.  

Рішенням  Добровеличківського  районного суду    Кіровоградської  області     від  29 червня  2010 року    в позові  відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, в скарзі, апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, суд невідомо  із  яких  підстав  керувався  нормами  Цивільного  Кодексу,  хоча  правовідносини,  що  виникли  між  сторонами  регулюються   нормами  СК  України.  Суд  не  взяв  до уваги докази  надані  позивачем  стосовно  придбання  будматеріалів  та  будівництва  об’єктів  на  подвір’ї  за  адресою: АДРЕСА_2  та  не  взяв  до  уваги  пояснення  свідків  про  те,  що  позивач  і  відповідач  проживали  як  одна  сім’я,  вели  спільне  господарство,  вирощували  худобу  та  придбали  за  спільні  кошти  майно,  яке  зазначено  в позовних  вимогах.   Просив рішення суду  першої  інстанції  скасувати  та  постановити  нове  рішення  яким  позов задовольнити.

Заслухавши  доповідь судді доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі  доводи, колегія  суддів  Судової палати у цивільних  справах  Апеляційного суду Кіровоградської області  дійшла висновку, що апеляційна скарга   підлягає    відхиленню,  із  наступних  підстав.

Вирішуючи  спір, суд  першої інстанції, на підставі досліджених доказів, правильно встановив,  що  згідно  договору  купівлі - продажу  від  26.08. 2009  року,  посвідченого  Добровеличківською  нотаріальною  конторою  ОСОБА_3  є  власницею  домоволодіння  по  АДРЕСА_1. Позивач  пред’являючи  свої  права  на  Ѕ  частину  вищезазначеного  будинку  посилається  на  те,  що  будинок  було  придбано  під час  проживання  позивача  та  відповідачки  однією  сім’єю та  за  їхні  спільні  кошти.

Проживання  однією  сім’єю  ОСОБА_3  оспорює.

За  обставин,  що  склалися,  позивач  до  суду  із  вимогою  про  встановлення  факту  проживання  однією  сім’єю  не  звертався   і  такий  факт  судом  не  встановлювався.

Згідно ч.1 ст. 74  СК  України,  якщо  жінка  та  чоловік  проживають  однією  сім’єю, але  не  перебувають  у  шлюбі  між  собою,  майно,  набуте  ними  за  час  спільного  проживання,  належить  їм  на  праві  спільної  сумісної  власності,  якщо  інше  не  встановлено  письмовим  договором  між  ними.

Оскільки,  однією  із  умов  виникнення  права  на  майно  спільної  сумісної  власності є  факт  проживання  однією  сім’єю,  то  суд  дійшов  правильного  висновку  відмовивши  позивачці  у  задоволенні  позову.

Крім  того  згідно  ст.  62 СК  України,  якщо  майно  дружини, чоловіка  за  час  шлюбу  істотно  збільшилося  у  вартості  внаслідок  спільних  трудових  чи  грошових  затрат  або   затрат  другого  подружжя,  воно  у  разі  спору  може  бути  визнане  за  рішенням  суду  об’єктом  права  спільної  сумісної  власності  подружжя.

Таким  чином  у  разі  спору  заміна  правового  статусу  майна  може  відбутися  на  підставі  рішення  суду  і  мова   іде  саме  про  майно  особи  з  якою  позивач  проживав  однією  сім’єю.

Оскільки  позивач  ставить  питання  про  поділ  будівель,  які  були  збудовані  на  земельній  ділянці  ОСОБА_4, що  знаходиться  за  адресою: АДРЕСА_2,  то відмовляючи  у задоволенні  вимоги  в  цій  частині  суд  правильно  послався  на  норми  ЦК  України.  

Таким  чином  колегія  суддів  дійшла  висновку, що  суд  першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами  і  правильно застосував  норми  матеріального  права,  що  їх  регулюють.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм  матеріального та процесуального права.

Враховуючи  вищенаведене, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.

 Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  який  діє  в  інтересах  ОСОБА_2 ,  відхилити.

Рішення   Добровеличківського  районного суду   Кіровоградської  області  від 29  червня  2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена  в  касаційному  порядку  протягом двадцяти  днів.

Головуючий:

Судді: